Адміністративні методи державного регулювання економіки

06.05.18, 10:00

Адміністративне регулювання – це дії адміністрації держави або регіону, спрямовані на збалансованість інтересів господарювання за допомогою нормативних актів, вказівок, розпоряджень. Суть адміністративних методів залежить від обраного способу управління суб’єктами ринкової діяльності. Наприклад, ліцензування вводять з метою регламентувати підприємництво у тих видах діяль­ності, які не може регулювати ринок.

Адміністрація – це орган державної влади на конкретній території. Вона покликана втілювати в життя закони, постанови і розпоряджен­ня, що відіграють організаційну роль і визначають відносини між членами суспільства. В умовах нинішнього динамізму адміністратив­ний апарат державного управління повинен оперативно приймати рі­шення, прогнозувати майбутнє. Запізнення держадміністрації з при­йняттям відповідних рішень робить їх непотрібними.

Адміністративна реформа – політико-правова реорганізація, що спрямована на удосконалення організаційної структури та ефективності виконавчої та місцевої влади.

Застосування адміністративних методів є необхідним та ефективним у таких сферах:

1)прямий контроль держави над монопольними ринками;

2)охорона навколишнього середовища і здоров’я людей;

3)соціальний захист населення, визначення і гарантування мінімально допустимих життєвих параметрів – встановлення соціальних стандартів (гарантований прожитковий мінімум, регламентація умов праці тощо);

4)реалізація державних програм і планів тощо.

Влада, використовуючи адміністративні методи регулювання, вирішує проблеми, які не під силу ринку. Йдеться про виконання перспективних завдань розвитку країни, окремих регіонів, у тому числі формування доцільних виробничих комплексів з охорони і раціонального використання природних ресурсів, організації раціонального використання та відтворення трудових ресурсів тощо.

Еволюція ринкових відносин – це перехід від стихійного ринку через його розвиток і удосконалення до впровадження державного регулювання, що дає змогу збалансувати складові елементи системи та поставити конкретні цілі, розробити масштабні проекти та держав­ні програми. В період війни, економічних криз адміністративне регу­лювання посилюється. Після стабілізації економічної системи його вплив послаблюється. Проте вільного, повністю саморегульованого ринку немає. Отже, державне адміністративне регулювання є об’єк­тивною потребою.

В умовах перехідної економіки адміністративне регулювання насамперед націлене на створення відповідних умов для саморегулю­вання. Адміністративні засоби досить ефективні, а деколи мають більшу перевагу порівняно з іншими способами державного регулювання економіки. Використання адміністративних методів обґрунтоване в ситуаціях, коли нічим не обмежена свобода окремих суб’єктів зумов­лює втрати для інших суб’єктів і ринкової економіки в цілому.

Адміністративне регулювання доцільне у разі прямого державного контролю над монопольними ринками шляхом державного регулювання цін. Адміністративний контроль ведуть за екологічною безпекою вели­ких виробництв, використанням трансфертних платежів та ін. Регулювання економіки адміністративними засобами ефективне й тоді, коли спрямоване на захист національних інтересів у системі зовнішньоекономічної діяльності, наприклад, ліцензування експорту або державний контроль за імпортом.

За умов перехідного періоду від адміністративно-командної сис­теми до ринкових відносин, адміністративне регулювання більшість підприємців сприймають як вседозволеність. У результаті порушується збалансованість розвитку господарств, утворюються диспропо­рції у грошовому обігу, розриваються стадії регіонального відтворен­ня. Зменшити тривалість цього періоду, в якому, зокрема, опинилась Україна можна запровадженням твердої виконавчої влади.

Нагромаджений свого часу в адміністративній економіці досвід у справі державного регулювання з великим ефектом використали країни ринкової економіки, зокрема Франція, Японія та ін. В міру стабілізації економіки державне адміністративне регулювання посту­пово перетворюється у глобальний державний вплив. Щойно тоді, в міру реалізації ринкових реформ, слід поетапно визначати межі й для державного регулювання ринкової економіки.

Влада, використовуючи адміністративні методи регулювання, ви­рішує проблеми, які не під силу ринкові. Йдеться про виконання пер­спективних завдань розвитку країни, окремих її регіонів, у тому числі формування доцільних виробничих комплексів з охорони і раціона­льного використання природних ресурсів, організацію раціонального використання трудових ресурсів тощо. Адже адміністративне регу­лювання – це управління об’єктом на стадії його руху до заданого результату; діяльність уряду щодо виконання законів і формування суспільної атмосфери, які б сприяли ефективному функціонуванню ринкової економіки, а також створенню умов конкуренції, перерозпо­ділу валового національного продукту і національного багат­ства; коригування розподілу ресурсів з метою удосконалення суспі­льного виробництва; стабілізація економіки через широкий контроль за фінансовою, кредитно-грошовою діяльністю фізичних та юридич­них осіб; аналіз економічної кон’юнктури; стимулювання виробничої активності тощо.

Держава втручається у підприємницьку діяльність навіть за усіх сприятливих умов. Йдеться про застосування фіксованих цін, про цінову дискримінацію (заборона виробникам запроваджувати свою ціну на продукцію подібної якості, якщо це завдає шкоди кон­куренції). Такі обмеження визначає держава, а також дія законів про недобросовісну конкуренцію, використання цінової реклами тощо.

