Про життя. Без прикрас
Цього разу під прискіпливим поглядом рубрики, яку веде у журналі "Ланруж" Дмитро Шульга, опинилися книги, які подекуди вражають своєю відвертістю: проза про і для жінок від Наталки Сняданко та роман про і для підлітків авторства Сергія Гридіна.
Коли бачиш назву роману Наталки Сняданко «Фрау Мюллер не налаштована платити більше», резонно передбачити, що в черговий раз йтиметься про нелегку долю заробітчанок-гастарбайтерок. Загалом-то воно так, але й не зовсім. Справді, головні героїні книги – Христина й Соломія – відправляються на довгим євро до Німеччини після того, як закривають музичну школу, в якій вони працювали. Однак чи не більша частина твору присвячена близькій та далекій передісторії того, що їх привело на чужу землю і що кожна з них там для себе знайшла.
Власне, це більшою мірою психологічний чи навіть психоаналітичний роман, аніж соціальний. Адже саме за кордоном жінкам доводиться зазирнути в темні закутки своєї свідомості та підсвідомості, чого вони довгий час боялися. Тому цю книгу я б назвав романом про звільнення – у найширшому розумінні цього поняття.
Знайомство з цим твором навряд чи стане для читача надзвичайно легкою прогулянкою. Багато персонажів другого й третього плану та їхніх історій, і ці вставні оповідання почасти здаються необов’язковими. До того ж, текст інтелектуально насичений, чого тільки варта, скажімо, дискусія Христини та одного з її роботодавців професора Мікшунеску про Вагнера та Верді як прикладів двох моделей успішної особистості: егоцентричної та більш людяної.
І не можна не зауважити, що це відверто жіночий роман, про який можна сказати словами героя Мела Гібсона зі стрічки «Чого хочуть жінки»: «Забагато естрогену». Але якщо вищезгадане вас не відлякує – прошу знайомитися «Фрау Мюллер не налаштована платити більше»...
Повністю статтю читайте у квітневому номері журналу "Ланруж", який вийде друком 15-16 квітня цього року.
Комментарии
Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!Что мне даст регистрация?