Порушення свободи слова: На Кіровоградщині все окей

30.12.16, 10:00

У 2016 році, станом на 27 грудня, на неокупованій території України було зафіксовано 262 випадки порушень свободи слова, що приблизно на 15% менше, ніж минулого року. Нагадаємо, минуло річ даний показник складав 310 порушень, у 2014 році – 995 випадків. Такими є дані щорічного дослідження Інституту масової інформації “Барометр свободи слова”.

Разом з окупованими Кримом (31) та територіями Донбасу (12) у 2016 кількість порушень свободи слова склала 305 випадків. На Кіровоградщині за звітний період не було зафіксовано жодного факту порушення свободи слова. Експерти ІМІ, однак, наголошують – це може бути пов’язане з небажанням самих журналістів афішувати наявні проблеми та виносити на загал факти перешкоджання їхній професійній діяльності.

Категорією, у якій зафіксовано найбільше порушень, стали перешкоджання законній професійній діяльності журналістів – 107 (у 2015 році – 100, у 2014 році – 150, у 2013 році – 130 перешкоджань). Найбільше журналістам перешкоджали приватні особи, правоохоронці та місцева влада. На другому місці за кількістю випадків йдуть погрози та залякування журналістів – 42. У 2016 ця категорія перевищила за кількістю випадків минулий рік, коли було зафіксовано 36 погроз журналістам (у 2014 році – 98, у 2013 році – 35).

Погрожували переважно приватні особи та депутати різних рівнів. У трійку лідерів за кількістю випадків також увійшли побиття та напади на журналістів та обмеження доступу до публічної інформації – по 30 випадків відповідно. Кількість випадків побиттів і нападів на журналістів у 2016 скоротилась майже вдвічі, порівняно з 2015 роком (58 нападів), і майже в 10 разів, порівняно з 2014 роком (286). Основними нападниками на журналістів цього року були приватні особи. Таку тенденцію ІМІ фіксує вже другий рік поспіль, на відміну від 2014 та 2013 років, коли основними агресорами були представники правоохоронних органів та місцеві чиновники. Кількість обмежень доступу до публічної інформації цього року майже зрівнялася з попереднім роком (33 випадки), у 2014 року – 14, у 2013 році – 13 випадків. У 2016 році, як і попереднього року, обмежували доступ журналістів переважно органи місцевої влади.

Крім того, у 2016 році в Україні стався 1 випадок убивства журналіста (у 2015 – 2, у 2014 році – 7, у 2013 – жодного). У Києві 20 липня в результаті вибуху автомобіля загинув відомий журналіст Павло Шеремет, який їхав в цій машині. Поліція кваліфікувала подію за статтею “умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб”. Слідство відпрацьовує чотири основні версії вбивства Шеремета: професійна діяльність, особисті мотиви, російський слід і замах на керівницю “Української правди” Олену Притулу.

На окупованих територіях Донецької і Луганської областей ІМІ вдалося зафіксувати 12 випадків порушень свободи слова, враховуючи обмежений доступ до цієї території. Зокрема, це блокування мовлення українських телеканалів, сайтів, оприлюднення даних журналістів на сепаратистських сайтах – базах даних. Також у полоні т.зв. “ЛНР” зараз перебуває троє блогерів – мешканців Луганська, яким бойовики закидають поширення “екстремістських матеріалів” щодо самоназваних республік.

Для порівняння – минулого року ІМІ зафіксував на окупованих територіях Донбасу 16 випадків. В анексованому Росією Криму у 2016 році зафіксовано 31 випадок порушень свободи слова, що трохи менше, ніж минулого року (43 випадки). На півострові на ЗМІ та журналістів, як і минулого року, тиснули російські спецслужби, Роскомнагляд, окупаційна кримська влада. Так, ФСБ висунула кримському журналісту Миколі Семені звинувачення в кримінальному злочині, передбаченому частиною 2 статті 280.1. Кримінального кодексу Росії “Публічні заклики до здійснення дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності Російської Федерації”. Сам Семена на допиті ФСБ зауважив, що вважає “розмову про приналежність Криму Росії дискусійною” і в своїй журналістській статті “реалізував право на висловлення своєї думки”

У 2016 році регіонами-лідерами порушень (окрім окупованих територій) стали: • Київ (56) + Київщина (6) – 62 • Дніпропетровщина – 21 • Миколаївщина – 21 • Волинь – 18 • Полтавщина – 17 • Одещина – 16 • Львівщина – 13 • Запоріжжя – 12 • Херсонщина –12 • Донеччина – 10 • Закарпаття – 10 Для порівняння, у 2015 році більшість випадків сталися у Києві – 60, у 2014 – у Києві (256), на Сході (Луганська область – 91 випадок, Донецька – 197) та у Криму (148).