«Відродження нації» у Кіровоградському обласному художньому музеї

21.11.15, 12:00

20 листопада 2015 року в Кіровоградському обласному художньому музеї розгорнуто експозицію «Відродження нації», присвячену 2-й річниці Революції Гідності.

Унікальне і дивовижне суспільно-політичне явище, яке відбулося протягом листопада 2013 року – лютого 2014 року, отримавши красномовну назву Революція Гідності, відноситься до тих епохальних подій, які змінюють хід історії та свідомість мільйонів людей.

Схожі події відбувались фактично в усіх країнах радянського табору наприкінці 80-х – початку 90-х років минулого століття, коли народи європейської орієнтації скидали з себе тягар азіатської радянської системи та очищали свою свідомість від комуністичних догматів. На жаль в Україні подібного очищення не відбулося, що мало для країни катастрофічні наслідки. Учорашні комуністи, комсомольці, співробітники КДБ та інші «будівничі комунізму», перефарбувавшись у «демократів» та змінивши у своїх кабінетах портрети Володимира Леніна на портрети Тараса Шевченка, продовжили свою чорну справу по руйнації України та здачі її національних інтересів, що цілком співпадало з планами нашого східного сусіда по відродженню Радянського Рейху.

Чого тільки вартий той факт, що за більш як двадцять років «українська» влада не спромоглася облаштувати нормальний кордон, здатний захистити нашу країну від зовнішньої агресії. А цілеспрямовані дії по руйнації української армії та військової промисловості, здатної забезпечити ту ж саму армію необхідною технікою, обладнанням, одягом тощо? А як можна оцінити безперешкодну діяльність на теренах України церков і храмів створеного Сталіним у 1943 році Радянського Патріархату, що в цілях маскування взяв собі назву знищеного в радянських таборах Московського Патріархату? Інакше як державною зрадою все це назвати не можна.

Ейфорія від легко і безкровно отриманої незалежності, пацифістські настрої, ігнорування заходів по декомунізації на початку 1990-х зіграли з нами злий жарт. За все це довелося розплачуватися набагато пізніше, змусивши згадати загальновідому аксіому – «За все треба платити».

Тільки Революція Гідності дала поштовх в Україні тим процесам, які вже давно відбулися в Польщі, Чехії, Словаччині, Угорщині, країнах Балтії та інших. Знімаються пам’ятники Антихристу Ульянову, нарешті заборонена Комуністична партія України та радянська символіка, набувають обертів інші заходи з декомунізації суспільства, люди відходять від радянського гіпнозу, все частіше орієнтуючись на загальноєвропейські цінності та повертаючись до такої природної для нас, слов’ян, православної ідеології і моралі. І все це сміливо можна назвати відродженням нації, нехай і запізнілим. Адже як стверджує загальновідоме прислів’я – «Краще пізно, ніж ніколи».

Шкода тільки, що за все це доводиться платити кров’ю кращих синів і доньок нашого народу. Загибель Небесної Сотні, на жаль, стала лише початком кровавої платні за незалежність нашої держави внаслідок російської агресії, яка остаточно поховала міф про братерство двох таких різних народів, в жилах одного з яких тече кров славетних козаків, а іншого – кров воїнів Чингізхана та Батия.

Незайвим буде згадати, що стало приводом для початку Революції Гідності, оскільки в цьому великий повчальний момент для всього сучасного політичного бомонду України. Відмова від євроінтеграційного шляху з боку президента-маріонетки, невиправдано жорстоке побиття в ніч з 29 на 30 листопада абсолютно мирної студентської демонстрації, втеча президента з країни замість мирного вирішення проблеми на ранній стадії її виникнення – це ті фактори, які образно кажучи «підлили масло в огонь», породивши величезний революційний вибух.

І як тут не погодитися із ствердженням російського письменника Олександра Бушкова, що революції робляться не знизу (як нас вчили багато років), а згори, коли влада робить певні дії, які провокують громадян країни на революційний виступ, або не робить те, що вона повинна робити, і тоді спрацьовує правило – «Якщо проблема не вирішується згори, вона буде вирішуватися знизу». Тож робіть висновки, панове!

В експозиції «Відродження нації» відвідувач обласного художнього музею зможе побачити чудові живописні твори, які презентують красу української природи та окремі сторінки її багатостраждальної історії. По великому рахунку це своєрідні символи такого унікального явища як Україна, нерозгаданого до кінця не тільки закордонними, а й вітчизняними дослідниками.

Так, скажімо, символом історичного шляху України від Скіфії до часів славетних лицарів степу, а потім і до нашого сьогодення можна вважати роботи Сергія Єндовицького «Живе каміння» (1990), Коваленка «Ранок у запорожців» та Вадима Канащука «Майдан» (2014).

Віддзеркаленням душі українського народу та філософського самоаналізу пронизані роботи Віталія Колєсніченка «Зійшла зоря» (2006) та Ольги Коломієць «Парад» (2012).

Ну а справжньою одою українській природі стала картина щирого патріота України та одного з кращих художників Кіровоградщини Бориса Михайловича Вінтенка «Після дощу» (1999), виконана до того ж в унікальній авторській техніці.

Частину експозиції склав цікавий інформаційно-ілюстративний матеріал, який віддзеркалює національно-патріотичний підйом часів Революції Гідності, емоційну атмосферу Майдану, події та людей, які зробили нас іншими. Відвідувач експозиції зможе також побачити без перебільшень унікальні і безцінні для справжніх патріотів України предмети, в яких закарбована пам'ять про Героїв Майдану. Серед таких, зокрема, пам’ятна медаль «Небесна сотня на варті» та значки «Майдан».

Олег Юрченко – старший науковий співробітник Кіровоградського обласного художнього музею