Аграрна розписка на вирощування племінної худоби

17.11.18, 12:00

Наприкінці жовтня в Україні була оформлена перша «м’ясна» аграрна розписка. Нею скористалося фермерське господарство «ВЕРХ» у Яворівському районі на Львівщині. Воно отримало фінансування в рамках комплексної Програми підтримки та розвитку агропромислового виробництва, яка реалізується Департаментом агропромислового розвитку Львівської ОДА та Львівським обласним фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі. Позичальник планує спрямувати кредитні кошти на збільшення поголів’я свого стада та на вирішення інших важливих виробничих питань.

Фермерське господарство «ВЕРХ» було створене 2014 року та спеціалізується на вирощуванні великої рогатої худоби. Вже першого року придбало в племгосподарстві 5 корів, відтоді постійно старається нарощувати їхню кількість. Тож тепер стадо племінної худоби збільшилося до 36 голів, а ще в господарстві є 33 гектари землі, яка використовується під пасовиська.

- Поки що я працюю без прибутків, - поділився керівник господарства і один із його співзасновників Степан Стельмах. – Вкладаю все в розвиток і докуповую худобу. Планую досягти 100 голів племінної худоби, орієнтовно за 3 роки.

Сьогоднішнє господарство об’єднує три покоління родини Стельмахів. У ньому працюють ще батько та син Степана. А от дружина продовжує вчителювати в місцевій школі, де викладає історію.

– Найманих працівників досі не маємо, - додав Степан. - Тож роботи багато, особливо, під час заготівлі кормів.

Потенційно фермер хоче розвивати напрямок переробки м’яса. Але реалізацію цих намірів стримує постійна нестача коштів. Тому аграрна розписка і викликала у Стельмахів неабиякий інтерес. Про неї дізналися на початку поточного року. Тоді у районі відбувся семінар для фермерів, де розповідали про можливості цієї кредитної новації.

- Я вивчив це питання, порадився з батьком, - розповів далі Степан Стельмах. – Кредит дуже вигідний. Він дається на 5 років на пільгових умовах: нараховується лише 5% річних, крім того перший рік може бути термінованим (погашення лише відсотків за кредитом). Взагалі красота!

Такі умови виявилися до вподоби фермерській родині. А на запитання, чи не боязко було приставати на незвідану для них фінансову новацію, Степан відповів: - Ні, не боязко. Ризик мінімальний, худоба є! Тим паче, що її за аграрною розпискою я застрахував. В разі чого, буде страховка і буде чим розрахуватися з кредитором. А якщо все складеться добре, то сам погашу борг. Головне, що я отримав можливість далі розвиватися.

Остання обставина зіграла чи не вирішальну роль для господарства «ВЕРХ». Та й сам Степан Стельмах це визнає. У розмові він зізнався: - Я був дуже задоволений, коли дізнався, що отримаю фінансування за розпискою. Якби не аграрна розписка, то я, напевне, наступного року змушений був би зменшувати поголів’я стада. Тому що найняти комбайн, прес для сіна, косарку – то значні витрати! Моїх особистих коштів для фінансування вже не вистачає.

Особливість «м’ясної» аграрної розписки полягає в тому, що неодмінною умовою для надання позики за нею було страхування. На цьому наполягав сам кредитор – Львівський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі. У рамках Програми підтримки та розвитку агропромислового виробництва він працює з бюджетними коштами, тому хоче мати повну гарантію їх повернення. Зазвичай фермери скептично ставляться до страхування, бо вважають його додатковим навантаженням на агробізнес. Однак сам Степан Стельмах до цього ставиться інакше.

- Я багато часу провів у Польщі, - пригадав він. – І працював там, і так їздив – досвід переймати. Спілкувався з багатьма польськими фермерами. Вони зовсім інакше зараз господарюють - для них страхування вже стало звичною справою. Тож і нам треба рухатися вперед, а не покладатися на старі звички та старий досвід.

Хоча при цьому визнав, що страхування дещо подовжило процес оформлення аграрної розписки. Певний час довелося шукати страхову компанію, яка б спромоглася застрахувати худобу. Зробити це вдалося лише після того, як вийшли на страхову компанію PZU. Вона стала ще одним учасником процесу.

