​Український агростраховий ринок готується до масштабних реформ

31.08.14, 12:00

Робота над проектом Концепції розвитку системи страхування сільськогосподарської продукції в Україні, розробленим Агростраховим пулом за підтримки Проекту Міжнародної фінансової корпорації (IFC, Група Світового банку), наразі триває. Нині вона зосередилася в робочій групі, яка створена при Міністерстві аграрної політики та продовольства України. До її складу увійшов головний андеррайтер Пулу Олександр ПРИЩЕПА, який ділиться думками з приводу перспектив реформування вітчизняного агрострахування.

- Проект Концепції передбачає запровадження на ринку агрострахування єдиних правил гри. Про які правила йдеться?

- Перш за все, йдеться про єдині правила страхування, єдині методики огляду посівів, єдині методики врегулювання збитків, які передбачають і використання стандартних страхових продуктів, і єдиних підходів до процесу страхування. Це як правила дорожнього руху: вони поширюються на всіх водіїв. А чи ви їдете на сході країни, на заході, півночі чи півдні, кермуєте легковиком чи вантажним автомобілем – це немає жодного значення. Завдяки єдиним правилам дорожнього руху стають прогнозованими дії водіїв. Завдяки запровадженню на ринку агрострахування єдиних правил поведінки для страховиків та страхувальників можна легко спрогнозувати, як вони діятимуть в тій чи іншій ситуації.


- Що дасть запровадження єдиних правил сільгоспвиробникам і страховикам?

- Я сподіваюся, що вони допоможуть поліпшити відносини між сільгоспвиробниками та страховиками. Загальновідомо, що ці відносини не можна назвати ідеальними. На те є чимало причин. Одна з них стосується взаємної недовіри. Кожна зі сторін прагне відстояти власні інтереси. Зрештою, у цьому немає нічого надзвичайного. Проблема полягає в тому, що кожна зі сторін намагається вирішити свої питання за рахунок іншої. За таких умов годі розраховувати на партнерські відносини. До певної міри, у цьому завинили страхові компанії. Деякі з них намагаються завищити свої тарифи, пропонують аграріям невигідні умови договорів страхування, ухиляються від виконання їх положень при настанні страхових випадків. Зокрема, не сплачують або сплачують, але невчасно сільгоспвиробникам страхові компенсації. Нема де правди діти, до певних хитрощів вдаються й сільгоспвиробники. Проект Концепції пропонує сторонам відійти від такої безперспективної і шкідливої практики та налагодити взаємовигідну співпрацю. Єдині правила спростять процедуру агрострахування. Вона стане доступною не лише для страховиків, а й для користувачів їх послуг. Зрештою, в країні підвищиться культура агрострахування, без якої сучасний аграрний бізнес втрачає перспективи.


- Ви згадали про стандартні страхові продукти та уніфіковані договори страхування. Наскільки вони задовольняють потреби сільгоспвиробників?

- Перші стандартні страхові продукти були розроблені фахівцями Проекту IFC. При цьому до уваги вони брали як міжнародний досвід агрострахування, так і українські реалії. Сьогодні ринок використовує кілька стандартних страхових продуктів. Вони стосуються як озимих культур – пшениці, ячменю, жита, тритикале, ріпаку, так і ярих – пшениці, ячменю, соняшника, цукрового буряка. Нещодавно до розробки стандартних страхових продуктів долучився Агростраховий пул. Стандартні страхові продукти вже пройшли випробування полем та погодою. Господарства, які ними скористалися, дають їм високу оцінку. Щоправда, зазначають, що вони задорогі. Проте слід розуміти, що висока якість дешевою не буває. Так от, стандартні страхові продукти та уніфіковані договори страхування, що їх супроводжують, є невід’ємною частиною єдиних правил, які впроваджуються в сучасному українському агрострахуванні. Бо вони детально розписують поведінку сторін в залежності від ситуації, в якій у той чи інший момент можуть опинитися, і зобов’язання, які мають виконувати один перед одним. До слова, до уніфікованих договорів в тій частині, яка стосується зобов’язань сторін, страхові компанії не можуть додати навіть слово, навіть кому чи крапку.

- На вашу думку, чи спроможні стандартні страхові продукти та уніфіковані договори страхування витіснити з ринку агрострахування страхові продукти та договори страхування, які страхові компанії розробляють самостійно і в яких доволі часто закладають власний інтерес?

- Все може статися. Принаймні, подібна тенденція вже намітилася. Моє припущення – на нас чекатиме перехідний період. У цей час паралельно працюватимуть як стандартні страхові продукти та уніфіковані договори страхування, так і ті страхові продукти та договори страхування, котрі самостійно розробляють страхові компанії. Це нормальне явище. Адже впровадження нового завжди потребує певного часу. Це – по-перше. По-друге, в масових програмах і програмах державного субсидування агрострахування, я вважаю, мають активно застосовуватися стандартні страхові продукти та уніфіковані договори страхування. Це значно прискорить їх запровадження. Індивідуальні страхові продукти та договори страхування можуть мати вигляд комерційних пропозицій. Наприклад, у тій же Канаді вони застосовуються за програмою страхування ризику від граду. Але умови цих договорів та особливості таких страхових продуктів мають бути чітко виписані і бути зрозумілими для їх користувачів.


