Дешеві енергоресурси не створюють стимулу для їх більш ефективного споживання

20.04.14, 12:00

У своєму інтерв’ю Ангел Мінев, керівник проекту ЄС «Підсилення потенціалу Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження в Україні» пропонує огляд євроопейського досвіду енергоефективності, а також перспектив його застосування в Україні.

Енергоефективність залишається критично важливою для України. В своєму інтерв’ю Ангел Мінев, керівник проекту ЄС «Підсилення потенціалу Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження в Україні» пропонує огляд євроопейського досвіду енергоефективності, а також перспектив його застосування в Україні.

Наскільки енергоефективність є актуальною темою для України?

Я вважаю, що це питання необхідно оголосити національним пріоритетом. Однією із гострих тем в країнах ЄС та у всьому світі є диверсифікація енергопостачання та зниження залежності від імпорту енергоносіїв, що безпосередньо впливає на національну безпеку та суверенітет. Це є особливо актуальним і стратегічно важливим для України та її громадян. 28 березня уряд прийняв рішення про підвищення цін на газ, електроенергію, комунальні послуги на 40-50%. Це означає, що відповідно зросте і середній рахунок споживача цих послуг. Зменшити або навіть нівелювати цей тягар можна саме за рахунок енергоефективності. Це дозволило б людям оплачувати свої рахунки в рамках нової цінової політики. Для споживача неважливо, скільки коштує енергія – йому важливо, скільки він за неї сплачує. Якщо ціна на енергоносії зростає, то необхідно вживати заходів з енергоефективності, і рахунки громадян мають шанс залишитися фактично незмінними.

Який підхід до енергоресурсів передбачають принципи енергоефективності?

Енергоефективність керується принципом «done the same with less», тобто «роби теж саме, споживаючи менше». Енергоефективність не порушує комфорт. В цьому відношенні варто розрізняти енергоефективність та енергозбереження. Регулятори, які реагують на рух і вимикають світло в порожніх коридорах готелей, є прикладом збереження. На відміну від цього, ефективність передбачає, наприклад, заміну лампочок на більш економні. Це коштує дорожче, але у перспективі робить значний внесок у більш ефективне та виважене використання енергоресурсів. Є кілька напрямків, в яких застосовуються заходи з енергоефективності: будівлі, транспорт, послуги та виробництво. Держава має створити такі економічні та правові умови, щоб високі ціни на енергоресурси стимулювали застосування більш ефективних методів енергоспоживання. На рівні громадян це стосується в першу чергу інвестування у відновлювальні джерела енергії для своїх будівель чи вживанні заходів з енергоефективності. До слова, на країни ЄС розповсюджується Директива, що забороняє виробництва лампочок з потужністю більше 50 ват.

Розкажіть про актуальну в Європі теорію сталого розвитку (sustainabledevelopment)? Яку роль в ній відіграє енергоефективність?

Йдеться про економічне зростання при збереженні оточуючого середовища та соціального розвитку. Енергоефективність є інструментом, який уможливлює цю систему, адже цей підхід не передбачає скорочення виробництва, дозволяє населенню скорочувати свої витрати навіть попри високі ціни на енергію та водночас береже природу за рахунок більш розумного використання її ресурсів. З цієї точки зору цікавим є альтернативний приклад Китаю, де уряд дає пільгові умови для виробників і дозволяє їхній продукції залишатися дешевою. Однак екологічний аспект такої системи до уваги не береться – дешеві енергоносії не створюють стимулу для більш ергономічного їх споживання. Схожа ситуація була в Радянському Союзі, де економіка розвивалась за принципом «ми переможемо природу». Одним із наслідків такого підходу є практично повністю знищене Азовське море. Треба розуміти, що збереження оточуючого середовища коштує дуже дорого, але сьогодні ми не можемо дозволити собі ігнорувати цей фактор, так само як і економічний та соціальний розвиток. Саме на досягнення балансу між цими факторами спрямований сталий розвиток.

Чи вдається країнам ЄС впроваджувати в життя це амбіційне завдання?

