Чому треба змінювати підходи до донорства?

08.01.17, 16:00

Коли семирічній кропивничанці Лізі Кулиненко, яка бореться з раком крові, терміново потрібен був донор, її мама була у відчаї: телефон, на який мали б дзвонити донори, мовчав, волонтери розводили руками: жоден кропивничанин не зголосився здати кров, жоден, хто має групу 2(+). До цього часу не було випадку, щоб людина, що потребувала чужої крові, не знайшла в Кропивницькому донора, розповідає волонтерка, що опікується дітьми з гематологічного відділення дитячої обласної лікарні, Наталя Селецька.

− Лізі була потрібна популярна група крові – 2(+). Я скрізь поширила оголошення, його підхопили, було багато репостів у соціальних мережах. Але відгукнулося лише двоє людей, кров яких зрештою не підійшла для Лізи. На цьому все – наші телефони мовчали, дівчинка могла померти. У відчаї я набрала номер 102 і сказала черговому: у нас питання життя і смерті... Так Лізу буквально врятували поліцейські. Ця історія ще раз вкотре підтвердила необхідність створення в нашому місті банку крові, – розповідає Наталя Селецька.

У Кропивницькому стати донором можна у трьох місцях – обласній станції переливання крові, обласній лікарні та центральній районній лікарні м. Кропивницького. Тут кров збирають, переробляють і зберігають. За словами завідуючого відділенням донорської крові Вадима Чернишова, станція переливання крові належить до об’єктів стратегічного значення, тому інформацію про кількість резервних донорів не розголошують. Проте Вадим Вадимович називає кропивничан «свідомими громадянами». Каже, що з початку АТО кількість добровільних донорів збільшилася. Традиційно кров здають чоловіки, які готуються стати батьками, – вони стають резервними донорами.

Виконуюча обов’язки завідувача відділення трансфузіології Кіровоградської обласної лікарні Лариса Ляшко розповідає, що найчастіше донорами стають родичі пацієнтів. Періодично кров здають працівники обласного управління Міністерства внутрішніх справ, Нацполіції, робітники тролейбусного парку, який знаходиться через дорогу від лікарні. Для того, щоб здати кров в обласній лікарні (та й в інших пунктах здачі крові), необхідно бути жителем Кіровоградщини. Поки не буде всеукраїнського банку крові, це буде незаконно.

− Це обов’язкова умова, адже відповідно до наказів МОЗу ми проводимо карантинізацію частини плазми. Через півроку після здавання аналізів ми по всій області збираємо дані, чи ніхто із донорів, чия кров чи плазма у нас зберігається, не потрапив у перелік хворих на інфекцію, що передається через кров, − розповідає Лариса Ляшко.

Умови для здачі крові для всіх одні: при собі мати паспорт чи інший документ, що посвідчує особу, бути здоровим, не їсти напередодні жирного і копченого, не палити у день здачі крові і мати вагу не менше 60 кілограмів (детальніше див. на інфографіці). Ще кілька років тому донор отримував гроші за кров (76 гривень) і безкоштовний обід. Проте зараз тому, хто здав кров, дають лише талончик на обід. Кров у донорів забирають за допомогою одноразової системи.

«Завдяки сучасному технічному обладнанню ми гарантуємо стерильність. Кров забирають в одноразові гемакони, система відразу приєднана до пластикового контейнера. Ніякої багаторазової апаратури немає», − запевняє лікарка. За її словами, у відділенні жодного разу не було зафіксовано факту переливання зараженої крові. Забрану кров центрифугують, розділяють на компоненти і передають в центр переливання крові на аналізи. Спеціалісти-трансфузіологи кажуть, що практика переливання свіжої крові вже давно заборонена.

Переливають лише компоненти крові, наприклад плазму. Кількість донорів, яка є на сьогодні, задовольняє потреби Кіровоградської обласної лікарні, запевняє Лариса Ляшко. Якщо виникне потреба, тут можуть поділитися і з іншими закладами. Є інша проблема, яка потребує вирішення − через відсутність ліцензії станція переливання крові не може виробляти альбумін. Хоча ресурси для цього є.

«У нас є великий об’єм плазми, який би ми могли використати для переробки на альбумін і таким чином безкоштовно забезпечити людей, які купують цей препарат в аптеках за великі гроші (100 мл в аптеках нині коштує орієнтовно 1200 грн)», − повідомила Лариса Ляшко.

Попри запевнення медиків, що здавати кров в кропивницьких закладах безпечно, дехто і досі вважає навпаки. Наприклад, кропивничанин Михайло Терещенко категорично не сприймає явище донорства як таке. Попри те, що він виріс у сім’ї медиків, має серйозні перестороги.

