Свято-Успенська церква

Категорії: Визначні пам'ятки

Кропивницький, парк Крючкова

тел.: (066) 9455090, пошта - kg160776sov3@gmail.com
сайт - http://k-uspenhram.church.ua/

Свято-Успенська церква належить до Української православної церкви Московського патріархату. Історія храму сягає 1755 року, коли жителі форштадту «Поділ», заснованого біля стін фортеці святої Єлисавети, вирішили побудувати собі храм. Однак вони зіткнулися з такою серйозною проблемою, як відсутність майстрів. Тоді за зібрані гроші храм купили у слободі Федорівці Криловської протопопії. Сюди сходилися православні священники, які не прийняли Унії та були вигнані польськими поміщиками з церков на землях маєтків. А оскільки лісу на Київщині було вдосталь і коштував він недорого, священники заробляли собі на життя тим, що будували й продавали на вивезення церковні споруди. Саме такий храм у розібраному вигляді привезли до форштадту, де його зібрали заново й освятили на честь Успіння Пресвятої Богородиці.

Храм стояв на місці сучасної будівлі міськвиконкому (на вул. Великій Перспективній). У 1778 році однопрестольний дерев’яний Успенський храм замінили: на його місці звели також дерев’яний, але вже трипрестольний храм (престоли на честь Успіння Пресвятої Богородиці, св. Миколая та св. великомучениці Варвари). Займався будівництвом священник Дмитро Смолодович.
У 1788 році під час пожежі храм згорів, але вже через кілька місяців, завдяки пожертві полковника Катеринославського козацького війська Івана Красноглазова, на цьому місці заклали кам’яний п’ятипрестольний храм (додали престоли на честь Іоанна Милостивого, патріарха Олександрійського, і св. праведної Анни). Саме туди 1801 року перевели собор, там же розміщувалося й Духовне правління, пише сайт храму.

Нарешті, у 1856 році за ініціативи та підтримки єлисаветградського купця Микити Макрєєва влаштували шостий престол. Старше покоління кіровоградців не може не пам’ятати прекрасну будівлю Успенського собору, яка до середини XX століття прикрашала місто. За свідченням сучасників, своїми розмірами Єлисаветградський собор не поступався жодному православному храму Херсонської єпархії.

Собор Успіння Пресвятої Богородиці був сильно пошкоджений під час Другої світової війни, а оскільки в той період храми частіше руйнували, ніж відновлювали, така доля спіткала і Успенський храм (за винятком Одеського кафедрального собору, також зруйнованого богоборчою владою у 30-ті роки, але відновленого на початку цього століття й освяченого патріархом Кирилом). На його місці до 1959 року було споруджено будинок міського комітету КПРС (з 1991 р. — міськвиконком).

У 2008–2010 роках спільними зусиллями архімандрита Боголєпова (тепер — єпископа Олександрійського і Світловодського) та вірян очистили територію парку ім. А. П. Крючкова, створили Свято-Успенську громаду й облаштували тимчасовий храм у приміщенні колишнього будинку культури парку. У 2009 році розробили проєкт і розпочали активне будівництво нового храму, який уже у 2013 році освятили. Збудували храм швидко — у тому числі за суттєвої фінансової участі тоді ще генерального директора ТОВ «М'ясокомбінат „Ятрань“», а нині — міського голови Андрія Райковича. До слова, меценат отримав від УПЦ орден святого апостола Андрія Первозванного.

Г
ромада храму збирає гуманітарну допомогу багатодітним і малозабезпеченим сім'ям, опікується самотніми людьми, бере участь у нових духовно-просвітницьких проєктах Кіровоградської єпархії та регіонального товариства «Православна просвіта» й запрошує всіх православних жителів району Новомиколаївки та всього міста приєднатися до їхніх добрих справ і духовно-просвітницької роботи. При храмі працює бібліотека православної літератури.

Розклад богослужінь:
Щоп'ятниці — з 16:00 (узимку — з 15:00)
Щосуботи — з 7:30 та з 16:00 (узимку — з 15:00)
Щонеділі — з 7:30
Дванадесяті і великі свята: Переддень свята — з 16:00 (узимку — з 15:00), свято — з 7:30


Коментарі

Ще нема коментарів до цього матеріалу. Будьте першим!
Напишіть ваш коментар
Коментар:

ОСТАННІ КОМЕНТАРІ

Валентина О.«Мама весь час очікувала, що чорний «воронок» приїде і за нею». Історія родини більшовички з Кременчука
Скільки таких історій досі залишаються у сімейних колах!!! Іх необхідно оприлюднювати і писати- писати. Аби не забували і цінували, звичні для нас сьогодні речі.
Людмила М.​НАТО й Україна: співдружність заради миру й безпеки: долаємо стереотипи
Вона ж наша зірочка! Олю, завжди рада)
Людмила М.Що ви знаєте про НАТО? Вікторина на знання історії Альянсу ​
Приємно, що стільки вірних відповідей!