У США з метою підвищення ефективності роботи органів держав­ної влади, поліпшення іміджу державної служби 1939 р. було створе­но американське товариство державного управління. Сьогодні воно налічує понад 12 тис. службовців, керівників, учених і студентів, які впроваджують наукові ідеї та розробки у державний сектор. Найактив­ніше в організації професійних адміністраторів США діють такі сек­ції: політичного аналізу та управління; наукових досліджень у держав­ному управлінні; управління в кризових ситуаціях; бюджету і фінан­сового управління; адміністрування в охороні здоров’я; державного законодавства та ін.

В умовах формування ринкових відносин, економічної свободи, потрібна розробка дієвих механізмів територіальних систем адміністративного регулювання, які б забезпечували збалансованість інтересів суб’єктів регіону та відповідне регулювання процесів економічно­го і соціального розвитку. Відповідальність за це покладена на пред­ставників Президента та державні адміністрації усіх рівнів – області, адміністративного району. Йдеться, насамперед, про суміщення галузевого і територіального індикативного (рекомендаційного) плану­вання, поєднання регіональних інтересів з інтересами підприємств (об’єднань) загальнодержавного підпорядкування, що розміщені на території регіону. За всіляких умов важливу роль у реалізації завдань регіонального адміністративного регулювання відіграє держава. Вона повинна забезпечити виконання програми реструктуризації економі­ки; будівництво підприємств, які завершують технологічні цикли, випускають кінцеву продукцію. Реалізувати таку програму можна як за кошти загальнодержавного фонду регіонального розвитку, так і через отримання державних замовлень.

Механізм адміністративного регулювання зовнішньоекономічної політики – це втілення у життя адміністративними державними орга­нами заходів з формування зовнішньоекономічних зв’язків.

Сучасне адміністративне регулювання в Україні є розімкненою системою (системою спостережень) без елементів зворотного зв’язку та належного виконавчого механізму. Немає чіткого розмежування прав і відповідальності, з одного боку, між державним центром і міс­цевими органами влади, з іншого – між апаратом Президента, урядом і законодавчими органами. Це зумовлює дублювання, підміну функ­цій, неможливість ефективно використовувати владні повноваження. Державні структури самоусуваються від вирішення питань, які в ринковій економіці є у сфері їхньої компетенції. У великих масшта­бах виникають недержавні структури спекулятивно-посередницького типу, організація і діяльність яких далекі від принципів реформи. Піс­ля розпаду радянської імперії і втрати старих основ управління нато­мість нічого нового не було запропоновано, а без конкуренції це призвело до некерованості економікою. Виник своєрідний вакуум, який породив організаційну анархію і падіння виконавської дисципліни, де за цих умов громадяни часто позбавлені таких основоположних су­спільних благ, як законність і правопорядок.

У період економічного спаду можна було б зменшити тривалість періоду кризи запровадивши сильну виконавчу владу, передусім в областях. В Україні, однак, головні важелі виконавчої влади – управ­ління, планування господарства – у чинному законодавстві, по суті, проігноровані.

Відмінність адміністративного регулювання від правового полягає в тому, що правове регулювання носить переважно стратегічний характер; крім того, реалізація правових методів на місцях здійснюється за допомогою адміністративного регулювання економіки.

Використана література:

1. Яковенко Р. В. Національна економіка : навч. посіб. / Роман Яковенко. – Кіровоград : „Пік”, 2009. – 548 с. : іл.

2. Яковенко Р. В. Національна економіка : навч. посіб. / Роман Яковенко. – [2-ге вид., випр.]. – Кіровоград : „КОД”, 2010. – 548 с. : іл.

3. Яковенко Р. В. Тлумачний англо-український словник економічних термінів з елементами теорії та проблематики. Дидактичний довідник / Роман Яковенко. – [Вид. 2–ге, випр.]. – Кіровоград : видавець Лисенко В.Ф., 2015. – 130 с.

4. Яковенко Р. В. Основи теорії економікидля технічних спеціальностей :навч. посіб / Роман Яковенко. – Кіровоград : „Поліграф-Сервіс”, 2009. – 120 с. : іл.

5. Яковенко Р. В. Державне регулювання економіки : конспект лекцій / Роман Яковенко. – Кіровоград : КНТУ, 2012. – 40 с. : іл.

Р. В. ЯКОВЕНКО, к.е.н., доцент



Комментарии

Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!
Напишите ваш комментарий
Комментарий:

ПОСЛЕДНИЕ КОММЕНТАРИИ

Валентина .«Мама весь час очікувала, що чорний «воронок» приїде і…
Скільки таких історій досі залишаються у сімейних колах!!! Іх необхідно оприлюднювати і писати- писати. Аби не…
Людмила .​НАТО й Україна: співдружність заради миру й безпеки: долаємо…
Вона ж наша зірочка! Олю, завжди рада)
Людмила .Що ви знаєте про НАТО? Вікторина на знання історії Альянсу…
Приємно, що стільки вірних відповідей!