Сутність соціальної політики держави. Механізм соціального захисту населення
Соціальна політика – це діяльність держави щодо створення та регулювання соціально-економічних умов життя суспільства з метою підвищення добробуту його членів, усунення негативних наслідків функціонування ринкових процесів, забезпечення соціальної справедливості та соціально-політичної стабільності в країні.
Державне регулювання соціальних процесів – це вплив органів державної влади за допомогою різноманітних засобів на розвиток соціальних відносин, умови життя та праці населення країни.
Соціальна політика держави включає в себе:
-регулювання соціальних відносин у суспільстві, регламентацію умов взаємодії суб’єктів економіки в соціальній сфері (в тому числі між роботодавцями і найманою робочою силою);
- вирішення проблеми безробіття та забезпечення ефективної зайнятості;
-розподіл і перерозподіл доходів населення;
-формування стимулів до високопродуктивної суспільної праці й надання соціальних гарантій економічно активній частині населення;
-створення системи соціального захисту населення;
-захист навколишнього середовища тощо.
Принципами соціальної політики виступають раціональність, соціальна справедливість, науковість, диференційованість та ін. Що стосується соціальної політики України, то треба мати на увазі наступне: вона представляє собою симбіоз лібералізму та соціальної орієнтації. Перший дає можливість в умовах відсутності достатніх фінансових коштів у держави створити умови для самореалізації та самозабезпечення економічних суб’єктів. Друга складова передбачає формування раціональної системи національного захисту населення.
Системи національного захисту населення – це державна підтримка верств населення, які можуть зазнавати негативного впливу ринкових процесів з метою забезпечення відповідного життєвого рівня. Тобто заходи, що включають надання правової, фінансової, матеріальної допомоги громадянам (найбільш вразливим верствам населення), а також створення соціальних гарантій для економічно активної частини населення.
Система соціального захисту реалізується з допомогою механізму соціального захисту – це сукупність методів і відповідних інструментів, за допомогою яких досягається рішення соціальних проблем. Він будується з урахуванням наступного:
-правового забезпечення соціального захисту населення, прийняття відповідних законодавчих та нормативних актів;
-прямих державних витрат на фінансування соціальної сфери;
-соціальних трансфертів у вигляді різного роду соціальних субсидій;
-встановлення соціальних і екологічних нормативів і стандартів; контролю за їх дотриманням;
-державних програм з вирішення конкретних соціальних проблем: боротьба з бідністю, освітні, медичні, екологічні;
-пенсійне забезпечення тощо.
Основними елементами системи соціального захисту є:
1.встановлення мінімально допустимих параметрів життя (розмір прожиткового мінімуму, мінімальної пенсії, соціальної допомоги);
2.захист населення від зростання цін і товарного дефіциту;
3.вирішення проблеми безробіття та забезпечення ефективної зайнятості, перепідготовка кадрів;
4.пенсійне забезпечення;
5.соціальні трансферти;
6.надання необхідної медичної допомоги тощо.
Існує три групи гарантій держави щодо соціального захисту населення – економічні, правові, соціальні.
Соціальне страхування – це система фінансових відшкодувань фізичним особам певних життєвих ризиків. Основні його форми – пенсійне, медичне, страхування на випадок безробіття.
Найбільшого поширення у ринковому світі набув метод індексації доходів, тобто коректування під державним контролем рівнів заробітної плати, пенсій, стипендій, допомоги по безробіттю, інших соціальних витрат у відповідності з індексами зростання цін на товари масового споживання. Тобто, індексація є засобом захисту доходів населення від інфляції.
У більшості ринкових країн широко розповсюджена соціальна допомога безробітнім, малозабезпеченим, інвалідам та іншим подібним категоріям населення. Державою розробляються соціальні програми, що спрямовані на зростання доходів тих громадян і сімей, які цього потребують, на працевлаштування, фахову підготовку і перекваліфікацію. Широко застосовуються державні дотації і компенсації.
Використана література:
1. Яковенко Р. В. Національна економіка : навч. посіб. / Роман Яковенко. – [2-ге вид., випр.]. – Кіровоград : „КОД”, 2010. – 548 с. : іл.
2. Яковенко Р. В. Державне регулювання економіки : конспект лекцій / Роман Яковенко. – Кіровоград : КНТУ, 2012. – 40 с. : іл.
Комментарии
Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!Что мне даст регистрация?