- На який час може затягтися перехідний період?

- Важко сказати. Це якщо зважити на всі труднощі, які сьогодні переживає наша держава. Але я сподіваюся, що це не буде надто тривалий у часі період. Якщо ми не станемо вигадувати унікальний «український велосипед», а врахуємо вже накопичений досвід, в тому числі, й міжнародний, то, гадаю, вкладемось у 2-3 роки.

- Аграрії жаліються, що не всі важливі сільгоспкультури охоплені стандартними страховими продуктами. Що треба зробити, аби задовольнити їх потреби вже найближчим часом і хто цим займатиметься?

- Нині Агростраховий пул продовжує над цим працювати. Сподіваюся, що незабаром стандартні страхові продукти поширяться й на садівництво, виноградарство, овочівництво. Принаймні, такі пропозиції надходять від сільгоспвиробників. Зокрема, вони їх озвучували під час круглих столів, які протягом червня-липня наш Пул разом з Проектом IFC провів в 13 областях і на яких презентувався проект агрострахової Концепції.

- Раніше передбачалося, що Агростраховий пул об’єднає 10-12 страхових компаній, які надають послуги з агрострахування. Сьогодні вже порушується питання, що тут мають згуртуватися всі без винятку агрострахові компанії. Як це виглядатиме на практиці?

- Коли запроваджувався механізм ліцензування і створювався Агростраховий пул, небагато страхових компаній змогли швидко отримати ліцензію. Тому маємо у складі Пулу лише 4 компанії. Агростраховий пул розуміє, що для ефективної роботи йому треба розширювати кількість учасників, і робота в цьому напрямку ведеться. У проекті Концепції закладено тезу, що Аграрний страховий пул повинен мати можливість пред’являти певні вимоги до страхових компаній. І ми бачимо з оприлюдненого списку, що є нові компанії, які отримали ліцензії і на ринку агрострахування про себе ще ніяк не заявили. Тому я думаю, що найближчим часом буде розроблений механізм з оцінки критеріїв компаній, які входитимуть до Агрострахового пулу. Безперечно, до них пред’являтимуться певні вимоги. Ті, хто відповідає вимогам, перш за все, надійності і кваліфікації, прийматимуться до Пулу і працюватимуть з аграріями.

- Чи не призведе це до встановлення монополії на ринку агрострахування?

- Я не думаю, що так станеться з огляду на те, що в нас, я сподіваюся, буде відновлено субсидоване агрострахування. Крім того, буде добровільне агрострахування. Воно завжди присутнє на ринку. Є ще сегмент банківського страхування, пов’язаного з отриманням кредитів. Тож роботи на ринку вистачить всім.

- Деякі страхові компанії не погоджуються на умови солідарної відповідальності, яка діє в Агростраховому пулі. І це для них залишається стримуючим моментом. Що в даному випадку думаєте робити?

- Цей механізм ми будемо переглядати і вдосконалювати. Так само, як і систему внутрішнього перестрахування.

- Наскільки реально відродити субсидоване агрострахування в умовах економічної кризи?

- Треба реально дивитися на речі – цього сезону ми навряд чи отримаємо кошти на фінансування субсидованого агрострахування, тому що є інші, не менш важливі, статті витрат. Сподіваюся, що в наступному сезоні держава знайде можливість взяти участь у цій програмі.

- Чи можуть регіони своїми коштами долучитися до цієї справи?

- До певної міри – так. Щодо цього впевненості додає Львівщина. Там на місцевому рівні вже 3 роки виділяються гроші на підтримку сільськогосподарського виробництва. А це 8-10 млн. гривень щороку. Як для області – це чималі кошти. Тепер Львівщина прагне піти далі. Нещодавно дізнався, що з обласного бюджету будуть виділятися кошти на здешевлення сплачених сільгоспвиробниками страхових премій. Цей досвід треба всіляко поширювати і підтримувати.

- Який механізм субсидованого агрострахування пропонується проектом Концепції?

- У проекті Концепції ми передбачаємо інший механізм субсидування. В основу ставимо інтереси аграріїв і простоту його отримання. Механізм, за яким аграрій сплачує 50% страхової премії, а решту - держава (він був запропонований при розгляді проекту закону «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою»), на думку більшості аграріїв, є більш прийнятним і зрозумілим. Тому ми пропонуватимемо розглянути його під час найближчого засідання робочої групи, яка нещодавно була створена при Міністерстві аграрної політики та продовольства.


автор - Ярослав ТРИПІЛЬСЬКИЙ, Національний прес-клуб «Українська перспектива»



Комментарии

Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!
Напишите ваш комментарий
Комментарий:

ПОСЛЕДНИЕ КОММЕНТАРИИ

Вікторія .Частный зоопарк в селе Озера
Наскільки відомо з відгуків - ні, не працює
Василь .Кондитерська "Family bake shop"
Наталія Вікторівна - віртуоз своєї справи! Рекомендую завітати та скуштувати її вироби. Будете задоволені!
Светлана .​Серебряное озеро (Скала)
Звоните по телефону 0634031805.