Питання необхідності агрострахування в Україні фахівці порушують не перший рік...

22.07.14, 12:00

В Україні страховим покриттям можуть бути охоплені близько 10 млн. гектарів. Це у 10 разів більше, ніж ми маємо нині. Таку думку висловили учасники круглого столу з обговорення проекту Концепції розвитку системи страхування сільськогосподарської продукції, який нещодавно відбувся в Черкасах.

Черкащина впевнено жнивує. В середньому на кожному гектарі вона збирає 39,5 центнера зернових. Цей показник дещо нижчий у порівнянні з минулорічним. Торік, за даними начальника Відділу економічного аналізу та прогнозу Департаменту агропромислового розвитку Черкаської ОДА Тетяни Шендрик, з кожного гектара збирали 43 центнера зернових. Ця врожайність виявилася рекордною. Попередні очікування цьогоріч також були оптимістичними. Прогнозувалося, що минулі показники будуть перевершені. Однак вкотре підвела погода. Вона завадила нормально провести осінню та весняну посівні кампанії. Дає про себе знати вона й дотепер. «За свою практику я бачила, як вилягали посіви зернових культур, а цього року я побачила, як поліг навіть соняшник», - сказала Тетяна Шендрик.

Її думку посилила статистика, яку під час круглого столу озвучив начальник Управління агрострахування Української аграрно-страхової компанії (УАСК) Микола Стецюк. Згідно з нею, 1953 року середня врожайність зернових на Черкащині склала 11,2 центнера, 1963 року – 15,9 центнера, 1964 року – 15,3 центнера, 1999 року – 23,7 центнера, 2000 року – 24,9 центнера, а 2003 року вона знову знизилася до рівня 11,9 центнера. Микола Стецюк підкреслив, що це дані неврожайних років. Нині ж середня врожайність зернових сягає 40 центнерів. Звичайно, якщо в сільськогосподарську роботу знову не втрутиться негода. Звідси висновок: аграрії повинні відповідальніше ставитися до свого бізнесу і його перспектив, а отже, – страхуватися.

Питання необхідності агрострахування в Україні фахівці порушують не перший рік. Але сьогодні, як ніколи, на порядок денний виходить необхідність запровадження системи сучасного агрострахування, яке максимально враховує інтереси всіх його учасників – держави, яка покликана дбати про продовольчу безпеку, страховиків та аграріїв. Така позиція була відображена в проекті Концепції розвитку системи страхування сільськогосподарської продукції в Україні. За активного сприяння фахівців Проекту Міжнародної фінансової корпорації (IFC, Група Світового банку) «Розвиток агрострахування в Україні» його було розроблено об’єднанням страховиків «Аграрний страховий пул».

Проект Концепції впродовж місяця активно обговорювався в 13 областях України. Робилося це для того, аби зусібіч вивчити громадську думку щодо агрострахування, тих проблемних питань, які його супроводжують, аби подолати негативи. Під час черкаського круглого столу Микола Стецюк наголосив на кількох таких проблемах. Зокрема, він сказав, що не варто розраховувати на надмірно високий рівень агрострахування в Україні на теперішньому етапі. Річ у тому, що близько 40% сільгоспугідь нині обробляються особистими селянськими господарствами, а вони через брак коштів і малоземельність не страхуються.

Інше питання пов’язане з перебуванням України у Світовій організації торгівлі (СОТ). «Там є певні правила надання державної підтримки сільгоспвиробникам, - пояснив Микола Стецюк. – Раніше наша держава виділяла кошти для покриття збитків, яких аграрії зазнавали у зв’язку з настанням страхових випадків. Сьогодні напряму цього вона робити не може. Вона може компенсувати частину страхових платежів». Звідси висновок – наші зобов’язання у межах СОТ також підштовхують до активізації агрострахування.

За словами Миколи Стецюка, в Україні активно запроваджується механізм кредитування незавершеного виробництва. Це коли позики надаються під майбутній врожай. Зазвичай їх беруть під час посівних кампаній. Здебільшого такі кредити надають комерційні банки, але в обов’язковому порядку вони вимагають від сільгоспвиробників страхувати свої посіви. У такий спосіб банки захищають власні фінансові інтереси. Але подібні схеми сьогодні пропонують й інші комерційні структури. Наприклад, компанія Syngenta у співпраці з УАСК та при консультативній допомозі Проекту IFC «Розвиток агрострахування в Україні» торік запровадила програму підтримки українських аграріїв. Вона передбачає страхування озимого ріпаку на особливих умовах.

У відповідності до цієї програми, компанія Syngenta напряму сплачує страхову премію УАСК, але робить це за умови, якщо виробник використовує її насіння та засоби захисту рослин, неухильно дотримується усіх технологій вирощування. При настанні страхового випадку аграрії отримують відшкодування від УАСК. Подібну практику запровадила й держава. Вона зацікавлена у тому, щоб надана нею сільгоспвиробникам фінансова допомога теж страхувалася. Та, на переконання головного андеррайтера Агрострахового пулу Олександра Прищепи, важливо, щоб таке обов’язкове страхування підштовхнуло до розвитку й добровільного агрострахування. Тобто, щоб у країні сформувалася відповідна культура, щоб сільгоспвиробники ставилися до агрострахування як до невід’ємної частини свого бізнесу.
Цю думку підхопила й експерт IFC Тетяна Бривко, яка зауважила, що таким чином сільгоспвиробники сприйматимуть добровільне страхування як обов’язкове. Не в сенсі примусу, а як прояв відповідального ставлення до своєї роботи.

Розробники проекту Концепції відзначили, що його обговорення в українських регіонах проходило активно, що засвідчує неабиякий інтерес до цього документу. Було напрацьовано чимало пропозицій та доповнень, спрямованих на його вдосконалення. Всі вони будуть найближчим часом передані до спеціальної робочої групи, яка нещодавно була створена при Міністерстві аграрної політики та продовольства. Її мета – опрацювати та узагальнити ці пропозиції з тим, щоб остаточний варіант агрострахової Концепції максимально задовольняв інтереси держави, страховиків та аграріїв. В подальшому він має бути переданий на затвердження до Кабінету Міністрів.

автор - Степан ГОНЧАРЕНКО, Національний прес-клуб «Українська перспектива»



Комментарии

Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!
Напишите ваш комментарий
Комментарий:

ПОСЛЕДНИЕ КОММЕНТАРИИ

Вікторія .Кировоградский главпочтамт
Однозначно треба звернутися до Укрпошти, а не на сайт "Тусовка" (де ви зараз знаходитесь), бо це інформаційно-розважальне…
Вікторія .Відпочинковий комплекс "Казанок"
Не знаю, але мені здається навряд чи - там немає ліжок
Вікторія .Свадебные мелочи
Будь ласка!