Волонтери: Той, хто бере – наповнює долоні, той, хто віддає – наповнює серце!

25.08.15, 10:00

Не вщухають військові дії на сході. Волонтери сполохано констатують хвилю за хвилею активність людей, та більшість поодаль від пекла країни і все досить скептично сприймають можливість допомоги військовим. Ми вже давно говоримо про тих, хто не байдужий, про шляхи волонтерства на Знам’янщині. Сьогодні знову вирішили торкнутись цієї теми і запитати, а хто стояв у витоків волонтерства? А як зараз?

Шукаючи сліди витоків волонтерства, мали діалоги з багатьма людьми, зрозуміли, що за гідних уваги чомусь говорять мало, чи то їх особиста скромність, чи то неналежна уважність преси… Починаємо розпитувати і шукати витоки волонтерства у нашому місті… Спілкуємось з Ярославом Корчинським, першопрохідцем волонтерства у Знам’янці:

«Приблизно у червні минулого року, після зустрічі з одним із перших добровольців Олегом Профатіловим, котрому під час зборів стали потрібні військовий бронежилет, інший військовий реманент, зрозумів – треба діяти. Я разом з сином Максимом почав активно шукати у Інтернеті сайти, де б можливо таке було купити. Паралельно практично за тиждень, завдяки зверненням до керівників різних підприємств, різних приватних підприємців назбирали близько 105 тис. грн. У процесі пошуку таких зв’язків дізналися, що паралельно нам такою ж роботою займається і Ігор Матвєєв, до нашої діяльності долучився і Василь Безай. Така спільна робота тривала приблизно протягом місяця. Особливістю того часу стала велика підтримка людей, окрему гілку волонтерського руху у місті очолила Наталія Тишкевич, яка з часом створила потужний центр у нашому місті, де зараз працюють десятки активістів.» Сотні тисяч коштів перераховано і зібрано як результат волонтерської роботи, окремі особи чималі суми виділяли самостійно. Спілкуємось з Ігорем Матвєєвим: «Хто віддає менше, хто віддає більше, у кожного свої можливості. Є ті, хто від початку війни взагалі нічого не дав навіть серед заможних знам’янчан, але це на совісті кожного. Мені не важко допомагати державі, бо маю своє ставлення до патріотизму.» На сьогодні найбільшу кількість допомоги від Ігоря Матвєєва отримав 34-ий батальйон територіальної оборони (комбат, а зараз комбриг Дмитро Красильников). Взагалі обрахунок грошей, які було витрачено на допомогу армії тільки від імені Ігоря Матвєєва, робиться десятками тисяч. Від 19 березня 2014 року, коли було безкоштовно передано паливо-мастильні матеріали обласному воєнкомату, потім відбулися купівлі радіостанцій, спальників, бронежилетів, ремонт десятка машин. Така база волонтерської діяльності складає цілу папку звітностей.

ілюстрація - із сайту http://slavgorod.com.ua
ілюстрація - із сайту http://slavgorod.com.ua
Наш співрозмовник додав: «Я вважаю, що волонтерський рух на Знам’янщині слабкий, і позиція «поки до нас не дійшло – нічого страшного» або «моя хата скраю» поширена. Я часто спілкуюсь з військовими на сході і чую, що те, що почалося на Донеччині, Луганщині швидко не закінчиться, тому звертаюсь до всіх – будьте небайдужі, знаходьте шляхи допомоги через волонтерів чи самостійно, і давайте підтримаємо наших, їм важлива будь-яка допомога! При нагоді хочу подякувати всім працівникам мого підприємства, пайовикам, які віддали мені свої землі в оренду – завдяки вам моє підприємство працює і може знаходити гроші для допомоги армії, які так їй потрібні зараз.» Потужним і дуже дієвим волонтерським рухом нині у місті опікується Наталія Тишкевич, картотека допомог волонтерського центру «Майдан» величезна. Щодня посилки зі Знам’янки їдуть на Донбас. Багато людей нашого міста допомагає вже півтора року просто за велике дякую, волонтери керуються принципом: «Той, хто бере – наповнює долоні, той, хто віддає – наповнює серце.»

Є жіночки, які щотижня печуть пиріжки (серед них пані Оксана і пані Надія – прізвище не називаємо, бо люди самі того не хочуть). А скільки вже пошито білизни для чоловіків – кілометри тканини, і все дбайливими руками Олени Чернухи, Любові Турлюн, Галини Олещенко, Тетяни Ужвенко. У неробочий час ці волонтерки годинами сидять над роботою, щоб відправити за необхідності посилки, а така необхідність там, в АТО, є повсякчасно. Як констатувала Наталія Тишкевич, якщо раніше масово у місті допомагали грошима і різними необхідностями підприємці і підприємства, зараз простежується тенденція до того, що багато людей самотужки, хто чим може, приєднались і приєднуються кожного дня до міського волонтерського руху. Вікова категорія велика, від дошкільнят до пенсіонерів поважного віку.

У серпні 2014 року відкрито і благодійний рахунок для передання коштів, але востаннє його поповнення добровільними внесками було у січні 2015 року. Наталія Тишкевич додала: «Хлопці просять все: від форми до елементарного – домашніх пиріжків, щоб відчути запах домівки. Сьогодні центр допомагає переважно продуктами, необхідний одяг купуємо зараз менше (5-10 форм на місяць). На питання, а кому і як доставляють допомогу, почули таке:

«Завдяки нашій тісній співпраці з «Новою поштою» зараз ми стали учасниками акції «Гуманітарна допомога» і щотижнево маємо 10 безкоштовних промокодів для відправки вантажів на схід. Це дало змогу зекономити більше 20 тис. грн. Пунктами наших традиційних призначень доставок стали: Димитрове, Артемівськ, Вугледар, Красноармійськ, Новогродівка і так далі. Доволі часто до нас звертаються військові з АТО, яким потрібна допомога, але вони не місцеві, тобто не наші земляки. Не відмовляємо нікому, переадресовуємо іншим волонтерам такі звернення і контролюємо, чи допомогли чим хлопцям. Зазвичай, чим можемо, теж долучаємось.»

Існує невизнана ніким взаємозалежність: чим гірше хлопцям там на сході, тим менше вони просять. Кожен із наших співрозмовників цієї статті – великий патріот нашого краю, кожен зумів знайти можливості і сили бути небайдужим і корисним іншим там, де йде невизнана війна. Запитайте себе, що ВИ для цього зробили? У наступних номерах нашого видання ми продовжимо розповіді про людей нашого краю, які зазвичай скромно відмовчуються про свою волонтерську діяльність, але вона є.


Оксана Войчишина, для сайту "Наша Знам'янщина"


PlanA - Майбутне варто планувАти

Комментарии

Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!
Напишите ваш комментарий
Комментарий:

ПОСЛЕДНИЕ КОММЕНТАРИИ

Вікторія .Єлисавет-ретро
Ні, 25 років - це вік колективу "Єлисаветград Ретро"
Вікторія .Частный зоопарк в селе Озера
До весны (до тепла) зоопарк закрыт, пишут наши читатели. Связаться с ними никак - даже у нас нет контактов.
Юля .Турецкая баня "Spa club"
Всем доброго дня! Первый и последний раз были компанией из шести человек в этой сауне с 12.30 до 8.00 утра, в принципе…