50 років від створення Кіровоградської картинної галереї

06.01.16, 18:00

Необхідно відзначити, що відкриття 50 років тому назад в нашому місті картинної галереї – явище цілком логічне і закономірне, яке мало під собою глибоке історичне підґрунтя, роблячи вирішення даної проблеми лише питанням часу. Адже наш степовий край завжди славився невичерпними багатогранними талантами, які прославили його не тільки по всій Україні, а й далеко за її межами. Серед цих унікальних особистостей - ціла плеяда геніальних майстрів пензля, твори яких стали безцінною складовою мистецької спадщини України, зокрема – фондового зібрання Кіровоградського обласного художнього музею.

Розвиток образотворчого мистецтва в нашому місті традиційно пов’язують зі створенням при Єлисаветградському реальному училищі так званих Вечірніх рисувальних класів, які заснував академік портретного живопису Петро Олександрович Крестоносцев (1837-1893). Тривалий час в експозиції музею був представлений парний портрет купця Купченка та його дружини, що приписується цьому майстру, реставрацію яких вдалося провести ще на початку буремних 1990 – х років. А першим керівником Вечірніх рисувальних класів в 1906 році став ще один геніальний художник, учень самого Івана Рєпіна, вчитель рисування та креслення Єлисаветградського земського реального училища Феодосій Сафонович Козачинський (1864-1922).

Хоча митець не дістав великої слави і на сьогоднішній день збереглося всього 7 робіт митця, які стали складовою фондового зібрання Кіровоградського обласного художнього музею, важко переоцінити його вклад в розвиток образотворчого мистецтва нашого краю, адже саме Вечірні рисувальні класи дали путівку в життя таким неперевершеним майстрам як Олександр Осмьоркін, Петро Покаржевський, Амшей Нюренберг, Олександр Фойницький та інші. Тож цілком природно, що враховуючи рівень розвитку образотворчого мистецтва на теренах Степової Еллади, передова місцева інтелігенція неодноразово піднімала питання про створення у нашому місті художнього музею (галереї). Але шлях від благородних задумів до реального втілення цієї ідеї у життя виявився досить довгим і важким.

Лише у 1921 році в Будинку науки та мистецтва була відкрита картинна галерея, яка в 1924 році ввійшла до складу природничо-історичного музею, перейменованого в 1938 році у краєзнавчий. Основу колекції, що налічувала тоді 150 експонатів (з них 26 – оригінали) складали картини, що були зібрані в передреволюційні роки, націоналізовані, або просто пожертвувані любителями мистецтва. На жаль, під час фашистської окупації зібрання картинної галереї було повністю розграбовано, і вона більш ніж на 20 років фактично припинила своє існування.

Відродження картинної галереї відбулося тільки в 1965 році, коли, отримавши статус відділу Кіровоградського обласного краєзнавчого музею, вона зайняла приміщення сучасної Спасо-Преображенської церкви, врятувавши, можливо, останню від повної руйнації. І подякувати за це слід нашій славетній землячці, людині, без перебільшень – унікальній, творчій, натхненній, небайдужій, ентузіаста своєї справи. Мова йде про Олену Орестівну Ноземцеву, яка з 1953 по 1967 рік очолювала обласний краєзнавчий музей, зваливши на свої тендітні жіночі плечі чисельні проблеми господарського, організаційного та науково-методичного характеру. Так, зокрема, саме завдяки її зусиллям, за відносно короткий строк вдалося відбудувати Хутір Надію, зробивши з нього музей. А в грудні 1965 року було відкрито картинну галерею, що стала філією обласного краєзнавчого музею.

Мало хто знає, яких зусиль, нервів, клопотів коштувало це Олені Орестівні. Їй довелося звертатися до Міністерства культури СРСР, до вищих партійних органів. Завдяки їй відбулося і суттєве поповнення фондів музею творами переданими з Ермітажу, Третьяковської галереї, Київського музею російського мистецтва, Дирекції художніх виставок.

Саме вище зазначена картинна галерея і стала предтечею сучасного Кіровоградського обласного художнього музею. Адже після розвалу Радянського Союзу логічним стало повернення церкви віруючим, і картинній галереї було виділено нове приміщення у центрі міста за адресою – вулиця Карла Маркса, 60 (згідно рішення виконавчого комітету міської ради народних депутатів від 13 лютого 1991 року № 129).

Тут і відбулось народження музею, юридичним обґрунтуванням чого стало розпорядження Представника Президента України в Кіровоградській області від 4 січня 1993 року. Тож 4 січня 1993 року вважається днем заснування сьогоднішньої мистецької перлини Кіровоградщини. Другим днем народження обласного художнього музею по праву можна вважати 9 травня 2001 року, коли, після тривалої перерви, музей нарешті відкрив свої двері для відвідувачів.

Необхідно зазначити, що ідея заснування на базі галереї художнього музею, як осередку мистецтва й духовності, виникла ще у 1992 році з ініціативи колишнього директора обласного краєзнавчого музею Валентини Онисимівни Сердюк та завідуючого картинною галереєю Миколи Івановича Федотова. І саме Миколі Івановичу – першому його директору – довелося через розпорядчі органи вирішувати питання з приміщенням, фінансові та організаційні, перевезення музейних експонатів: картин, ікон, скульптури.

Першими бути відповідально, почесно, хоч і нелегко. Та вони – перші: Микола Іванович Федотов і заступник директора з науково – дослідницької роботи Володимир Миколайович Босько, які розпочали роботу з формування музею. Завжди актуальним для музейної справи було і залишається питання збереження та реставрації пам’яток культури. Адже багато з них потребували реставрації. Тож до Київських реставраційних майстерень було передано велику кількість живописних полотен, які потім стали окрасою експозиції. Велась інтенсивна фондова та науково-збиральницька робота.

