«У вирі казки»
21 березня 2014 року у
відділі Кіровоградського обласного художнього музею - картинній галереї Петра
Оссовського «Світ і Вітчизна» відкрито експозицію художніх творів, присвячену Міжнародному
дню лялькаря.
Ідея відзначати у всьому світі День лялькаря прийшла до відомого іранського діяча лялькового театру Дживадо Золфагаріхо. Вперше Міжнародний день лялькаря відзначили у 2003 році. Відтоді його відзначають щорічно не тільки діячі лялькового театру, але і їх шанувальники різного віку.
Історія виникнення граючих ляльок дуже давня. В образ ляльки закладали певний зміст, вона символізувала людину. Адже у виготовлення та «оживлення» ляльки потрібно докласти неабияких зусиль.У різні часи, та у різних народів на ярмарках і народних гуляннях улюбленим гостем був веселий персонаж, який не боявся сміятися над панством і всілякими людськими гріхами. В Англії то був бродяга Панч, в Італії – Пульчинела, у нас – Петрушка. У ті часи до нього ставились серйозно, івважали далеко не дитячою забавкою.
Деякий час у лялькових театрах виконувалися п'єси Шекспіра та багатьох інших великих драматургів. Традиційний український вертеп також звертався загалом до дорослої публіки.І лише у ХХ столітті театри ляльок передали у цілковите володіння дитячій аудиторії, за що малеча безмежна вдячна. Хоча вистави для дорослих - також присутні в репертуарі кожного серйозного колективу театру ляльок.
Різнобарвний ляльковий світ – невід’ємна частина нашого дитинства. Але ми згадуємо про них і тоді, коли з’являються діти, онуки, правнуки. В експозиції відділу Кіровоградського обласного художнього музею - картинній галереї Петра Оссовського «Світ і Вітчизна», присвяченій Міжнародному дню лялькаря, представлені роботи кіровоградського художника Василя Макаровича Остапенка (1937-2012). Частину свого життя він присвятив посаді головного художника Кіровоградського академічного обласного театру ляльок, був членом Національної спілки театральних діячів України, членом Національної Спілки художників України та членом центру Міжнародної асоціації діячів театрів ляльок УНІМА, отримав звання заслуженого працівника культури України за свою багаторічну працю. Роботи представлені в експозиції, це – ескізи декорацій та ляльок до вистави «Івасик – Телесик» (1979), робота «Лялькар» (2008), ескізи Вовка, Гусеняти, Ведмежатка до вистави «Гусеня» (1976), ескіз кота Базіліо до вистави «Золотий ключик» (1984). З даних ескізів майстри-лялькарі створювали образи для дитячих п’єс. Також в експозиції представлений автопортрет «Репризи – це серйозно» (2004) художника Топнікова Григорія Олександровича (1927-2012), який деякий час працював у нашому ляльковому театрі, завідував постановочною частиною і навіть брав участь в якості оформлювача у створенні вистави за твором «Сонячний промінчик», що стала лауреатом фестивалю румунської драматургії. Крім лялькарства майстер займався живописом, графікою, був чудовим ілюстратором поетичних збірок, гумористичних оповідань, повістей, які друкувались в обласних газетах. В стінах нашого музею Григорій Олександрович проводив творчу зустріч та майстер-клас по створенню ляльки для студентів та школярів міста Кіровограда.
Тож відвідувачі, завітавши до галереї, матимуть можливість ознайомитися з експозицію, поринути у чарівний, таємничий, різнобарвний світ лялькового театру.
Сабадаш Катерина художник І категорії відділу Кіровоградського обласного художнього музею – картинної галереї Петра Оссовського «Світ і Вітчизна»
Комментарии
Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!Что мне даст регистрация?