Аграрні розписки за допомогою IFC активно приживаються в Україні

19.09.15, 16:00

З 1 вересня аграрні розписки як новий вид кредитування сільського господарства впроваджуються ще в трьох областях – Вінницькій, Черкаській та Харківській. Відповідний спільний наказ підписали міністр аграрної політики та продовольства України Олексій Павленко та міністр юстиції України Павло Петренко. Тим самим географія пілотного проекту з відпрацювання технології запровадження в обіг аграрної розписки, за реалізацію якого торік першою в країні взялася Полтавська область, суттєво розширилася. Аграрна розписка є ефективним інструментом, який дозволяє спростити сільгоспвиробникам доступ до фінансових та матеріально-технічних ресурсів. Це особливо важить в умовах нинішньої економічної ситуації та відсутності в банківському секторі необхідного для подальшого розвитку вітчизняної аграрної галузі дешевого кредитного ресурсу. Активну участь у впровадженні цієї новації в Україні бере Міжнародна фінансова корпорація (IFC, Група Світового банку). Про особливості роботи розширеного складу пілотного проекту та його перспективи розмовляємо з радником IFC Сергієм РАБЕНКОМ.

- Чому перевагу надано Вінницькій, Черкаській та Харківській областям? Інші області наразі не готові до роботи з аграрними розписками?
- Добору цих трьох областей передувала тривала та копітка робота. Попередньо були зібрані всі статистичні дані щодо сільгоспкультур, які вирощуються в усіх аграрних регіонах України. Також враховувалися такі показники, як площа орних земель, врожайність, прогнозні показники інвестицій з використанням аграрних розписок тощо. Для себе визначили завдання наступним чином – треба обрати ті області, які є найперспективнішими з точки зору врожайності, найзручнішими для роботи кредиторам, безризиковими з точки зору сільгоспвиробництва. Тому ми не пішли, приміром, на південь країни. Там, як відомо, знаходиться зона більш складна для землеробства. Згадана робота проводилася спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства України, з фермерськими асоціаціями, дистриб’юторами, компаніями, що кредитують сільгоспсектор. В результаті, були обрані Вінницька, Черкаська та Харківська області. Інші області також готові до роботи з аграрними розписками. Більше того, ми постійно отримуємо від них запити на участь у пілотному проекті. Дуже активно в цьому напрямку діють Одеська, Кіровоградська, Волинська області. Постійно про себе нагадує промислова Запорізька область. Питання зараз не в готовності тих чи інших областей до роботи з аграрними розписками. Воно лежить у площині готовності самого інструмента бути там розгорнутим.

- Коли стартує пілотний проект в оновленому складі, і як він здійснюватиметься? Чи буде при цьому використаний полтавський досвід впровадження аграрних розписок?
- Пілотний проект фактично вже стартував. І стартував із дати підписання наказу. А саме – з 1 вересня 2015 року. Здійснюватиметься він за аналогією з полтавським пілотним проектом. Бо досвід, який ми отримали при його реалізації, дуже позитивний. Учасники полтавського пілоту добре спрацювали як на місцевому рівні, так і на рівні центральних органів виконавчої влади. І ми думаємо перенести цей позитивний досвід на Вінницьку, Черкаську та Харківську області.

- Які структури на державному та місцевому рівнях будуть задіяні для впровадження механізму аграрних розписок у новообраних областях?
- Нашими ключовими партнерами на державному рівні залишаються Міністерство аграрної політики та продовольства України, Міністерство юстиції України. По суті, завдяки їм здійснюється цей пілотний проект. Вони його підтримують з боку держави та створюють усім нам належні умови для роботи. На місцевому рівні нашими партнерами стають обласні державні адміністрації та їх керівники, департаменти агропромислового розвитку. В частині нотаріату – обласні управління юстиції, які допомагають нам налагодити роботу нотаріусів з аграрними розписками. Нас також активно підтримує приватний сектор. Причому як на державному рівні, так і на місцевому. Йдеться про компанії, з якими в нас встановилися тісні партнерські відносини, та про компанії, з якими ми взаємодіємо у тих чи інших питаннях. Ми відкриті для співпраці. Тому залучаємо до процесу всіх, хто ним зацікавився. Стараємося спільно працювати з сільгосппідприємствами, постачальниками сільгосптехніки, запчастин до неї, мінеральних добрив, з комерційними банками, трейдерами, з усіма, хто може та хоче посприяти розвитку аграрної галузі і при цьому отримати зиск.

