Державне регулювання ринку праці

28.06.18, 10:00

Ринок праці – це сукупність соціально-економічних відносин з приводу зайнятості та використання працівників у суспільному виробництві.

Державне регулювання ринку праці – це система правових та організаційно-економічних заходів держави щодо забезпечення ефективної зайнятості, нормальних умов праці та раціонального використання робочої сили.

Об’єктами державного регулювання ринку праці є:

-зайнятість (регулювання пропозиції робочої сили);

-соціальні відносини між роботодавцями і найманими робітниками;

-трудові відносини (оплата праці, охорона праці, умови найму, звільнення);

-підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації працівників;

-розподіл та перерозподіл робочої сили.

Суб’єкти державного регулювання ринку праці в Україні:

-Міністерство праці та соціальної політики;

-служби зайнятості (обласні, міські, районні);

-відділи та управління з праці та соціальних питань при місцевих державних адміністраціях.

Ефективність виробництва, в політекономічному тлумаченні, являє собою досягнення максимальних результатів, використовуючи наявні ресурси повністю. Але таке сприйняття не може стосуватись людського чинника, який в свою чергу складається з фактору праці та підприємницьких здібностей, оскільки повне використання людського ресурсу призводить до унеможливлення його повторного використання у виробничому процесі. Найуразливіше місце в такому випадку посідає фізична праця, оскільки підприємницькі здібності дуже рідко потерпають від виробничих умов, швидше вони можуть стати об’єктом застосування методів нечесної конкуренції ззовні. Дилема взаємодії підприємницького інтересу з прагненням збереження чисельності та підтримання працездатності наявного персоналу може бути подолана через механізм адекватного застосування фінансово-бюджетного механізму податків та дотацій.

Важливе місце в системі виробничих відносин посідають уникнення дискримінації в прийнятті на роботу жінок, враховуючи гіпотетичну можливість їх майбутньої вагітності та необхідність їх утримання за рахунок підприємства чи установи, а також оформлення відпустки за дитиною. Дедалі більшу роль в процесі позитивізації тенденцій людського розвитку відіграє підвищення рівня поінформованості населення та виробничого персоналу про шкідливість чи небезпеку виробничих умов. При цьому, в основу інформаційної політики має бути покладено пошук балансу між особистою відповідальністю громадян за власне життя і здоров’я, соціально-економічне становище і саморозвиток та рівень життя громадян, надання можливостей для самореалізації, соціального сходження тощо.

Сучасні тенденції розвитку виробничих відносин характеризуються зміною характеру праці з її перетворенням на інтелектуальну та творчу. В ідеальній моделі зазначені зміни позитивно впливають на демографічні процеси, зокрема щодо зменшення фізичних навантажень (якщо наслідком цього не стає гіподинамія, атрофія різних груп м’язів та порушення нормального кровообігу), в розрізі зменшення ризиків виробничого травматизму, каліцтва та професійних захворювань.

Об’єктивною основою для визначення умов заробітної плати є два головних чинники: складність праці та її умови. Під складністю праці в умовах поступового, хоча й доволі повільного руху до інформаційної форми господарювання, слід розуміти: 1) складність з точки зору застосування фізичного ресурсу особистості; 2) інтелектуально-розумову складність виробничого процесу.

Однак, навіть суттєве перевищення темпів зростання зарплати над небезпекою виробничих умов не є, і не може бути гарантією відновлення втрат здоров’я у виробництві. Шкідливість праці спроможна здійснювати прямий негативний вплив на рівень здоров’я людини, що може призвести до втрати працездатності чи смерті. Але в умовах визначення пріоритетів сім’ї – людина може свідомо йти на витрачання свого здоров’я з метою поліпшення рівня добробуту членів сім’ї, їх особистого розвитку та певних перспектив, поява яких визначатиметься підвищенням рівня платоспроможності. Пріоритетним завданням державного регулювання є ліквідація вибору між високою зарплатою та безпечними умовам праці, тобто взаємоузгодження обох факторів шляхами законодавчого регулювання та оперативного контролю за його дотриманням.

