Становлення ринку та реструктуризація економіки в логіці економічного переходу

13.04.18, 12:20

Становлення ринку передбачає створення основних інституцій ринкової економіки, роздержавлення і прива­тизацію національного капіталу, трансформацію ринкової інфраструктури і механізму функціонування виробництва та обміну відповідно до правил ринкової економіки. Формування ринкового механізму можливе на основі надійної економічної стабілізації, яка повинна супроводжуватися зростанням виробництва національного продукту, плато­спроможністю споживачів, зниженням внутрішньої і зов­нішньої заборгованості тощо. Період стабілізації в Україні дещо затягнувся, що зміщує в часі період становлення ринку. Однак перехід від стабілізації до становлення рин­ку швидше умовний, ніж чітко визначений. Ліквідація надмірної інфляції і дефіциту бюджету дає підстави запро­ваджувати ринкову модель економіки, яка принаймні че­рез п’ять років має дати відчутні економічні та соціальні результати. Використовуючи досвід розвинутих країн, Ук­раїні доцільно внести необхідні зміни до економічних інс­титуцій, пристосувати їх до умов ринку і таким чином скоротити цей термін.

Ринкова економіка спирається на три фундаментальні принципи: економічну свободу, економічні контрактні відносини і приватну власність.

Економічна свобода реалізується на базі державних законодавчих норм, вона невіддільна від економічної від­повідальності громадян. У регламентовано-плановій сис­темі економічної свободи не існує, оскільки всі важливі рішення заздалегідь передбачено центральним планом, а підприємства та працівники є лише виконавцями цих рі­шень.

Економічні контрактові відносини – відносини з приводу взаєм­них юридичних зобов’язань щодо здійснення економічних опера­цій (купівлі-продажу товару, передання іншій особі права влас­ності, створення товариства чи спільного підприємства).

У здоровій ринковій економіці правова система допо­магає фізичним та юридичним особам укладати ділові уго­ди, що мають позовну силу; визначає процедуру укладан­ня контрактів і шляхи забезпечення їхнього виконання з відносно низькими втратами, якщо одна зі сторін порушує умови угоди.

Принцип приватної власності – принцип, згідно з яким людина має невід’ємне право володіти, управляти та розпоряджатися своєю власністю незалежно від того, особиста це власність (на­приклад, будинок) чи економічна структура (компанія).

За ринкової системи більша частина майна в економіці належить фізичним особам або організаціям (які, у свою чергу, також належать фізичним особам). Держава володіє лише незначною його частиною. Отже, більшість еконо­мічних рішень є результатом свідомого вибору громадян, які розпоряджаються своєю власністю і не залежить від вказівок державних чиновників, які розпоряджаються власністю від імені народу. На початку перехідного періо­ду в Україні державі належало більш як 90% підпри­ємств. Тому ключовим елементом ринкових реформ є про­цес приватизації, під час якого державна власність стає приватною власністю індивідуальних власників.

У процесі переходу до ринку виділяють дві стадії – нижчу і ви­щу. На нижчій стадії усуваються перепони на шляху до економічної свободи та конкуренції, успадковані від пла­нової системи; на вищій – створюється нова система, що базується на приватній власності та законах ринку.

Утвердження головних економічних свобод можливе за наявності таких ключових умов:

1) скасування контролю за цінами з тим, щоб приватні особи та організації мали змогу реалізовувати товари на договірній основі. Державне регулювання цін заперечує іс­нування головної економічної свободи – свободи обміну й торгівлі. Із його скасуванням відбувається розвиток таких ринкових структур, як валютні, фондові та товарні біржі;

2) відмова від державного регулювання економіки – вказівок держави як, що, яким чином і в якій кількості ви­робляти. Галузеві міністерства можуть бути розформовані, оскільки управління виробництвом перейде до самих під­приємств;

3) усунення бар’єрів у міжнародній торгівлі.

Період становлення ринку започатковується створен­ням правових інституцій. Цей процес потребує значно більшого часу, ніж скасування контролю за цінами. При створенні правових основ ринкової економіки Україні до­цільно запозичати досвід розвинутих країн.

