Мова як відображення розвитку соціуму

21.06.15, 14:00

18 червня до Кіровограда завітала видатний мовознавець, доктор філологічних наук, професор кафедри української мови Національного університету «Києво-Могилянська академія», академік АН ВШ України Лариса Терентіївна Масенко.

Відомий науковець відвідала наше місто з подвійною метою: по-перше, взяти участь у відкритті в Кіровоградському обласному художньому музеї виставки творів її чоловіка – видатного художника-земляка, скульптора А.В. Німенка (1925-2006); по-друге, провести публічну лекцію «Від Мовного Майдану до Революції Гідності».

Послухати лекцію зібралося чимало людей, серед яких були викладачі та студенти Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, міська інтелігенція, громадські активісти, представники органів державної влади та місцевого самоврядування.

На самому початку свого виступу Лариса Масенко окреслила головне, на її думку, джерело багатьох проблем нашої держави – білінгвізм. Масова двомовність нації, що довгий час була бездержавною, несе в собі велику небезпеку. Двомовність, як стан нестійкої рівноваги, неодмінно викличе конфлікт, у якому або одна мова переможе або відбудеться розкол держави на мовному ґрунті.

Щоб краще зрозуміти ситуацію, в якій опинилися українська мова та держава на початку XXI століття, Лариса Терентіївна зробила невеликий історичний екскурс і розповіла, що ще у часи Російської імперії було сформовано тезу про триєдиний російський народ, який начебто складався з росіян, українців та білорусів. Одночасно з цим українська мова вилучалася із вжитку в органах влади, в освіті, релігії. Таким чином її намагалися звести на рівень, де б вона відігравала роль діалекту. За часів імперії задум про створення триєдиного народу провалився, але був реанімований в СРСР, де, після короткого періоду політики українізації, з 30-х років почалася брутальна, з використанням терору, політика русифікації. Влаштований радянською владою Голодомор та знищення української інтелігенції («Розстріляне Відродження») підірвали соціальну базу української мови та намагалися вилучити її з міської урбаністичної культури.

Поряд з цим, зазначила пані Лариса, практикувалося штучне втручання у внутрішній розвиток мови через лексикографічні та термінологічні практики. Всі попередні російсько-українські словники оголошувалися націоналістичними, замість них розроблялися нові, в яких перекладені слова фактично були калькою з російської. В такий спосіб відбувалося збіднення української мови та зближення її лексичного складу з російською.

Наблизившись до сучасних подій, Лариса Масенко зазначила, що маючи важкий спадок у вигляді напівасимільованого населення, в нашій державі всі 23 роки незалежності панувала повна невизначеність у мовній політиці. Одним з наслідків такої невизначеності, на її думку, стала поява різних антиукраїнських мовних ініціатив, зокрема, т.зв. мовного закону Колесніченка-Ківалова 2012 року. Народний спротив цьому закону у вигляді Мовного Майдану отримав своє логічне продовження у Революції Гідності 2013-2014 років.

Лариса Терентіївна розповіла як, користуючись засобами соціолінгвістичного аналізу, можна дослідити мовну ситуацію в країні. Для цього необхідно скористатися двома основними показниками потужності мов – демографічним та комунікативним. Демографічний показник вказує на кількість носіїв певної мови, комунікативний – на кількість сфер які обслуговує мова. І саме другий показник є найбільш вагомим. Згідно нього, мовна ситуація в двох головних сферах – українській освіті та мас-медіа залишається катастрофічною. Адже навіть після перемоги Революції Гідності не відбулося українізації інформаційного простору. Науковець змушена була констатувати, що поширеною практикою в ефірах загальнонаціональних та місцевих телеканалів залишається двомовність ведучих, продовжують з’являтися комедійні серіали, в яких україномовних персонажів зображено рогулями та ін. На її думку, єдиним захистом української мови наразі виступає її державний статус.

Пані Лариса впевнено заявила, що мовне протистояння у інформаційному просторі є складовою частиною російсько-української війни, що зараз точиться на сході України. Більше того, однією з причин цієї війни можна вважати відсутність чіткої мовної політики держави за весь період незалежності.

Насамкінець Лариса Масенко висловила своє глибоке переконання, що за 23 роки незалежності вже виросло та сформувалося молоде покоління, вільне від комплексу національної меншовартості, якому буде до снаги здійснити відродження української держави. Саме завдяки їм Україна переможе.

Володимир Мороз – науковий співробітник Кіровоградського обласного художнього музею