Альтернатива альтернативі

16.09.16, 18:00

Схоже, на нас чекає черговий прорив у боротьбі з несанкціонованими сміттєзвалищами. Зовсім скоро в Кіровоградській області можуть розпочати будівництво сміттєпереробного заводу, для якого вже і місце знайшли. Але це – поки що секрет. Так сказав в програмі Філії Національної телекомпанії України «Кіровоградської регіональної дирекції»(колишня КОДТРК) «Тема дня», від 12 вересня цього року начальник департаменту екології та природних ресурсів Кіровоградської ОДА Олександр Ковтунов.

Інформація має дійсно знаковий характер для області, адже те, що Кіровоградщина потопає в смітті – видно по захаращеності лісозахисних смуг поблизу будь-якого населеного пункту. Плюс, просто не облікована кількість стихійний звалищ твердих побутових відходів і відсутність очисних споруд для зливної каналізації в більшості райцентрів, не кажучи вже про наші села. Що вже казати про них, коли популярні змагання з мотоспорту проводяться в Кіровограді на трасі «Завадівка» практично на полігоні твердих побутових відходів, тобто звалища, яке так і називають - Завадівське? При цьому зовсім не зрозуміло, чому саме цю трасу кіровоградці називають найкращою в Україні, забуваючи, що в Олександрії існує складніша і компактніша та ще і екологічно чиста траса «Вербова Лоза»?

Але це так, до слова, як коментар про місце і кількість сміття в нашому житті. До речі, про цифри. О. Ковтунов визначив «швидкість» утворення сміттєзвалищ області в 300 тисяч тонн на рік, з них лише один Кіровоград видає 100 тисяч тонн відходів, відповідно, в два з половиною рази менша Олександрія, «добуває» приблизно 40 – 50 тисяч тонн відходів на рік. Однак, це лише теоретичні дані, які можуть відрізнятися від дійсних в той чи інший бік. Як би там не було, але обласна влада має намір добитися фінансування від Євросоюзу будівництва сміттєпереробного заводу. При цьому вартість проекту складає 35 – 40 мільйонів євро, очевидно, що і його потужність повинна забезпечувати утилізацію в кількості річного «приходу» твердих побутових відходів.

Якщо прийняти дані пана Ковтунова за факт, то за день наша область продукує більше 250 тонн сміття. Звичайно, не всі побутові відходи потребують глибокої переробки, в більшості випадків достатньо простого сортування, яке теж здатне давати по кілька мільйонів доларів прибутку на рік, але, погодьтеся, цифра досить солідна. Таким же солідним має бути і завод, який при переробці сміття має забезпечити нас продуктами переробки у вигляді дешевих енергоносіїв, типу газу чи дизельного пального. Очевидно, мається на увазі піролізна, тобто високотемпературна технологія переробки, яку відомий кіровоградський бізнесмен мав намір впровадити в Кіровограді ще років з десять тому.

Проект закрився, бо кажуть, що в інших бізнесменів і чиновників, виникло непереборне бажання отримати з цього якийсь зиск. А грошей на хабарі західні інвестори чомусь давати не хочуть. Так це чи ні, але на горизонті знову з’явився проект побудови високотехнологічного заводу з переробки сміття. І тут настає найцікавіше, бо за нашою жлобською традицією, боротьба за порятунок екології обов’язково повинна ввійти в нездоланне протиріччя з борцями за чистоту довкілля! Тобто, проти заводу, який має врятувати нас від сміттєвих отруєнь, виступлять екологи від громадськості, для яких переробка сміття страшніша за саме сміття. Це ми вже проходили і по іншому бути не може, бо частина громадськості, борючись за довкілля, насправді заробляє на цьому гроші, отримуючи якісь закордонні гранти. А може і виконують замовлення від бажаючих нагріти руки біля спільного вогнища. Звідси і така секретність, про яку йшлося на початку матеріалу, хоча місце для заводу вже визначено, і як сказав О. Ковтунов, воно дуже зручне, має гарну логістику, тобто систему транспортного сполучення.

Єдине, що він сказав, що цей завод буде розташований в такому місці, де буде зручно переробляти сміття з Кіровоградського, Знам’янського і Олександрійського районів, а можливо і Світловодського. В цій же телепрограмі чиновник підняв і проблему винищення захисних лісополос, тобто посадок, які через впровадження альтернативних опалювальних котлів(теж знайшли альтернативу – дрова, - автор), вирубуються з шаленою швидкістю. На сьогодні задля дров уже вирубано одну тисячу гектарів цих насаджень! Якщо так піде і далі, то скоро посадки зникнуть - не буде де і сміття викинути… Але в контексті «дров’яної теми» виникає ще одна проблема чисто екологічного характеру. Виявляється, що котли на альтернативному паливі, які спалюють дрова за мінімального доступу кисню, мають такий негативний вплив на атмосферне повітря, що значно погіршили показники якості повітря.

За 2015 рік показник забрудненості зріс на 20 %, а в районах ця цифра зросла від 100 до 700 відсотків! І це лише через стаціонарні джерела забруднення, тобто досить великі котельні, яких налічується всього 144 штуки. Але біда у вигляді продуктів згоряння в твердопаливних котлах чекає і на побутовому рівні. Неймовірне і незрозуміле зростання вартості побутового газу спровокувало справжній вал переходу домовласників на дров’яні котли, які в сукупності здатні отруїти повітря цілих житлових масивів у приватному секторі. Скарги на погіршення самопочуття вже мали місце минулого опалювального сезону і їх збільшення очікується з настанням холодів, коли наші міста і села вкриє «дешевий» смог від тисяч і тисяч твердопаливних котлів. Знову ж таки, очікується масова вирубка зелених насаджень, бо з лісом ситуація теж склалася просто катастрофічна. Не здивуюся, якщо виявиться, що ринок не лише будівельного лісу, але і дров, буде контролювати дров’яна мафія. Отже вартість дров буде наближатися до газових значень, бо якщо раніше дровами торгували в західних районах області, починаючи з Ново-Українки, то тепер дрова будуть потрібні всій області.

Як кажуть, коло замкнулося. Свого часу одним з аргументів проти використання брикетів, які вироблялися в об’єднанні «Олександрія-вугілля», а відтак і його знищення, була саме турбота про чистоту атмосферного повітря. Однак, якщо процес виробництва брикетів і переробки бурого вугілля якось можна було контролювати, то ситуація з спалюванням дров просто вийшла з – під контролю. Завтра ми почнемо шукати вихід і з цієї ситуації. А вихід простий, окрім розвитку ядерної енергетики – відродження буровугільної галузі Олександрії, виготовлення на базі бурого вугілля електроенергії для її широкого використання в промисловості та побуті Кіровоградської області. Це буде краще і дешевше і за російський газ, і за українські дрова. Оце і є справжня альтернатива, яка дозволить вирішити як екологічні, так і соціальні проблеми.

Сергій Полулях