«Гуляйгород», матінко, «Гуляйгород»…
Концерт гурту «Гуляйгород», що відбувся минулої п’ятниці в клубі «Провокатор», у мене був пов'язаний з 2 несподіванками. Перша – майже засаднича: а що, вони ще досі існують? Та ще й концертують? Розумію, мої незнання – то мої проблеми, але ж у порівнянні із ситуацією кінця 1990-х – середини 2000-х рівень цікавості до української автентичної музики помітно знизився. Адже кількість майданчиків (як у медіа, так і фестивальних), де можна було б «засвітитися» з подібним матеріалом, поменшала.
Друга несподіванка – компліментарно-рекламний допис з приводу промо-туру етно-електропроекту «Гуляйгород GG» в соціальній мережі Олександра Положинського. Будемо відверті, вітчизняні меломани кіровоградський фольклорний гурт здебільшого знають завдяки співпраці з «Тартаком». Проте потім між колективами стався конфлікт і перспективне співробітництво припинилося на не зовсім приємній ноті. І от, попри давні непорозуміння, Положинський закликає своїх фейсбучних друзів відвідати концерти «Гуляйгорода» - це, як би там не було, промовисто.
І подібні аванси «Гуляйгород» почав відробляти ще на прес-конференції. Принаймні судячи з тих відео, які ще до початку вечірнього виступу з’явилися в соцмережах і супроводжувалися захопливими коментарями. Але відгук Положинського – відгуком Положинського, але не викластися на повну музиканти не могли з огляду на той факт, що вони давали концерт у рідному місті для більшості учасників колективу. Скажімо, під час виступу вони неодноразово передавали вітання рідним, котрі були в залі. Цікаво, яке було серед глядачів співвідношення тих, хто не пов'язаний з «гуляйгородівцями» родинними чи приятельськими стосунками, та їхніх родичів, однокласників, однокурсників тощо.
Але годі про соціологію, хоча б на початку третього абзацу статті треба вже сказати щось і про музику. Основою програми промо-туру стали 10 композицій, що увійдуть до альбому. У їх числі – деякі вже відомі за диском «Тартак»-«Гуляйгород», наприклад «Ой учора в куми…» та «Приспівки». Особливо підштовхувала згадати ті часи наявність «живих» барабанів та ді-джея, завдяки чому автентичне українське багатоголосся загорталося у сучасні хіп-хопово-дабстепові ритми. Так і чекаєш, що ось-ось має початися читка Сашка Положинського. Особливо її бракувало, скажімо, у пісні «Ой нема того» - напрочуд цікаво перепліталися в ній текст весільної ліричної пісні та гостре влучне слово фронтмена «Тартака».
Та все одно більшість майбутнього альбому складатимуть не настільки «розкручені» доробки, зібрані учасниками колективу в численних фольклорних експедиціях: як веселі та запальні мелодії, так і тужливі ліричні пісні. Власне, «гуляйгородівці» й намагалися у своїй програмі чергувати ці настрої, але їм довелося робити корекцію планів, коли ближче до середини концерту під сценою зібралася доволі велика частина спраглих до танців глядачів. З огляду на це, музикантами було влаштовано невеличкий сет з українських народних танців. Шкода лише, що «гуляйгородівці» не спустилися зі сцени й не провели невеличкий майстер-клас щодо типових рухів. Пригадуючи свій скромний досвід експрес-навчання народного танцювання, можу сказати, що це зовсім нескладно й дуже весело.
А кому було мало танців, під час виконання «на біс» суперхіта «Чорноморець» мали можливість і поспівати разом з «Гуляйгородом». Зрозуміло, що справжній автентичний спів – то справа не така проста і непосвячених не слід до неї допускати. Але от партію Сашка Положинського – то це на порядок легше і кількох октав діапазону не потребує. «Чорноморець є, чорноморець розриває серце моє» - разом із Сергієм Постольниковим залюбки наспівували навіть ті, хто навряд чи в силу свого віку пам’ятає часи найбільшої популярності цієї композиції більш ніж десятиліття тому. І якщо етно-електропроектом «Гуляйгород GG» ставили собі за мету зацікавити сучасним звучанням українського фольку молодь, то принаймні в Кіровограді їм це вдалося.
До речі, робота над записом альбому відбувалася у знаній винятковістю музичного смаку, якістю й оригінальністю підходів до роботи столичній студії «Кофеїн». Тому впевнений: нехай навіть представлені пісні були чуті «наживо», на дискові нас чекає багато приємних відкриттів.
Дмитро Шульга, для "весь Кіровоград"
Коментарі
Ще нема коментарів до цього матеріалу. Будьте першим!Що мені дасть реєстрація?