Формування ринкової економіки в Україні вимагало:

– розроблення комерційного права, яке б регулювало укладання і забезпечення виконання контрактів; реформи фінансової системи, що охоплює розвиток і регламенту­вання банківської системи та реалізацію закону про бан­крутство;

– прийняття закону про компанії, який би регулював створення приватних підприємств;

– створення незалежної системи судочинства, на яку покладається тлумачення законів і забезпечення їхнього виконання. Країни, що реформуються, мають створити новий суд, забезпечити захист його від політичного втру­чання і навчити нових суддів усім тонкощам економічно­го права;

– приватизації. До початку ринкових реформ прак­тично всі українські підприємства (приблизно 50 000 ма­лих і до 20 000 середніх та великих) були державними. Більшість із них мали бути приватизовані. Постало пи­тання про швидкий і справедливий спосіб здійснення приватизації. Щодо її економічних аспектів, то слід було розробити програму приватизації для забезпечення ефек­тивного управління підприємствами з боку нових власників; обрати нові форми підприємств: акціонерні компа­нії, товариства тощо, процедуру проведення аукціонів державних підприємств, визначити установи, що най­краще сприятимуть приватизаційному процесу;

– узгодження інтересів усіх сторін, що беруть участь у приватизації: робітників, адміністрації підприємств, міс­цевих органів влади (політичний аспект приватизації).

При створенні правових основ ринкової економіки важливо враховувати юридичні нюанси. Наприклад, ко­мерційне право у країнах з ринковою економікою містить закон про іпотечний кредит, згідно з яким будь-яка фізич­на чи юридична особа може позичити гроші під заставу своєї нерухомості. У разі неповернення позички кредитор набуває права володіння заставним майном. Цю систему дуже складно втілити в життя, оскільки вона потребує роз­роблення, зокрема, механізму засвідчення дійсного влас­ника майна, однак вона надзвичайно важлива для ефек­тивного функціонування економіки.

Реструктуризація означає зміну характеру і струк­тури виробництва та зайнятості під впливом ринкових сил. Цей етап є підсумковим. Національна економіка по­винна набути всіх ознак ринкової щодо співвідношення приватної і неприватної власності на користь приватної, створення корпорацій і контрактної системи їх функціону­вання на ринках капіталів, товарів, кредитів, розвитку конкуренції, зростання обсягів національного продукту, доходів населення і рівня його життя.

Це період реалізації національно-економічного мис­лення уряду країни і нації загалом щодо реорганізації еко­номічної системи, який має завершитися оновленням ос­новного капіталу, продукту, зміною пропорцій продуктив­них сил і товарів на споживчому ринку. Навіть після того, як Україна здійснить стабілізацію і створить ринкові ін­ституції, знадобиться ще багато часу на остаточне подолан­ня наслідків регламентовано-планової економіки, тому що більш як за сімдесят років її існування трудові та інші ресурси витрачалися марнотратно, спрямовувалися у галузі економіки, продукція яких на сьогодні не має належного попиту.

В успадкованій від колишнього СРСР економіці Укра­їни ще донедавна переважала важка промисловість, оскільки вважало­ся, що саме вона забезпечує економічне зростання, необ­хідне для побудови міцної мілітаризованої держави. Внаслідок цього в Україні вироблялося забагато вугілля, сталі, кольорових металів тощо для внутрішніх потреб. Водночас у країні слабко розви­нуті споживчі галузі промисловості та сфера послуг.

Використана література:

1. Яковенко Р. В. Національна економіка : навч. посіб. / Роман Яковенко. – Кіровоград : „Пік”, 2009. – 548 с. : іл.

2. Яковенко Р. В. Національна економіка : навч. посіб. / Роман Яковенко. – [2-ге вид., випр.]. – Кіровоград : „КОД”, 2010. – 548 с. : іл.

3. Яковенко Р. В. Тлумачний англо-український словник економічних термінів з елементами теорії та проблематики. Дидактичний довідник / Роман Яковенко. – [Вид. 2–ге, випр.]. – Кіровоград : видавець Лисенко В.Ф., 2015. – 130 с.

4. Яковенко Р. В. Основи теорії економікидля технічних спеціальностей :навч. посіб / Роман Яковенко. – Кіровоград : „Поліграф-Сервіс”, 2009. – 120 с. : іл.

5. Яковенко Р. В. Державне регулювання економіки : конспект лекцій / Роман Яковенко. – Кіровоград : КНТУ, 2012. – 40 с. : іл.

Р. В. ЯКОВЕНКО, к.е.н., доцент



Комментарии

Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!
Напишите ваш комментарий
Комментарий:

ПОСЛЕДНИЕ КОММЕНТАРИИ

Валентина .«Мама весь час очікувала, що чорний «воронок» приїде і…
Скільки таких історій досі залишаються у сімейних колах!!! Іх необхідно оприлюднювати і писати- писати. Аби не…
Людмила .​НАТО й Україна: співдружність заради миру й безпеки: долаємо…
Вона ж наша зірочка! Олю, завжди рада)
Людмила .Що ви знаєте про НАТО? Вікторина на знання історії Альянсу…
Приємно, що стільки вірних відповідей!