- Як на повідомлення про розширення географії пілотного проекту відреагували його безпосередні учасники – дистриб’ютори, зернотрейдери, банки, постачальники товарів та матеріальних цінностей? Серед них є відомі іноземні компанії, які працюють в Україні та всіляко підтримують ідею аграрних розписок.
- Правильно буде сказати, що учасники аграрного сектору не «реагували» на розширення географії пілотного проекту, а активно сприяли йому. І робили це від початку процесу. Зокрема, вони брали участь у відборі областей. Тому для них розширення географії пілотного проекту не було сюрпризом. Більше того, нам відомі випадки, коли в документах з кредитними пропозиціями з’являвся додатковий пункт. Він зобов’язує отримувача позики у випадку поширення дії аграрних розписок на область, у якій він веде бізнес, видавати аграрну розписку. Зокрема, такі випадки мали місце в Харківській та Вінницькій областях. Тобто, на сьогоднішній день у цих регіонах аграрних розписок ще нема, та в документах уже зазначено, що отримувач кредиту повинен буде оформити аграрну розписку, щойно буде розгорнута відповідна система.

- Яка роль відводиться IFC в реалізації пілотного проекту за участю Полтавської, Вінницької, Черкаської та Харківської областей?
- Роль IFC залишається незмінною. Це – розвиток конкурентного ринку, розвиток приватного сектору. Зі своїми партнерами ми акумулюємо всі думки, пропозиції, вивчаємо проблеми, що виникають, сприяємо їх вирішенню, підтримуємо систему. IFC проводить численні семінари, надає консультаційні послуги всім учасникам процесу. Згадані заходи є відкритими і, зазвичай, на рівні областей координуються департаментами агропромислового розвитку.

- Ці семінари переважно мають пізнавальне чи практичне значення?
- Запуск проекту завжди супроводжується комплексом заходів. Ми також запланували їх проведення. Це і семінари-презентації, і предметніші практичні семінари. Наприклад, ми проводитимемо освітні семінари для нотаріусів. Наше завдання, образно кажучи, провести нотаріусів кожним етапом дії з аграрною розпискою, показати їм, як працює Реєстр аграрних розписок і як можна скористатися його можливостями. Окремі семінари проведемо для сільгоспвиробників. Вони також матимуть практичне наповнення. Для нас важливо продемонструвати слухачам, як можна скористатися аграрними розписками, показати їх сильні та слабкі сторони, порівняти їх з іншими доступними інструментами. Цього разу ми хочемо зробити семінари максимально практичними, а саме – під час семінарів познайомити фермерів із їх потенційними кредиторами, що готові працювати з аграрними розписками. Це може суттєво спростити ділові стосунки, які надалі складуться між ними, допоможе їм знайти в бізнесі взаємовигідний компроміс.

- Наскільки успішним виявився полтавський пілотний проект впровадження аграрних розписок, і яких змін він може зазнати на другому етапі реалізації?
- Усього в рамках полтавського пілоту було видано 10 аграрних розписок. Їх договірна вартість, яку зазначили сторони на самому початку, складає близько 20 млн. гривень. На сьогоднішній день сума застави за цими аграрними розписками оцінюється приблизно в 40-45 млн. гривень. Це – дані Міністерства аграрної політики та продовольства України. Цього року ми сподіваємося суттєво поліпшити кількісні та якісні показники за виданими аграрними розписками. Цьому сприятиме розширення географії пілотного проекту, наявність практичного досвіду роботи з інструментом у низки компаній, а також запуск системи перед посівною кампанією. Також ми сподіваємося, що на ринок вийде велика кількість потенційних кредиторів. Все це посприяє подальшому розвитку сільськогосподарської галузі як у Полтавській області, так і в інших областях, залучених до пілотного проекту.

- Коли аграрні розписки можуть бути поширені на всі українські регіони?
- Попервах ми планували це на початок 2016 року, та здійснити задумане в зазначений термін не вдається. Справа в тім, що ключовим елементом аграрних розписок є Реєстр аграрних розписок. Всі дії, пов’язані з видачою, зміною та здійсненням аграрних розписок, здійснюватимуть нотаріуси. Вони робитимуть відповідні записи в цьому реєстрі. Важливо також, щоб вільний доступ до реєстру мали і сільгоспвиробники. Завдяки цьому вони можуть в онлайн-режимі отримувати інформацію про те, які і ким видавалися аграрні розписки, на які земельні ділянки тощо. Щоб Реєстр аграрний розписок працював в оперативному режимі, треба мати відповідне програмне забезпечення. А як показала практика, підготовка необхідної програми забирає більше часу, ніж ми розраховували. Важливо також, аби Реєстр аграрних розписок на повну міру відповідав усім вимогам чинного законодавства, мав усі ступені захисту та був зареєстрований відповідними державними органами. Враховуючи ці обставини, думаю, залучення всіх українських областей до процесу, пов’язаного з видачою аграрних розписок, пройде наприкінці наступного року. І це означатиме розгортання повноцінного реєстру на всю країну.

Микола ЛУГОВИЙ, Національний прес-клуб «Українська перспектива»