Ринок м’яса
У 2010 році планувалось виробити 4 млн. т м’яса худоби і птиці (у живій масі) або 151.6% від рівня 1998 року. Оскільки основа галузі тваринництва – поголів’я великої рогатої худоби, свиней і птиці протягом останніх років катастрофічно зменшилося, склалися вкрай важкі стартові (вихідні) позиції щодо виконання наміченої програми для первинної частини сільськогосподарських підприємств. Особливо складно покращити ситуацію в господарствах південних областей України, де поголів’я худоби і свиней знаходиться на рівні 1948-1951 рр.
Поглиблює кризу і такий негативний чинник сучасного стану галузі, як докорінна зміна структури поголів’я великої рогатої худоби, за якої частка корів у загальному стаді зросла до 50.1%, а у приватному до 77%.
Як результат, забій майже вдвічі перевищує приріст живої маси, тоді як до 1990 року спостерігалась зворотна тенденція. В середньому на душу населення припадає 24.7 кг м’яса на рік, а по регіонах – ще менше.
На ринку м’яса, як і на інших ринках продовольства, склалася розбіжність між попитом, зумовленим низькою платоспроможністю населення та зарубіжною експансією (засиллям імпортної продукції), наявними ресурсами і втраченими потенційними можливостями галузі. Суть питання полягає в тому, що початковою проблемою, з одного боку, є стабілізація і нарощування поголів’я, а з іншого – зведення приросту худоби до рівня отриманого приросту живої маси. Однак такий розвиток ситуації призведе до ще більшого дефіциту оборотних коштів, оскільки всі інші галузі стали збитковими. Очевидно, що вихід із ситуації лежить в площині зміни макроекономічної політики держави.
Ринок ставить жорсткі вимоги до товаровиробника щодо комерціалізації виробництва. Перспективним напрямом є орієнтація на скоростиглі м’ясні галузі (свинарство, птахівництво), де віддача на одиницю корму в часі має безперечні переваги.
Характерна ознака м’ясопереробного підкомплексу полягає в тому, що майже вся вироблена продукція використовується на продовольче споживання населенням України. Потужність виробництва м’яса використовується лише на 15%, ковбасних виробів – до 20%.
М’ясокомбінати реалізують готову м’ясну продукцію через такі маркетингові канали: міські ринки, фірмові магазини, підприємства, видача в рахунок оплати праці, по бартеру.
У системі заходів щодо стабілізації галузі головним завданням на найближчі роки має бути припинення зменшення поголів’я і відновлення якісних показників галузі рівня 1990 року: продуктивності поголів’я, реалізаційної маси молодняка та виходу приплоду.
Економічна стабілізація в галузі практично неможлива без істотного здешевлення виробництва, підвищення продуктивності.
Для забезпечення населення продуктами скотарства за науково обґрунтованими нормами (390 кг молока і 33 кг яловичини в забійній вазі на душу населення за рік) частка корів у стаді повинна становити 40%, а молодняк великої рогатої худоби треба реалізувати на м’ясо в 16-місячному віці живою масою однієї голови близько 400 кг. При питомій вазі корів у стаді від 30 до 40%, скотарство розвиватиметься в м’ясо-молочному напрямі від 40 до 50% – у молочно-м’ясному і понад 50% – молочному.
Використана література:
1. Яковенко Р. В. Технології продажу товарів / Роман Яковенко. – Кіровоград : Антураж А, 2003. – 212 с.
2. Яковенко Р. В. Тлумачний англо-український словник економічних термінів з елементами теорії та проблематики. Дидактичний довідник / Роман Яковенко. – [Вид. 2–ге, випр.]. – Кіровоград : видавець Лисенко В.Ф., 2015. – 130 с.
3. Яковенко Р. В. Основи теорії економікидля технічних спеціальностей :навч. посіб / Роман Яковенко. – Кіровоград : „Поліграф-Сервіс”, 2009. – 120 с. : іл.
Комментарии
Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!Что мне даст регистрация?