Правда про дорослих дитячими устами
В українській літературі так ніхто не пише. На таке читання рідко щастить. "Які сильні натури і як красиво вони живуть", "Ні, неможливо таке витерпіти", "Який колоритний текст", — налітають думки. І вже хочеться зустріти отого невгамовного і не по літах мудрого Митрика, без якого роману не було б. І почути голоси родаків, без яких не було б такого Митрика. І побачити наяву Небесі — місцину села, де хата його родини.
Для людей, з чиїми сходяться його стежки, він — збийвіч, збитошник і навіть кривдник. А насправді в нього — дивовижно витончена душа. Все його цікавить, усе він вразливо бачить. І чинить так, як розуміє правду. І далеко не всім солодко від його правди. Митрик увесь у стихіях життя, серед красот села, що притулилося біля гори Ловачки, а десь за нею — загадкове варош-місто Мукачево. І люди біля Митрика — дивний світ: жертовна у стараннях захистити всіх своїх баба Фіскарошка, незворушно умиротворений дід Соломон, гордо рішучий дід Петро, притлумлений клопотами нянько, надламаний жорстокими обставина.
Книга, варта уваги, варта обговорення в теплому колі. Приходьте і ви до Книгарні Є (вул. Дворцова, 31) у середу 27 листопада о 18.00. Розмову поведе Ольга Крижанівська.
Комментарии
Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!Что мне даст регистрация?