Чому прокуратура звертає так мало уваги на приморську забудову у Коблєво?

23.06.18, 12:00

Журналісти програми «Наші гроші з Денисом Бігусом» провели розслідування і дізналися про зв’язки прокурора з місцевою владою і про чималі активи матері миколаївського прокурора Дмитра Левицького. В одному з маминих маєтків, поки не вказаному у декларації, мешкає і сам прокурор.

Курортне селище Коблево: один із популярних туристичних об’єктів України. Коштовні землі на узбережжі активно роздає місцева сільська рада. А прокуратура ніби-то не помічає незаконних дій. Особливо відтоді, як ці землі стали приватною власністю посадовців. Зокрема, і з прокуратури.

«Після того, як віддали «на откуп» голові сільради ці землі, ось тоді й пішла масова забудова, - розповідає підприємець у селищі Коблево Борис Свіржевський. - І прямо на березі, і в зонах, де будівництво заборонено і водним кодексом, і земельним, я вже не кажу – так звана захисна смуга прибережна, де взагалі не дозволяють будівництво».

Підприємець обурений тим, що сільрада роздає землі у рекреаційних зонах, у лісі та навіть на пляжі.

За останні кілька років сільрада нарізала сотні таких ділянок. Більшість – безкоштовно. Принаймні, для місцевого бюджету. Але насправді, ціна питання – висока: за ринковоми розцінками сотка землі на березі Чорного моря коштує від 15000 доларів.

Все це не тільки незаконно, а й б’є по туристичному потенціалу Коблева. Відтак місць для відпочинку туристів все менше. А ще п’ять років тому ця територія була у вільному доступі відпочивальників.

Серед власників ділянок – миколаївські та одеські прокурори. І дивний збіг – прокуратура не вимагає повернення землі.

Мало не в самому морі звів собі хатинку екс-прокурор Одещини Микола Стоянов. У сосновому лісі виросли котеджі одеського прокурора Галини Стоянової-Юрко, керівника Бердянської прокуратури Володимира Рудого, начальника Миколаївського управління СБУ Олексія Ляха.

Чому місцева влада так вільно розпоряджається землею? Міський голова Коблева на лікарняному, тож ми запитали виконувача його обов’язків Світлану Толоху. Чиновниця відповіла так:

«Депутат Ізман має земельну ділянку, я маю земельну ділянку, є мешканці, які хочуть мати, але не мають. Чим депутат Толоха гірша за депутата чи за прокурора? Люди, які мають гроші, їдуть в Одеський апеляційний суд і виграють. І потім їдуть в Київ в апеляційний суд. І чиї гроші переможуть – так і вирішують питання».

Відстоювати інтереси держави та повертати незаконно відведені землі Коблевому мусить Миколаївська місцева прокуратура №1 під керівництвом Дмитра Левицького. На початку 2018 року прокуратура відрапортувала: державі повернули 13 земельних ділянок прощею 1,3 гектари у зоні відпочинку. Проте, як виявилось, повертає землі прокуратура дуже вибірково: одні ділянки, де власники – звичайні люди або місцеві депутати - помічає, а ті, що належать прокурорам, співробітникам СБУ та іншим посадовцям – впритул не бачить.

«Да, прокуратура в’яло відміняє якісь акти чи намагається відмінити, - підприємець продовжує Борис Свіржевський. - Є ділянка переді мною на пляжі – вже два роки у суді йде процес. А якісь другорядні акти – так, розглядаються, відміняються, і прокуратура звітує – ми повертаємо».

Поки прокуратура рапортує про повернення гектара, у заборонених зонах масово ведеться будівництво.

Як пояснити «сліпоту» правоохоронців? Можливо, особою керівника?

Дмитро Левицький у Коблевому людина не нова. Ще до «реформи» прокуратури він опікувався питаннями забудови пляжної території у селищі. У Березанській прокуратурі. У 2015 році перший пройшов люстрацію і пішов на підвищення: очолив Миколаївську місцеву прокуратуру №1. От як він коментує роботу прокуратури з питань приморської та лісової забудови:

«Ми вступаємо в справи або подаємо позови лише конкретно, де є порушення інтересів держави. І якщо прокуратурі стало про це відомо,» зазначає керівник Миколаївської місцевої прокуратури №1 Дмитро Левицький.

Прокурор і місцева влада пов’язані через родичів і бізнес, зазначають журналісти. Поєднує ж їх недобудована база відпочинку в Коблево.

Будує базу приватне підприємство «Ашлар», оформлене на матір прокурора Лідію Левицьку. Партнеркою прокурорської мами записана мати місцевого депутата Олексія Осипенка. Осипенко ж далекий родич Коблевського міського голови Володимира Панича. В Коблево у Олесія Осипенка – 38 земельних ділянок. А у прокуратури до депутата-латифундиста – жодних претензій.

Олексій Осипенко каже, що його нічого не пов’язує з прокурором Дмитром Левицьким. Та і про спільний бізнес матерів його та правоохоронця депутат не чув. Не знає він і про земельні ділянки, записані на фірму матерів «Ашлар».

У той час мати прокурора Левицького, на яку записана частка у Коблевському турбізнесі, живе у Врадіївці. Та скуповує сотні квадратів нерухомості в Миколаєві і віддає їх сину-прокурору – користуватися. На самого прокурора не оформлено ж нічого, крім «Лади Пріори». Ось як він пояснює статки сім’ї.

«Мої батьки все життя працювали дуже важкою працею. І я все життя працював дуже важко»

Живе ж прокурор у кількаповерховому маєтку біля річки, записаному на маму.

Те, що він там живе, підтвердили сусіди. Наступного ранку біля дому кореспонденти бачили його авто. Але у жодній декларації згадок про цей будинок немає. Хоча матір прокурора придбала його ще наприкінці 2016 року. Одразу після цього, як її син почав працювати в Миколаєві.

Якщо вірити декларації прокурора, весь цей час він мешкав у звичайній квартирі у багатоповерхівці. Теж маминій. Але в ній розслідувачі зустріли квартирантів.

Прокурор Дмитро Левицький заперечує, що вже давно живе в будинку біля річки. Каже, що переїхав туди три місяці тому. Доки в квартирі, яку він вказував у декларації, ремонт.

Версія ж матері прокурора – інша. Вона стверджує, що вирішила переселити сина у маєток на початку 2018 року.

Новий «Фольксваген» мама прокурора теж передала сину. Хоча щойно його купила.

«Це ж нормальна ситуація, коли батьки так ставляться до своїх дітей, - прокоментував події Дмитро Левицький. – Я думаю, коли Ви приїжджаєте до матері, вона ж дає Вам і консервацію, і продукти. Це ж нормально».

Скуповує нерухомість матір прокурора не тільки у Миколаївській області, а й у Полтавській області. Там проживає її другий син В’ячеслав Левицький – екс-прокурор місцевої прокуратури Полтавщини.

Лідія Левицька зареєструвалась як підприємець з 2007 року. Основний її бізнес – кілька магазинів у Врадіївці. Це мають бути надприбуткові магазини, вважають журналісти, аби інвестувати у будівництво турбази, скуповувати нерухомість та автівки для дітей, а зовсім нещодавно – придбати АЗС у Вознесенську на Миколаївщині.

А поки кількість активів, записаних на прокурорську маму, росте, вільної землі у Коблево на березі Чорного моря стає все менше. Адже приватними хатинками посадовців вже забудовано майже половину Коблевського пляжу.