Вплив держави на ціни та ціноутворення

02.11.18, 10:00

Ціноутворення є дієвим ре­гулятором виробництва і спожи­вання товарів та послуг, одним із найважливіших факторів управління економікою в умовах ринкових відносин. Ціна визначається кількістю грошей, що виплачуються за одиницю товарів або послуг. Через управління цінами можна збільшувати чи зменшувати обсяги споживання окремих товарів, через управління загальним рівнем цін – впливати на сукупний рівень купівельної спроможності населення.

У ринкових умовах ціноутворення проголошується вільним, воно регулюється попитом та пропозицією при дії конкуренції без втручання держави. При перевищенні попиту над пропозицією ціни зростають доти, поки това­ри чи послуги купуються споживачами. Такі ціни забез­печують вищу прибутковість порівняно з іншими галу­зями. В умовах конкуренції це веде до переливу капіта­лу і відповідного збільшення виробництва товарів. Унас­лідок цього ціни знижуються і наближуються до ціни виробництва, яка виступає як перетворена форма вар­тості.

При перевищенні пропозиції над попитом ціни знижують­ся і стають меншими за вартість товару. Це, з одного боку, примушує товаровиробників зменшувати витрати на вироб­ництво товарів, а відповідно і їхню вартість, що дозволяє забезпечувати прибутковість таких товарів при зниженні на них цін. З іншого боку, зменшення прибутковості веде до зниження обсягів виробництва, що надалі може викли­кати зростання цін.

Згідно з теорією ринку, за допомогою „невидимої руки” (тобто взаємодії та взаємоузгодження попиту і пропозиції, економічних інтересів виробників і споживачів) без участі держави регулюються ціни і обсяги виробницт­ва та реалізації продукції, що забезпечує високу ефек­тивність економіки. Але практично, за умов ринкової еко­номіки, такі теоретичні твердження часто не спрацьову­ють. Вони заперечуються великим досвідом розвитку країн ринкової економіки, в яких держава забезпечувала актив­не регулювання ціноутворення, що й стало головним фак­тором досягнутих успіхів. Використовувалися різні підходи та враховувалося багато причин.

Економічна роль ціни реалізується через виконувані нею функції:

1)облікову;

2)підтримання рівноваги;

3)стиму­люючу.

Облікова функція ціни полягає в тому, що вона передба­чає визначення вартості товару, обґрунтоване урахування витрат на виробництво і реалізацію продукції та послуг.

Функція підтримання рівноваги забезпечує зв’язок між виробництвом і споживанням, пропозицією і попитом. Ціна покликана служити гнучким інструментом для досягнення відповідності між попитом і пропозицією. В ринкових умо­вах це досягається як економічним саморегулюванням, так і втручанням держави у здійснення таких процесів.

Важлива роль належить стимулюючій функції ціни, яка тісно пов’язана з двома іншими. Цю функцію здатні вико­нувати лише економічно обґрунтовані ціни, що забезпечу­ють товаровиробникам, які нормально працюють, відшко­дування витрат і прибуток, достатній для господарювання на комерційній основі.

На розмір ціни впливає багато факторів. Головним з них є вартість товару, в основі якої лежать витрати на вироб­ництво і реалізацію. Система ціноутворення орієнтує това­ровиробників на мінімізацію витрат. Успіх діяльності підприємства залежить здебільшого від витрат виробницт­ва, які можуть бути зниженими при зростанні обсягів ви­робництва та підвищенні його ефективності.

Перемогу на ринку не можна досягти лише за рахунок зниження витрат і цін. В умовах науково-технічної рево­люції успіх на ринку досягається значною мірою також за рахунок підвищення якості продукції, її технічного рівня і наукоємності. Хоча нерідко це призводить до зростання витрат і цін на фізичну одиницю продукції, але поліпшення якості може забезпечити вищу споживчу вартість і краще задовольнити потреби споживача. Внаслідок цього вища якість продукції сприяє зростанню рентабельності та прибут­ковості.

Важливими факторами впливу на розмір ціни є попит і пропозиція. Слід зазначити, що попит залежить не лише від бажання щось купити, а й від наявності грошових доходів для задоволення попиту. Роль попиту і пропозиції в сис­темі ціноутворення може бути високою при забезпеченні комплексного і системного розв’язання широкого кола проблем розвитку економіки, основні з яких наведено далі.

По-перше, стабільний розвиток виробничої сфери еконо­міки і галузей, що її обслуговують, а також галузей по задоволенню потреб населення. Це досить глибоке і широ­ке питання. На нього впливає багато факторів, які є скла­довими економічної політики держави. Серед них особли­ве місце належить ціноутворенню, яке за певних умов може максимально враховувати попит і пропозицію.