Керівник Яворівського регіонального офісу PZU Олександр Катаєв запевнив: - Усі випадки, які передбачені договором страхування, в разі їх настання покриватимуться в межах страхової суми, з врахуванням франшизи.

Вирішення питання зі страхуванням худоби могло затягнутися й на довший час, адже передбачає досить копітку процедуру. «Скоротити» її вирішив сам фермер.

- Коли я страхував корів, то для зменшення бюрократії записав усім однакову вагу – по 500 кілограмів, - згадав він. – І у кредитора виникло питання: чому всі корови однаково важать? А я у відповідь – чому вони мають не однаково важити? Всі вони в одному стаді живуть, однаково харчуються. Якби я вказав різну вагу, то на кожну голову потрібно було б виводити окрему калькуляцію. Тоді мав би списати 16 зошитів!

Решта умов за аграрною розпискою були простими, зрозумілими та прийнятними для всіх сторін. І, за словами голови Львівського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі Зеновія Деревняка, це додає впевненості всім, що аграрна розписка буде виконана в повному обсязі та в зазначений термін.

На відміну від попередньої практики роботи з аграрними розписками кредит за «м’ясною» видавався бюджетним коштом. Це ще одна її особливість. Йдеться про кошти комплексної Програми підтримки та розвитку агропромислового виробництва, яка реалізується на Львівщині з 2016 року і розрахована на «п’ятирічку». Ініціатором розробки цієї Програми став Департамент агропромислового розвитку місцевої ОДА. Згодом вона була підтримана сесією обласної ради, і вже третій рік успішно впроваджується.

- Ми були першою областю, яка цю Програму започаткувала, - розповіла директор Департаменту АПР Людмила Гончаренко. – Тепер й інші області мають подібні. Львівщина виділяє на цю Програму найбільший обсяг фінансування. У поточному році – 19,6 млн. гривень.

За її словами, вже близько 60 місцевих фермерів стали учасниками Програми. Зокрема, в рамках пільгового кредитування на розвиток аграрного бізнесу. Позика може сягати 500 тис. гривень і надається на 5 років, до яких додається один рік кредитних канікул. Департамент АПР є головним розпорядником коштів, а Львівський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі обраний виконавцем цієї Програми. За інформацією Людмили Гончаренко, при Департаменті АПР створена конкурсна комісія, саме вона визначає найліпші бізнес-плани. Переможці отримують позики. Серед таких і виявилося господарство «ВЕРХ». Людмила Гончаренко також розповіла, що сьогодні на Львівщині працює 813 фермерських господарств. З початку нинішнього року, відколи в регіоні почали впроваджуватися аграрні розписки, завдяки ним було залучено понад 100 млн. гривень кредитних ресурсів.

- Це дуже привабливий інструмент, який дає можливість капіталізувати виробникам свій майбутній врожай чи основні засоби, - підкреслила вона. Тому вважає, що цей інструмент буде й надалі користуватися попитом.

Такої ж думки дотримується і керівник Проекту IFC «Аграрні розписки в Україні» Хелен Фейрлемб.

- В Україні вже накопичений хороший досвід роботи з аграрними розписками, - підкреслила вона. – Зараз важливо його всіляко популяризувати з тим, щоб і інші фермери могли скористатися можливостями цього нового інструменту кредитування.

Ці слова підтверджуються статистикою Проекту IFC. Так, станом на 12 листопада, видано 712 аграрних розписок на загальну суму, яка перевищує 4,4 млрд. гривень. Серед них 298 – товарні аграрні розписки і 414 – фінансові. Вартість перших сягає понад 2,5 млрд. гривень, а других – понад 1,9 млрд. гривень. На позитивну роботу з аграрною розпискою покладається і львівський фермер Степан Стельмах. Часом йому кажуть, що навіщо той клопіт із фермеруванням – ліпше поїхав би до Польщі на заробітки і не мав би головного болю. А він у відповідь: - Якщо працювати на чужого власника, то будеш все життя збагачувати його. А так зможеш стати господарем своєї справи, яка годуватиме і тебе, і твою родину. І комусь іще робоче місце створиш. Треба мислити по-державному.

Микола ЛУГОВИЙ, Національний прес-клуб «Українська перспектива»