Хочете знати про одного з перших ініціаторів створення дитячих майданчиків у нашому місті?! Приходьте до музею

01.07.13, 9:49
Павло Захарович Рябков
Павло Захарович Рябков

Кіровоградський обласний художній музей розгорнув експозицію до 165-ї річниці від дня народження громадського діяча, етнографа та краєзнавця Рябкова Павла Захаровича.

Рябков П.З. народився у місті Херсоні. Там же отримав освіту, закінчивши земельно-таксаторські класи гімназії. Пізніше, за участь у революційно-народницькому гуртку А.Желябова (Одеса, 1877) був заарештований та засланий до Сибіру. Після повернення із заслання пов’язує своє життя з містом Єлисаветградом, працюючі  тут протягом 1892-1901 років землеміром. Деякий час Рябков перебуває в еміграції, де стає слухачем Російської вищої школи у Парижі, в якій викладали І.Мечников, М.Ковалевський та Ф.Вовк.

У 1903-1904 роках разом з Ф.Вовком та І.Франком Павло Захарович бере участь в етнографічній експедиції по Галичині та Буковині. З 1907 року, мешкаючи на той час у Єлисаветграді, допомагає Ф.Вовку створювати український розділ Етнографічного музею у Петербурзі. Протягом 1908-1911 років Рябков зібрав для цього музею 364 об’єкти культури, більшість яких стосувалася козаччини. Зокрема, у 1908 році він придбав для Етнографічного музею чумацьку мажу (віз) та чумацьку гарбу.

Проводячи плідну краєзнавчу та етнографічну роботу, Рябков збирав на Єлисаветградщині писанки (село Рівне), рецепти народної медицини, лікарські трави, багато фотографував на місцевих ярмарках тощо. Все це зберігається на сьогодні у Російському етнографічному музеї (колишній Державний музей етнографії народів СРСР). З 1892 року Павло Захарович виконує функції секретаря Єлисаветградського благодійного товариства поширення грамотності й ремесел, систематично пише звіти про його діяльність, а у 1893 році друкує цілий історичний нарис.

Важко переоцінити вклад Павла Захаровича Рябкова в розвиток просвіти та краєзнавства на теренах нашого краю. Так, зокрема, з 1897 року він стає одним із засновників та перших директорів Єлисаветградської громадської бібліотеки, а з 1914 року - членом Єлисаветградського лекційного бюро з влаштування народних читань і дитячих майданчиків при міській управі. У 1914 році в Петербурзі було надруковано його працю «Чумацтво», в основу якої лягли і краєзнавчі дослідження, проведені їм на території Єлисаветградщини. Завдячувати Рябкову ми повинні і тим, що саме за його ініціативи у нашому місті було створено краєзнавчий музей з картинною галереєю (1921) та Музей Революції.


В експозиції, що відкрилася в обласному художньому музеї і мета якої – вшанувати пам'ять про великого краєзнавця і етнографа, представлена картина російського художника С.І. Данишевського (1870-1944) «Портрет П.З. Рябкова», виконана у кращих традиціях реалістичного живопису.


автор - Олег Юрченко – старший науковий співробітник Кіровоградського обласного художнього музею




Комментарии

Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!
Напишите ваш комментарий
Комментарий:

ПОСЛЕДНИЕ КОММЕНТАРИИ

Валентина .«Мама весь час очікувала, що чорний «воронок» приїде і…
Скільки таких історій досі залишаються у сімейних колах!!! Іх необхідно оприлюднювати і писати- писати. Аби не…
Людмила .​НАТО й Україна: співдружність заради миру й безпеки: долаємо…
Вона ж наша зірочка! Олю, завжди рада)
Людмила .Що ви знаєте про НАТО? Вікторина на знання історії Альянсу…
Приємно, що стільки вірних відповідей!