Упродовж багатьох років Володимир Миколайович Босько займався обстеженням культових споруд області з метою виявлення та постановки на державний облік пам’яток релігійного мистецтва (ікон та книг). В результаті проведеної роботи із закритих храмів та молитовних будинків у фонди картинної галереї надійшло понад 200 ікон та книг ХУШ - ХХ століть. Колекція досліджувалася відомими мистецтвознавцями із Києва та Санкт-Петербурга, які зазначили, що більша частина ікон має виняткову мистецьку і духовну цінність і відрізняється високою майстерністю виконання. А доктор мистецтвознавства, визнаний знавець сакрального мистецтва Людмила Міляєва вважає наше зібрання творів пізнього іконопису такого формату, чи не єдиним у художніх музеях України. Науковці доклали багато зусиль для гідного представлення як вітчизняного, так і зарубіжного мистецтва, творчості художників – членів Кіровоградської організації НСХУ.

Так, музейна колекція поповнилася творами унікальними іконами ХУШ – ХІХ століть та художніми творами Якова Калашника, Євгена Кібрика, Миколи Глущенка, Юрія Луцкевича та Петра Кодьєва. До речі, реставрацію музейної колекції (27 робіт) було здійснено свого часу саме в рамках відзначення 100- річчя з дня народження нашого славетного земляка, першого директора Київських реставраційних майстерень (нині – Національний науково-дослідний реставраційний центр України) Петра Івановича Кодьєва.

Необхідно відзначити, що фонди музею збагачувалися не тільки кількісно, а й якісно. У 1985 році Микола Іванович Федотов зустрівся у Москві з Петром Павловичем Оссовським, внаслідок чого вже в наступному році відбулося відкриття першої персональної виставки великого майстра на його батьківщині. Творча співпраця музею з цим славетним сином Кіровоградської землі призвела до подальшого структурного розвитку музею, що знайшло свій прояв у відкритті в 2007 році його відділу – картинної галереї Петра Оссовського «Світ і Вітчизна», основу якої склали роботи народного художника СРСР Петра Павловича Оссовського, який подарував своїй малій батьківщині біля 100 своїх живописних та графічних робіт.

На сьогодні одним із найважливіших напрямків діяльності музею є збереження експонатів, зокрема шляхом їх реставрації. За кошти, передбачені програмами соціально-економічного розвитку області та розвитку музейної справи і за підтримки управління культури облдержадміністрації та безкоштовно, лише за двадцять років спеціалістами Національного науково-дослідного реставраційного центру України і їх Одеської та Харківської філій повернуто до життя 175 унікальних живописних і графічних творів та ікон, створених унікальними майстрами. Так, у 2002 році було врятовано шедевр світового значення – картину «Юродивий» (1883 рік) відомого російського живописця Павла Свєдомського. Пізніше вдалося повернути до життя близько 80-ти ікон ХУІІІ-ХІХ століть, серед яких – «Всім скорботним радість», «Бачення Преподобному св. Сергію», «Св. Юрій Змієборець», «Микола Чудотворець», «Корсунська Богородиця» та інші. Було також здійснено реставрацію полотна нашого відомого земляка Олександра Осмьоркіна «Святогорський монастир» (1928 рік), відновлено унікальне велике полотно «Сосновий ліс» (1883-1894 роки), написане трьома талановитими художниками - Іваном Шишкіним та його учнями - Андрієм Шильдером і Юлієм Клевером. Окрасою «Маленького Ермітажу» стали також врятовані картини Анрі Франсуа Різенера «Портрет Катерини Павлівни», В.Вельтена «Гірський пейзаж», Сергія Галяшкіна-Корсакова «Купальниця», Габріело Бартоломео Касессі «Над морем».

Одним з найстаріших творів вищезазначеної експозиційної зали стала робота невідомого художника кінця ХУШ століття «Пейзаж з водоспадом та вежею». Золотими руками реставраторів була також врятована серія графічних робіт, серед яких - пастель Дартигенава Проспера Гійома «Дівчина у блакитній сукні», малюнки Валентина Сєрова «Автопортрет», ілюстрації до байок Івана Крилова «Вовк та журавель», «Щука» та інші. Справжньою одою театральній Кіровоградщині стала врятована картина багатогранного кіровоградського майстра пензля Володимира Федорова «Корифеї українського театру». Плідна співпраця з реставраторами продовжується і нині, постійно набираючи більш системного характеру, завдяки чому, зокрема, 15 січня 2015 року в мистецькому житті Кіровоградщини відбулася довгоочікувана подія - презентація в стінах обласного художнього музею нового експозиційного проекту - картини самобутнього польського художника Войцеха Горація Коссака (1856-1942) «Кривава неділя у Петербурзі 9 січня 1905 року». Саме тому колектив музею вирішив відзначити 50-річчя створення Кіровоградської картинної галереї цікавим проектом «Творіння рук людських…», мета якого - віддзеркалити плідну співпрацю Кіровоградського обласного художнього музею з кращими реставраторами нашої батьківщини.

Маємо сподівання, що цей проект буде мати велике пізнавальне значення для справжніх шанувальників високого мистецтва, адже він презентує шедеври світового рівня, повернуті до життя золотими руками реставраторів, порівнявши стан предметів до реставрації та після їх порятунку.

Олег Юрченко - старший науковий співробітник Валентина Ноженко – головний зберігач фондів Кіровоградського обласного художнього музею