В цьому відношенні, ми мусимо згадати стратегію Європа-2020: стратегію ЄС на 10 років на період до 2020 троку, метою якої є розумне, стале та нероздільне зростання. В ЄС була розроблена стратегія 20/20/20, що означає: на 20% менше споживання енергії, на 20% підвищити частку відновлювальних джерел енергії та на 20% скоротити викиди СО2. Це все сфокусовано на оточуючому середовищі, однак енергетична ефективність безпосередньо пов’язана із економічним розвитком, адже низька енергоємність підприємства означає його низьку собівартість та більшу конкурентоспроможність. В свою чергу, економічне зростання є передумовою для суспільного добробуту. Звичайно, універсальної моделі не існує, кожна держава має досягати енергоефективності у творчий спосіб із врахуванням своїх особливостей. Для оцінки прогресу використовується певний набір індикаторів, завдяки яким можна побудувати трикутник, ребра якого утворюють вищезазначені економічний, соціальний та екологічний фактори. Сталому розвитку відповідає рівнобедрений трикутник, однак у більшості країн він є викривленим. Справжнім прикладом сталого розвитку є Норвегія, в якій енергія видобувається з відновлювальних джерел енергії, економіка є енергоефективною та конкурентоспроможною, а суспільство процвітає. До недавнього часу таким прикладом була і Німеччина, однак останніми роками німці занадто інтенсивно інвестували у відновлювальні джерела енергії, що призвело для непропорційного зростання цін на енергоресурси для населення.

Чи є в Україні ресурси для сталого розвитку? Чи може Україна дозволити собі таку стратегію? Що в першу стоїть на заваді?

Будь-яка країна має достатній ресурсний потенціал для досягнення балансу між трьома ключовими факторами, це лише питання державних пріоритетів. Необхідно лише розуміти, що, на відміну від універсальної теорії, не існує універсальної стратегії. Для України, наприклад, ребра екології та соціального розвитку є непропорційно короткими в порівнянні із економічним зростанням. Першочерговою проблемою в Україні є несвідоме ставлення до навколишнього середовища, нехтування його цінністю, а також їх центральною роллю для сталого розвитку. Основною проблемою є притаманні населенню моделі поведінки, тому необхідно проводити відповідну роботу. В Україні 46 млн. людей, можете порахувати, скільки можна зекономити, якщо кожен буде вимикати непотрібні прилади вдома чи на роботі. Для цього потрібна широка інформаційна кампанія, при чому не одноразові акції, а постійно діючий навчальний демонстраційний центр з енергоефективності. Вкрай важливо працювати із дітьми та підлітками та виховувати у них такі моделі поведінки, що сприяють збереженню навколишнього середовища. Паралельно із роботою з населенням необхідна цінова реформа, про яку вже йшлося вище. Підвищення цін на 40-50% є більш ніж виправданим кроком і є однією із вимог МФВ. Однак такі непопулярні заходи мають бути впроваджені у прийнятний для населення спосіб (це включає захист груп вразливих споживачів за допомогою правильно розробленим соціальним тарифам). Люди, які справді перебувають у нерівних умовах стосовно інших (наприклад, пенсіонери чи інваліди) мусять мати пільги, однак покриватися ці витрати мають не за рахунок індустрії, а коштами соціальних фондів. Для сприяння енергоефективності можна також вводити диференційовані тарифи за принципом «чим менше споживаєш, тим нижча ціна», що дозволить вразливим групам споживачів оптимізувати свої витрати, а також стимулюватиме великі підприємства скорочувати своє поживання.

Як проект сприяє впровадженню принципів енергоефективності в Україні?

Проект «CapacityBuildingtoStateAgencyonEnergyEfficiencyandEnergySavingofUkraine (SAEE)» надає технічну допомогу в рамках більш широкої Програми бюджетної підтримки. Проект стартував у грудні 2011 року і включає три компоненти: посилення управлінських і професійних навичок керівників середньої та вищої ланки Державного агентства з енергетичної ефективності (ДАЕЕ), підтримка Агентства у реалізації її завдань (adhocдіяльність), а також розробку нового концепту концепції подальшої співпраці в рамках EU Budget Support Program. Основним напрямком нашої діяльності наразі є навчання та підготовка професійних кадрів. 24 співробітників Агентства (переважно високі посадовці та керівники середньої ланки) зараз навчаються на другому році спеціально розробленої MBA програми з енергоефективності. На мою думку, лише декілька агентств з енергоефективності в країнах ЄС мали можливість отримати настільки ґрунтовну та якісну профільну освіту, яку зараз здобувають на цій програмі українські експерти.

Довідкова інформація: У січні 2012 року, ЕС заснував проект технічної підтримки «Підсилення потенціалу Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження в Україні». Його метою є зміцнення компетенцій Агенства (ДАЕЕ) для сприяння співпраці між Україною та ЄС у сфері енергоефективності. Цей проект є частиною Проекту секторальної бюджетної підтримки «Підтримка України у впровадженні її енергетичної стратегії у сфері енергоефективності та відновлювальних джерел енергії», який був підписаний між Україною та ЄС у грудні 2009 року. Цей проект спрямований на досягнення таких цілей: посилення потужностей ДАЕЕ у сфері розробки та впровадження національної політики у галузі енергоефективності та відновлювальних джерел енергії,а також сприяння впровадженню фінансованої ЄС програми підтримки секторальної політики. Проект триває до кінця 2014 року, а його бюджет становить € 2, 781, 000. 000.