Регулювання доходів та споживання населення

30.10.18, 14:00

Споживання (в економічному розумінні) – це сума грошей, яка витрачається населенням на придбання матеріальних благ і послуг. Базою для цього є дохід після сплати податків, який, крім споживання, використовується для заощаджень.

Дохід – загальна сума отриманих грошей внаслідок виконаних робіт або угод, дохід отриманий власником ресурсів або посередником [4, с. 66].

Д = С + З

Розрізняють два ключові показники, що характеризують споживання:

-середня схильність до споживання (ССС), або частина доходу, що використовується на споживання;

С

ССС = ---- х 100%

Д

-гранична схильність до споживання (ГСС), або зміна споживання в залежності від зміни доходу.

зміна С

ГСС = -------------- х 100%

зміна Д

Зазначимо, що за критеріями бідності, прийнятими ООН, до категорії бідних (яких не можна відносити до середнього класу), належать ті, хто мають на проживання 1-2 долари на добу. За цими ж критеріями 50% сімейного бюджету на харчування витрачають найбільш зубожілі верстви населення [1, с. 308].

Корисність – це спроможність товару задовольняти потреби. Корисність кожного товару для різних людей, в різні періоди часу та за різних обставин є різною [4, с. 67]. Слід розрізняти корисність в економічних та фізіологічних координатах. Не завжди товар, який задовольняє потреби, є корисним для здоров’я. Так, наприклад, тютюн приносить задоволення, але погіршує здоров’я; застосування ліків здоровою особою може їй зашкодити.

Заощадження – це частка доходу після сплати податків, що не споживається. Інакше кажучи, це частина доходу, яку споживач приносить в жертву заради майбутнього задоволення. Як і споживання, заощадження характеризується двома основними показниками:

-середня схильність до заощадження (ССЗ), або частина доходу, що використовується на заощадження;

З

ССЗ = ---- х 100%

Д

-гранична схильність до заощадження (ГСЗ), або зміна заощадження в залежності від зміни доходу.

зміна З

ГСЗ = --------------х 100%

зміна Д

Сума ССС та ССЗ повинна дорівнювати розміру доходу або 100%. Сума ГСС та ГСЗ завжди дорівнює 1 або 100%.

В міру зростання доходів, відбувається зростання як споживання так і заощаджень, але при цьому ГСЗ має схильність до зростання, а ГСС – до зменшення.

Важливою складовою механізму державного регулювання економіки є політика доходів, де найскладнішим питанням є їх розподіл та перерозподіл. У сфері розподільчих відносин потрібна реальна взаємодія економічних критеріїв, пов’язаних із вимогами економічної раціональності, та соціальних критеріїв, що передбачають забезпечення умов для всебічного розвитку всіх членів суспільства [2, с. 309].

До складових механізму розподілу та перерозподілу доходів відносять: надання суспільних благ, використання законодавчих актів, систему оподаткування, трансфертні платежі. Метою державного розподілу і перерозподілу доходів є зменшення різкої диференціації за рівнем доходів і капіталу.

Структура споживання продуктів харчування в Україні протягом останнього часу виглядає доволі жахливо. Так, енергетична цінність добового раціону в сім’ях, де є четверо та більше дітей до 18 років, становить 1833,3 ккал (у бідних сім’ях такого типу – 1566 ккал, у злиденних – взагалі 1438,1 ккал), а в сім’ях з дітьми до трьох років – 2191,3 ккал (у бідних та злиденних – відповідно 1571,8 та 1399 ккал). Це при тому, що енергетична цінність добового раціону харчування, яка, за визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я є межею бідності, дорівнює 2100 ккал.

Жахливу картину являє собою споживання окремих видів харчів: м’яса й м’ясопродуктів багатодітні сім’ї споживають у 2,5 рази менше за середні по країні стандарти (в тому числі бідні – у 3,7 рази, а злиденні – у 5,5); молока та молочних продуктів – в 1,3 рази (бідні та злиденні – відповідно в 1,6 і 1,8 рази); яєць – у 3 рази (бідні та злиденні – відповідно в 4 і 6,4 рази). Ситуація в сім’ях з дітьми до трьох років приблизно така ж сама: споживання м’яса і м’ясопродуктів в 1,3 рази нижче за середні стандарти (у бідних та злиденних сім’ях – відповідно у 2,4 і 3,3 рази); молока і молокопродуктів – в 1,1 рази (у бідних та злиденних сім’ях – відповідно в 1,6 і 1,8 рази); яєць – в 1,4 рази (у бідних та злиденних сім’ях – відповідно у 2,2 і 2,6 рази). Середньодушове місячне споживання м’яса і м’ясопродуктів у багатодітній сім’ї становить 1,6 кг (у бідній – 1,0 кг, а у злиденній – 0,7 кг), у сім’ї з дітьми до трьох років – 2,9 кг (у бідній – 1,6 кг, а у злиденній – 1,2 кг); яєць – 6,7 шт (у бідній – 4,9, а у злиденній – 3,1 шт) і 14,1 шт (9,1 і 7,6 шт); плодів, ягід та винограду в багатодітних сім’ях споживають 0,9 кг на місяць (у бідних – 0,6 і у злиденних – 0,5 кг), а в сім’ях з дітьми до трьох років – 1,7 кг (0,8 і 0,7 кг); споживання овочів у багатодітних родинах становить 4,8 кг на місяць (3,9 і 3,3 кг відповідно), а в сім’ях з малими дітьми – 6,4 кг (4,8 і 4,0 кг відповідно).

Використана література:

1. Яковенко Р. В. Національна економіка : навч. посіб. / Роман Яковенко. – Кіровоград : „Пік”, 2009. – 548 с. : іл.

2. Яковенко Р. В. Національна економіка : навч. посіб. / Роман Яковенко. – [2-ге вид., випр.]. – Кіровоград : „КОД”, 2010. – 548 с. : іл.

3. Яковенко Р. В. Тлумачний англо-український словник економічних термінів з елементами теорії та проблематики. Дидактичний довідник / Роман Яковенко. – [Вид. 2–ге, випр.]. – Кіровоград : видавець Лисенко В.Ф., 2015. – 130 с.

4. Яковенко Р. В. Основи теорії економікидля технічних спеціальностей :навч. посіб / Роман Яковенко. – Кіровоград : „Поліграф-Сервіс”, 2009. – 120 с. : іл.

5. Яковенко Р. В. Державне регулювання економіки : конспект лекцій / Роман Яковенко. – Кіровоград : КНТУ, 2012. – 40 с. : іл.



Комментарии

Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!
Напишите ваш комментарий
Комментарий:

ПОСЛЕДНИЕ КОММЕНТАРИИ

Валентина .«Мама весь час очікувала, що чорний «воронок» приїде і…
Скільки таких історій досі залишаються у сімейних колах!!! Іх необхідно оприлюднювати і писати- писати. Аби не…
Людмила .​НАТО й Україна: співдружність заради миру й безпеки: долаємо…
Вона ж наша зірочка! Олю, завжди рада)
Людмила .Що ви знаєте про НАТО? Вікторина на знання історії Альянсу…
Приємно, що стільки вірних відповідей!