«Коли я лікував у Першій міській лікарні плеврит, зі мною в одній палаті лежав чоловік, хворий на гепатит С. Одного разу медсестра поставила мені і моєму сусіду по палаті крапельниці, не змінюючи рукавичок. Я був у шоці. Ще кілька подібних випадків у моєму житті, коли я буквально примушував медпрацівника змінити рукавички, остаточно вплинули на моє ставлення до здавання крові. І це ставлення – негативне», − розповів Михайло.

А ось контрактник третього окремого полку спеціального призначення Олександр Тимошенко (прізвище змінено на прохання Олександра) має рідкісну групу крові – 1(-). Він здавав донорську кров уже чотири рази. Під іншим кутом зору на проблему донорства Олександр подивився тоді, коли пішов добровольцем у зону АТО. Ще однією точкою в системі координат «донор – пацієнт» є Асоціація молодих донорів України. Її координатор в Кропивницькому Ольга Ткаченко розповідає, що зазвичай майже щотижня отримує дзвінки з проханням допомогти у пошуку донорів.

− У чому, на вашу думку, причина низької донорської активності кропивничан?
− У базі обласного осередку Асоціації зареєстровані всього 64 донори. Можливо, проблема в тому, що люди просто лінуються витрачати 5 хвилин свого часу на реєстрацію. Або просто не хочуть бути «системним донором». Та і небайдужі, які просто можуть піти і здати кров, трапляються все рідше. Також від донорства людей часто відлякують міфи. Мовляв, можна заразитися віл чи гепатитом. Як можемо намагаємось їх розвіювати…

− Де шукаєте донорів у першу чергу?
Проводимо акції спільно з офіційними структурами, які ніколи не відмовляють і системно поповнюють базу крові. Нещодавно патрульні здавали кров, ось днями – рятувальники. Не все так катастрофічно. Якось до мене звернулось одразу двоє людей, які просили знайти донорів IV групи мінус та плюс резус-факторів. Там були екстрені ситуації. Одна з них – хлопець після ДТП. То донори відгукнулися досить швидко. Протягом дня знайшлася потрібна кількість донорів для обох реципієнтів. Буває, телефонують люди і кажуть: «Колись ми теж донорів шукали. Хочемо допомогти».

У кожній області планують створити Банки крові

Основна проблема української служби крові – відсутність єдиних стандартів дослідження крові, низький рівень інфекційної безпеки, який часто пов’язаний із поганим технічним забезпеченням, стверджують аналітики Інформаційної кампанії «Сильніші разом!». Відповідно до вимог ЄС українська служба крові має бути реформована. Над цим уже працюють в уряді – створена Національна стратегія створення системи крові чекає на реалізацію на державному рівні.

На відміну від світової практики в Україні більшість запасів банків крові поповнюються завдяки родичам хворих. Підхід до донорства має бути змінений відповідним законом, вважає заступник міністра охорони здоров’я Оксана Сивак. Так має з’явитися правова основа для безкоштовного донорства (зараз воно формально вважається платним, хоча зазвичай плата виглядає як гроші на обід для поповнення сил). У Міністерстві охорони здоров’я планують створення банків крові у області, з яких кожна лікарня зможе робити замовлення. Тоді у обласних банках крові будуть препарати крові, відповідно протестовані і які зберігаються в належних умовах.

«Щодо створення банків крові – то це цілком компетенція МОЗ, що спрощує реформування. Єдине, що потрібно, – так це розуміння та підтримка лікарської спільноти. Нам потрібно забрати в лікарень функцію збору та переробки крові і забезпечити невеликі лікарні якісними холодильниками для зберігання препаратів крові, які вони будуть замовляти на конкретні операції. Фінансово це помірна сума, яку зможуть покрити навіть місцеві бюджети. Щодо донорства – нам потрібен новий закон, і ми над цим працюємо», − каже Оксана Сивак.

Автор: Інна Тільнова, "Нова газета"

*** У день нашої розмови Лізу Куліненко відпустили з лікарні додому. Донора знайшли, дівчинці стало легше. Але проблема пошуку донорів у Кропивницькому залишається гострою. Цілком зрозуміло, що цим мають опікуватися не волонтери і батьки, таким щитом має бути держава. На нову команду Мінохорони здоров’я – великі сподівання.



Комментарии

Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!
Напишите ваш комментарий
Комментарий:

ПОСЛЕДНИЕ КОММЕНТАРИИ

Валентина .​Серебряное озеро (Скала)
Усадьба "У Портных, Валя и Вадим" хотим сказать спасибо нашим гостям которые посетили наш дом и палаточный городок…
Вікторія .​Отельный комплекс "Государь" и кафе-ресторан "Розмарин"
О, дякуємо, Влад! Нам це фото свого часу надали як історичне фото будівлі. Виправимо!
Вікторія .Ресторан «Paradise»
Денисе, це каталог, а не сайт ресторану "Парадіз". Найкраще вам туди зателефонувати