З 10 тисяч албанців України свою мову знає лише половина - голова товариства «Ріліндія»

06.12.17, 12:00

Сьомий ефір спецпроекту Громадського радіо «П’ята графа», підготовленого у партнерстві із Прес-клубом реформ за підтримки Чорноморського фонду регіонального співробітництва, було присвячено темі національного етнічного різноманіття в Україні і, зокрема, життю албанців в Україні. Гостем програми став голова албанського товариства «Ріліндія» з Болградського району Одеської області Родіон Пандарь.

Анастасія Багаліка: Родіоне, розкажіть, як давно в Україні живуть албанці?
Родіон Пандарь: Албанці вперше з’явилися на території України за часів Російської імперії в середині 18 сторіччя. Перші поселенні були в Одесі — це Малоарнаутська та Великоарнаутська. Поселення Каракурт з Болградського району, де проживає більшість етнічних албанців виникло у 1811 році. Це була хвиля переселень і була спричинена тим, що в Османській імперії для албанців було дуже мало земель. Переселялися православні, ортодокси. І на цій хвилі переселення албанці переселялись до Болгарії (оскільки не було кордонів в Османській імперії). З середин 18 сторіччя почалася міграція до північних земель Російської імперії. Вперше село Каракурт згадується у 1911 році, — туди переселилися біля 170 родин албанців. У 1856 році після Кримської війни, коли війська коаліції перемогли Росію, частина території Болградського району відійшла під протекторат Молдавського князівства (воно було васалом турецького) і тоді майже половина албанців Каракурту пересилилася в Таврійську область, це Запорізька область, Приазовський район. Там є три села, де проживають близько тисячі албанців. У Каракурті за переписом 2011 року проживало 1, 700 албанців (з 3000 населення села).

Анастасія Багаліка: А взагалі за переписом 2011 року як багато албанців є в Україні?
Родіон Пандарь: Взагалі близько 10 000. Це невелика громада, оскільки відбувається процес асиміляції, і дуже велика частина албанців вже внедрилася у суспільство. Мовою володіють близько 5 тисяч. До минулого року мова переходила тільки від батьків до дітей, але завдяки багатьом людям відкрився факультатив албанської мови, де вивчають дітературну мову, оскількі у побуті передавалася лише розмовна. Ми отримуємо допомогу з Албанії та Македонії. Намагаємося відправити дітей на вілпочинок. Оскільки у нас проживає 1700 етнічних албанців, я бачу в них 1700 дипломатів. Адже вони можуть представляти Україну в Албанії, і Албанію в Україні. Через нас відбувається найкраще проникнення взаємних культур і швидше відбувається руйнування певних стереотипів, які існують в бік албанців.

Анастасія Багаліка: А які існують стереотипи?
Родіон Пандарь: Перший стереотип, із яким я зовсім не погоджуюся, багато ЗМІ стверджують щось про «албанську мафію», це повністю неправда. Як і всюди є різні люди, ле це не відповідає дійсності.

Анастасія Багаліка: Що означає ця назва «Ріліндія»?
Родіон Пандарь: «Ріліндія» означає «відродження». Наша спільнота була заснована у 1993 році, і метою було збереження мови, культури та подальше покращення наших стосунків з Албанією. Албанія набагато далі пішла ніж ми, адже вона вже у НАТО, в ЄС. Скоро буде вже повноправним членом ЄС. Раніше країна була повністю закрита, а з 1991 року відкрилася. В Албанії з 1945 року було встановлено найжорсткіший режим, тоді був комуніст Енвер Ходжа. Сталін був просто лібералом у порівнянні з ним. Країна була повністю закрита від усіх, був затверджений курс на розвиток соціалізму власними силами. Замість того, щоб будувати помешкання, будувалися бункери. В Албанії було побудовано 900 тисяч бункерів, на 3 мільйони населення. Через нас відбувається найкраще проникнення взаємних культур і швидше відбувається руйнування певних стереотипів, які існують в бік албанців

Анастасія Багаліка: Розкажіть трохи більше про албанську мову.
Родіон Пандарь: Албанська мова — індоєвропейського напрямку і вона як і грецька та албанська не має схожих мов та історію розвитку близько 4 тисяч років. Пращурами албанців вважаються іллірійці. Ще з’ясовують, звідки саме походить народ, але наші пращури ще брали участь у Троянській війні. Мій предок, був такий воїн Пандар, так от я маю його прізвище. Він воював проти греків. Мова албанська для мене дуже красива і проста. Поділяється на два основні діалекти: тоський та гекський.

Анастасія Багаліка: Чи зазнавали албанці якихось утисків? Чи були депортації, репресії та переселення?
Родіон Пандарь: Я не можу сказати, що були якісь утиски, але найбільшою бідою був у 1946 році штучний голод, і внаслідок цього з 3 000 населення близько тисячі людей померли. Більша частина населення переселилася до міст Львова, Донецька, Одеса, рятуючись від голоду.

Анастасія Багаліка: Повертаються чи поверталися албанці з України на батьківщину? Чи відбувається процес міграції до Албанії?
Родіон Пандарь: Інтерес до Албанії у нас дуже великий. Ми вертаємося туди як туристи. Ми запрошуємо їх до нас. Наша молодь їде туди ознайомитися з історичною батьківщиною.

Анастасія Багаліка: Албанці, які проживають в Україні зараз, наскільки активно вони беруть участь у якихось процесах самоврядування, у процесах об’єднання територіальних громад, політичних процесах? Чи це все таки більше культурно-просвітницьке об’єднання?
Родіон Пандарь: Ми мало відрізняємося від решти населення. Сказати, що ми дуже активні або пасивні не можу. Є певні розчарування в тому, що не відбуваються деякі реформи.


PlanA - Майбутне варто планувАти

Комментарии

Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!
Напишите ваш комментарий
Комментарий:

ПОСЛЕДНИЕ КОММЕНТАРИИ

Наташа .Косметологическая клиника "Версаль"
Здравствуйте..Вы убирает к липомы на веках??
Дмитро .Система замовлень і доставки Mister. Am
Вітаю Вас, Євгене! Впевнений, що розчарування Ваше тимчасове і стосується лише оформлення описаного замовлення.…
Вікторія .​Готельно-ресторанний комплекс "Хутір"
Треба нарешті й мені завітати на "Хутір" - подивитися ще, які там номери, бо чула багато хорошого