По-друге, одержання населенням високих доходів. Ви­робнича сфера, як правило, за винятком виробництва озб­роєння тощо, працює для задоволення потреб людини пред­метами особистого споживання або забезпечення виробни­чої сфери і сфери послуг засобами виробництва. При цьо­му, з одного боку, високі доходи залежать від стану справ у виробництві, від рівня продуктивності та ефективності праці, з іншого, розвиток виробничої сфери зумовлений доходами населення, яке, купуючи товари, стимулює по­дальший розвиток виробництва. Відповідно головним інвестором виробничої сфери є населення.

Наприклад, у 1986-1990 роках споживання м’яса і м’я­сопродуктів у перерахунку на м’ясо в Україні на душу населення становило 68 кілограмів, але через низькі ціни і наявність у населення значних грошових доходів, попит на цю продукцію не задовольнявся і відчувався її дефіцит. Іншим було становище у 1997 році. Споживання м’ясопро­дуктів на душу населення зменшилося до 34 кілограмів, тобто в два рази. Але внаслідок суттєвого зниження реаль­них грошових доходів переважної більшості населення зменшився і попит на м’ясопродукти. Відсутність у населення необхідних коштів зумовила не лише задоволення попиту на м’ясопродукти, а й їх перевиробництво при значному зменшенні їх виробництва. При цьому ціни на таку продук­цію стали меншими від її вартості, що змусило зменшувати виробництво тваринницької продукції. Цей приклад пере­конує, що фактор попиту і пропозиції не завжди відіграє позитивну роль при визначенні розміру ціни.

Цінове регулювання – це вплив держави на ринкові ціни та ціни, що визначаються в державному секторі економіки на товари, послуги та ресурси виробничого і споживчого призначення.

Метою цінового регулювання є обмеження інфляції, сприяння нормальній конкуренції, підтримка прожиткового мінімуму. Все це сприяє стабілізації розвитку економіки та соціальної сфери в довгостроковому періоді.

Методи цінового регулювання:

-спостереження за цінами (моніторинг). Його необхідність проявляється у зростанні вартості життя для визначення індексу щорічного мінімального підвищення заробітної плати, вплив зростання цін на витрати виробництва та конкурентоздатність;

-непрямий (опосередкований) вплив на ціну, що здійснюється завдяки введенню або відміни обмежень у зовнішній торгівлі, зміні облікової ставки, податків, обсягу емісії грошей тощо;

-застосування товарних інтервенцій, тобто введення на ринок з державного резерву товарів, на які спостерігається стійке підвищення цін з метою збільшення пропозиції на ринку;

-державне втручання в процес ціноутворення. В цьому разі урядові органи санкціонують завищення витрат виробництва шляхом включення до собівартості завищених амортизаційних списань, відрахувань у різні фонди;

-прямий державний вплив на ціни, що передбачає надання субсидій, встановлення податку на додану вартість, встановлення пільгового оподаткування тощо;

-встановлення державою фіксованих цін і тарифів. Наприклад, встановлення пільгових цін на продукцію державних підприємств, мінімального розміру заробітної плати, мінімальної закупівельної ціни на продукти харчування в населення;

-пряме регулювання цін природних монополій;

-значні обсяги державного замовлення в кризових секторах із пропонуванням ціни вищою за ринкову.

Використана література:

1. Яковенко Р. В. Національна економіка : навч. посіб. / Роман Яковенко. – Кіровоград : „Пік”, 2009. – 548 с. : іл.

2. Яковенко Р. В. Національна економіка : навч. посіб. / Роман Яковенко. – [2-ге вид., випр.]. – Кіровоград : „КОД”, 2010. – 548 с. : іл.

3. Яковенко Р. В. Тлумачний англо-український словник економічних термінів з елементами теорії та проблематики. Дидактичний довідник / Роман Яковенко. – [Вид. 2–ге, випр.]. – Кіровоград : видавець Лисенко В.Ф., 2015. – 130 с.

4. Яковенко Р. В. Основи теорії економікидля технічних спеціальностей :навч. посіб / Роман Яковенко. – Кіровоград : „Поліграф-Сервіс”, 2009. – 120 с. : іл.

5. Яковенко Р. В. Державне регулювання економіки : конспект лекцій / Роман Яковенко. – Кіровоград : КНТУ, 2012. – 40 с. : іл.

текст - Роман ЯКОВЕНКО, к.е.н., доцент, для сайту "Тусовка"



Комментарии

Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!
Напишите ваш комментарий
Комментарий:

ПОСЛЕДНИЕ КОММЕНТАРИИ

Ira C.Релакс Выходной
и с кем связываться по вопросам или предоплате? никаких контактов
Вікторія .Частный зоопарк в селе Озера
Таня, в комментариях люди пишут, что зоопарк закрыт
Olena T.Развлекательный комплекс "Velvet"
Отвратительный сервис и алкоголь.