Механізм макроекономічного стимулювання, фінансування та регулювання інноваційної діяльності
Необхідно звернути увагу на те, що передбачає механізм макроекономічного стимулювання. Це: нормативно-правове забезпечення системи державної підтримки фундаментальних і пошукових досліджень, в тому числі їх пряме фінансування; визначення пріоритетів у сфері науки і техніки, їх всебічна підтримка та заохочення; науково-технічне прогнозування та програмування; організаційна підтримка і забезпечення науково-технічної та інноваційної діяльності; підготовка наукових кадрів та інше.
Основними державними регуляторами науково-технічного розвитку та інноваційної діяльності є: податкові регулятори; амортизаційна політика; пільгове кредитування; державне фінансування; науково-технічне прогнозування; програмування розвитку науки і техніки; держконтракти; антимонопольне законодавство; правове забезпечення науково-технічної та інноваційної діяльності та інше.
Існують наступні функції науково-технічного прогнозування:
1.аналіз та виявлення основних загальносвітових тенденцій тривалості інноваційних циклів;
2.формування перспективних варіантів науково-технічних програм;
3.вибір оптимального варіанту програм розвитку фундаментальних та прикладних досліджень;
4.визначення найоптимальнішої моделі впровадження досягнень НТП у виробництво;
5.передбачення економічних, соціальних, екологічних наслідків впровадження НТП.
Однією з важливих форм реалізації державної науково-технічної політики є науково-технічні програми, які розробляються з метою реалізації стратегії випереджального техніко-економічного розвитку; концентрації ресурсного потенціалу на ключових ланках технологічного укладу .
Науково-технічні програми створюють сприятливі умови для швидкого і широкого впровадження у практику комплексних розробок, істотно підвищують ефективність суспільного виробництва.
Треба розрізняти наступні види та напрями державних витрат у сфері науково-технічної та інноваційної діяльності.
I. Базове фінансування:
1.забезпечення фундаментальних наукових досліджень;
2.розвиток інфраструктури наукової та науково-технічної діяльності;
3.збереження наукових об’єктів національного значення;
4.проведення найважливіших для держави напрямів досліджень;
5.підготовка наукових кадрів вищої кваліфікації.
II. Програмно-цільове фінансування (на конкурсній основі):
1.реалізація науково-технічних програм і проектів за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки;
2.підтримка проектів міжнародного науково-технічного співробітництва.
Основними організаційними формами реалізації інноваційної діяльності є: університетські промислові дослідницькі центри, венчурні підприємства, технопарк та інші. У механізмі макроекономічного регулювання науково-технічної та інноваційної діяльності велике значення має державне замовлення. Воно виступає інструментом управління виробництва наукомісткої продукції та контролю за виконанням науково–технічних програм.
Що стосується пріоритетних напрямків науково-технічного та інноваційного розвитку України, то мається на увазі наступне:
-створення та масове впровадження екологічно прийнятних енерго- і ресурсозберігаючих технологій;
-використання перспективних інформаційних та електронних технологій, засобів інформатики та систем зв’язку вітчизняного виробництва;
-розробка нових біотехнологій для сільського господарства, легкої та харчової промисловості;
-винайдення та практичне застосування нових речовин і матеріалів із заданими властивостями та інше.
Використана література:
1. Яковенко Р. В. Національна економіка : навч. посіб. / Роман Яковенко. – [2-ге вид., випр.]. – Кіровоград : „КОД”, 2010. – 548 с. : іл.
2. Яковенко Р. В. Державне регулювання економіки : конспект лекцій / Роман Яковенко. – Кіровоград : КНТУ, 2012. – 40 с. : іл.
Р. В. ЯКОВЕНКО, к.е.н., доцент
Комментарии
Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!Что мне даст регистрация?