Як відомо, різні особи, що характеризуються, відповідно, різними психотипами, – по-різному ставляться до праці. Так, люди схильні до праці, згодні працювати навіть за умови отримання невисокого доходу, в той же час примусити працювати людей з прагненням до вільного часу може лише доволі високе грошове заохочення. Обидва розглянуті явища можуть спричинити небезпеку. „Працеголіки”, скорочуючи свій вільний час, можуть довести себе до перевтоми та професійних захворювань. В той же час, недостатність обсягів відповідного мотиватора в економічній системі порушить відносну рівновагу на ринку праці, що призведе до погіршення загальноекономічного стану.

В умовах прагнення до інформатизації виробничого процесу, необхідною є увага не лише до безпеки праці в сфері фізичної, а й розумової діяльності. В другому випадку йдеться про можливість людських втрат внаслідок дослідів, експериментів, а також внаслідок надмірного захоплення науковою роботою в умовах ненормованого робочого дня, що може призвести до суттєвих втрат здоров’я та виснаження організму.

Однією з причин безробіття може бути соціальна пасивність, яка виникає в умовах розвинутої системи соціального захисту та соціального забезпечення. Наслідком цього є розповсюдження алкоголізму та наркоманії, збільшення числа психічних захворювань тощо, – і все це негативним чином відбивається на генофонді нації та поточному демографічному стані. Одним з перспективних напрямів подолання такої можливої проблеми може бути формування принципово нових мотиваційних механізмів для різних статево-вікових груп населення, причому розробка таких важелів впливу повинна покладатись у першу чергу на приватний підприємницький сектор.

Використана література:

1. Яковенко Р. В. Національна економіка : навч. посіб. / Роман Яковенко. – Кіровоград : „Пік”, 2009. – 548 с. : іл.

2. Яковенко Р. В. Національна економіка : навч. посіб. / Роман Яковенко. – [2-ге вид., випр.]. – Кіровоград : „КОД”, 2010. – 548 с. : іл.

3. Яковенко Р. В. Тлумачний англо-український словник економічних термінів з елементами теорії та проблематики. Дидактичний довідник / Роман Яковенко. – [Вид. 2–ге, випр.]. – Кіровоград : видавець Лисенко В.Ф., 2015. – 130 с.

4. Яковенко Р. В. Основи теорії економікидля технічних спеціальностей :навч. посіб / Роман Яковенко. – Кіровоград : „Поліграф-Сервіс”, 2009. – 120 с. : іл.

5. Яковенко Р. В. Державне регулювання економіки : конспект лекцій / Роман Яковенко. – Кіровоград : КНТУ, 2012. – 40 с. : іл.

6. ЯковенкоР. Виробничіфакторисоціально-економічноговпливунадемографічніпроцеси / РоманЯковенко // Наук. праціКіровоградськогонац. техн. ун-ту : Економічнінауки. – Кіровоград : КНТУ, 2007. – Вип. 11. – C. 62–69.

7. Яковенко Р. В. Виробництво як середовище впливу на демографічні процеси [Електронний ресурс] / Р. В. Яковенко. – Режим доступу : http://www.surma-ua.info/?p=3385.

Р. В. ЯКОВЕНКО, к.е.н., доцент



Комментарии

Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!
Напишите ваш комментарий
Комментарий:

ПОСЛЕДНИЕ КОММЕНТАРИИ

Наташа .​Серебряное озеро (Скала)
Жилье для отдыхающих, т. 098-91-25-502
Марк .Музей Эльворти - завода "Красная Звезда"
Уважаемая Виктория! Спасибо за совет. Попробую им воспользоваться. С уважением, Марк.
Вікторія .Частный зоопарк в селе Озера
какая жесть.... я даже не слышала о таком. откуда источник информации?