Рудниця - Гайворон - Голованівськ. Сучасний стан та перспективи найдовшої вузькоколійки Європи

20.12.18, 12:00

Гайворонська вузькоколійка

Вузькоколійки в Україні сьогодні асоціюються в першу чергу з туристичною романтикою, та як одна з галочок в графі пам'яток України, які необхідно відвідати. А колись, вузькоколійні залізниці мали цілком практичну спрямованість, та використовувались здебільшого у промислових цілях.

Сьогодні ж, від багатьох з них не залишилось і сліду, втім деякі, попри всі труднощі, зберегли свій первозданний вид і мають попит не те що серед туристів, а ще й є важливою складовою життя місцевого населення, яке продовжує користуватись вузькоколійками. Сьогодні, поговоримо про вузькоколійну залізницю загалом, а також, про напевно найвідомішу на сьогодні в Україні, Гайворонську вузькоколійку, яка до того ж, є найдовшою серед вузькоколійок Європи!

Гайворонська вузькоколійка

За загальноприйнятим визначенням, вузькоколійна залізниця (або ж вузькоколійка, іншими словами) — це залізниця з шириною колії, меншою за стандартну. Для прикладу, на звичайній залізниці, в Україні сьогодні експлуатуються колії шириною 1520 мм, в той час, як довжина колій всіх діючих вузькоколійок складає всього 750 мм. На звичайних коліях, вузькоколійна техніка курсувати не зможе навіть після заміни ходових візків, адже інші параметри вузькоколійної техніки не стикуються з параметрами стандартної залізниці. Тому, вузькоколійка та її техніка є достатньо самобутнім транспортним явищем, тож не дивно, що велика кількість туристів, навіть з-за кордону, приїздять до України, подивитись на їх діяльність. За кордоном, вузькоколійки на сьогоднішній день збереглись лише у туристичному варіанті. Їх загальна довжина, у переважній більшості, не перевищує двох десятків кілометрів. А тепер, порівняйте, це з, тією ж Гайворонською вузькоколійкою, довжина якої сягає 130 кілометрів, та, до того ж, ще й досі має пасажирський статус!

станція Гайворон

Вузькоколійки в Україні будувались, здебільшого у промислових цілях. Вони були незамінними під час видобування та транспортування торфу, лісу чи каміння. Зручність їх полягала в тому, що вузькоколійну залізницю можна було, як швидко збудувати, так і швидко розібрати після завершення робіт. Та й, для пасажирського перевезення, вузькоколійки не розглядали як постійний варіант. Першочергово, їх зводили для того, щоб згодом замінити на колії стандартної залізниці. Втім, не зважаючи на це, на сьогоднішній день в Україні продовжують діяти три вузькоколійки, які обслуговують пасажирське сполучення. До цього списку належать : Боржавська вузькоколійка (Закарпатська область), Антонівка — Зарічне ( Рівненська область) та Гайворонська ( Кіровоградська та частина Вінницької), про яку поговоримо детальніше.

Під збірною назвою Гайворонська вузькоколійка, розуміємо пасажирські напрямки від станції Рудниця до станції Гайворон, та до станції Голованівськ. Сьогодні, від Рудниці до Гайворона, та у зворотньому напрямі одна пара потягів курсує щоденно, а інша — три рази на тиждень. А от рух у напрямку від Гайворона до Голованівська виглядає куди-більш скромніше, це — всього один потяг, який курсує між станціями в обох напрямках лише двічі на тиждень. Окрім, Рудниці та Голованівська, потягом від Гайворона можна доїхати і до Вінниці, щоправда, в цьому напрямку курсує потяг по коліям звичайної ширини. Тож, як бачимо, станція Гайворон, окрім вузьких залізничних колій, має ще й колію стандартного типу.

станція Голованівськ

Окремо варто відзначити, що багато експертів та просто любителів залізничної тематики сьогодні не згодні з тим, що Гайворонська вузькоколійка заслуговує носити почесне звання найдовшої в Європі, а відповідно, і в Україні. Більшість схиляється до того, що такою варто називати іншу українську вузькоколійку — Антонівка — Зарічне, що проходить північчю Рівненщини. Вагомим аргументом цьому є той факт, що Гайворонська вузькоколійка складається з двох окремих напрямків — від Рудниці до Гайворона, та від Гайворона до Голованівська. Втім, якби там не було, колись Гайворонська вузькоколійка мала навіть ще більшу довжину, та закінчувалась аж на території Молдови!

Сьогодні станція Гайворон приваблює до себе велику кількість туристів, адже тут, функціонує справжній музей вузькоколійної техніки. Втім, екскурсію потрібно замовляти попередньо, до того ж, на станції Сміла ( у Черкаській області), де знаходиться дирекція станції Гайворон. Чому вона знаходиться більш ніж за 200 кілометрів від Гайворона, напевно, неабияка загадка для туристів. Та й, подорожувати до Гайворона краще компанією, бо далеко не факт, що заради одного туриста будуть організовувати окрему екскурсію, тож збираючись у подорож вузькоколійкою, зверніть на це увагу.

Попри те, що Гайворонська вузькоколійка для більшості є не більше ніж туристичною ціллю, для жителів населених пунктів, через які вона проходить, від її функціонування залежить дуже багато. Вузькоколійка сьогодні, все ще залишається найзручнішим та найекономнішим транспортним засобом для місцевих жителів. І хоч, з Гайворонською вузькоколійкою справа дещо краща, у порівнянні з тією ж суперницею за звання найдовшої — Антонівка — Зарічне, яка вже неодноразово було на межі закриття, загроза припинення пасажирського сполучення на цих ділянках все ж існує. Наприклад, нещодавно говорили про можливість закриття шляху у напрямку Голованівська. Отож, як бачимо, для місцевого населення діяльність вузькоколійки важлива не тільки з точки зору туристичної родзинки, від неї ще й досі залежить комфорт життя людей. Втім, можна бути впевненим в тому, що поки “кукушка” (так називають потяг місцеві) ще їздить просторими поліськими полями, функціонуванню Гайворонської вузькоколійки нічого не загрожуватиме.

текст – Олександр Нікітін