Як українці розуміють євроінтеграцію: очікування та настрої суспільства

21.03.16, 16:00

Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумковав провели дослідження у період з 14 по 22 листопада 2015 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2009 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки – 2,3%.

Половина населення (50%) вважають, що Україна виграє від приєднання до Європейського Союзу, тоді як 26% дотримуються думки, що країна більше програє і 24% не можуть визначитися зі своєю оцінкою. Втім існують регіональні відмінності у ставленні до цього питання. Так, оптимістичний погляд переважає на Заході та в Центрі України, де 77% та 57,5%, відповідно, вважають, що Україна більше виграє від набуття членства в Євросоюзі. Відносна більшість в інших макрорегіонах схиляється до того, що Україна більше втратить у разі вступу до ЄС. Так, на Півдні 30% вважають, що Українська держава більше виграє і 41% – що програє, на Сході – 35% та 46,5%, на Донбасі – 32% і 39,5%, відповідно.

За віковим розподілом думка, що Україна більше виграє, аніж втрачає, якщо стає членом ЄС, домінує у всіх вікових групах. Навіть серед людей найстаршого віку відносна більшість (40%) вважає, що Україна більше здобуває, аніж втрачає (35%), якщо вступає до ЄС.

Основними перевагами від членства в ЄС українці вважають можливість вільного пересування людей за кордон (39%), підвищення рівня життя людей (37%), вільний доступ молоді до навчання в університетах держав-членів ЄС (34%). Кожен четвертий українець вважає, що членство в ЄС сприятиме проведенню внутрішніх реформ в України (24%).

І хоча уявлення про ключові переваги від членства в ЄС лишаються достатньо стабільними в українському суспільстві, деякі з них сьогодні стали більш поширені, ніж раніше. Так, у 2007 р. на більш вільний доступ до навчання в університетах ЄС сподівалися 19% громадян, у 2011 р. – 24% і у 2015 р. – вже 34%. Значно поширилося очікування, що членство в ЄС дасть змогу Україні зміцнити свою безпеку і посилити обороноздатність: якщо у 2007 і 2011 рр. таку перевагу членства бачили 7% населення, то у 2015 р. – 21%.

Втім, уявлення про переваги приєднання до ЄС мають певні регіональні відмінності. Так, поширеність думок про ключові переваги від членства знижується із заходу на схід України. Якщо на вільне пересування людей за кордон сподіваються 56% жителів Заходу, то в Центрі і на Півдні таких по 38%, на Сході – 33%, а на підконтрольній Україні частині Донбасу – 23%. Підвищення рівня життя людей очікують внаслідок вступу до ЄС 50% жителів Заходу, 47% – жителів Центру, 27–28% – Півдня та Сходу й 13% мешканців Донбасу. Схожа ситуація і з громадською думкою в регіонах щодо можливостей молоді навчатися в країнах-членах ЄС. Водночас на Донбасі, Сході та Півдні України значна частина населення не бачить переваг у членстві України в ЄС.

Основними негативними наслідками від членства в ЄС, на думку населення, можуть бути еміграція українців за кордон (33%) та погіршення відносин з Росією та іншими країнами СНД(27,5%). Також існують побоювання, що це призведе до підвищення рівня безробіття (18%), втрати російських ринків (17%) та зниження рівня життя людей (16,5%).

Щодо уявлень про можливі негативні наслідки приєднання до ЄС, то тут також мають місце регіональні відмінності. Так, в усіх регіонах, за винятком Донбасу, підвищення інтенсивності еміграції українців за кордон очікують від 35,5% до 39%, а на Донбасі – 14%. Погіршення відносин з Росією найбільше побоюються на Донбасі (33%), Півдні (35%) та Сході (38%), тоді як на Заході цього очікують 19% і в Центрі – 22% жителів макрорегіону. Страх, що підвищиться рівень безробіття, найбільш поширений серед жителів Сходу (33%), найменше – на Заході (8,5%). Загального зниження рівня життя людей більше очікують внаслідок приєднання до ЄС жителів Донбасу (32%), менше за всіх – жителі Західного (5,5%) та Центрального (8%) макрорегіонів.

Найбільше приєднанню України до ЄС, на думку населення, заважає корупція та повільний темп реформ (43%), недостатній економічний розвиток України (41%) та низький рівень життя населення (36%). Окрім цього, 27% вважають, що на заваді євроінтеграції України стоїть агресія Росії і воєнні дії на Донбасі; 22% називають перешкодою позицію західних держав-членів, які не прагнуть бачити Україну членом ЄС, і 20% вважають, що на шляху до ЄС стоять проблеми з демократією та правами людини в Україні.

В українському суспільстві поступово зростає сприйняття українцями самих себе як європейців. Так, якщо у травні 2013 р. відчували себе європейцями 34% і не відчували – 55% українців, то у грудні 2013 р. це співвідношення становило 44% та 50%, відповідно, а в листопаді 2015 р. ті, хто відчуває себе європейцями, вперше опинилися у відносній більшості – 47% можуть себе назвати європейцями і 42% ні

В регіональному розрізі визначення себе як європейців переважає у громадській думці Заходу (57% відчувають себе європейцям і 35,5% – ні) та Центру (49% та 37%, відповідно). На Сході України громадська думка майже рівноцінно розділилася на тих, хто вважає себе європейцями (46%), і тих, хто не вважає (49%). В меншості «європейці» за самовідчуттями опинилися на Півдні (35,5% відчувають себе європейцями і 43% – ні) та на Донбасі (38% та 56,5% відповідно).

Для того, аби відчувати себе європейцями повною мірою, українцям потрібний певний рівень матеріального добробуту – так вважають 47% населення; відчуття захищеності з боку закону (33,5%), повага цінностей демократії та прав людини (23%) та можливість їздити до інших європейських країн без віз (23%). Попри те, що чинник добробуту лишається на першому місці, як і раніше, зараз на нього орієнтується на 12% менше громадян, аніж у травні 2013 р. (59%).

Запровадження безвізового режиму важливе для 57% українців. Такої позиції дотримується абсолютна більшість жителів Західного (80%) і Центрального (64%) макрорегіонів. На Півдні громадська думка щодо важливості безвізового режиму балансує приблизно на рівному розподілі на тих, для кого можливість їздити без віз важлива (44%), і тих, для кого це не має значення (47%). На Сході і Донбасі важливим безвізовий режим вважають по 39% місцевих жителів, а більшість в обох цих регіонах (55–56%) не вважає, що скасування візового режиму є значущим.

Якщо у 2016 р. буде запроваджено безвізовий режим з ЄС, то заявлена готовність скористатися ним і поїхати до країн Шенгенської зони коливається від 18% серед жителів Донбасу до 45% мешканців Заходу. Основною метою, з якою жителі будь-якого макрорегіону готові були б поїхати до країн Шенгенської зони, є туризм.