Світовий досвід у сфері адміністративного регулювання економіки

27.11.19, 10:00

За умов перехідного періоду від адміністративно-командної сис­теми до ринкових відносин адміністративне регулювання більшість підприємців сприймають як вседозволеність. У результаті порушується збалансованість розвитку господарств, утворюються диспропо­рції у грошовому обігу, розриваються стадії регіонального відтворен­ня. Зменшити тривалість цього періоду, в якому, зокрема, опинилась Україна, можна запровадженням твердої виконавчої влади.

Нагромаджений свого часу в адміністративній економіці досвід у справі державного регулювання з великим ефектом використали країни ринкової економіки, зокрема Франція, Японія та ін. В міру стабілізації економіки державне адміністративне регулювання посту­пово перетворюється у глобальний державний вплив. Щойно тоді, в міру реалізації ринкових реформ, слід поетапно визначати межі й для державного регулювання ринкової економіки.

Влада, використовуючи адміністративні методи регулювання, ви­рішує проблеми, які не під силу ринкові. Йдеться про виконання пер­спективних завдань розвитку країни, окремих її регіонів, у тому числі формування доцільних виробничих комплексів з охорони і раціона­льного використання природних ресурсів, організацію раціонального використання трудових ресурсів тощо. Адже адміністративне регу­лювання – це управління об'єктом на стадії його руху до заданого результату; діяльність уряду щодо виконання законів і формування суспільної атмосфери, які б сприяли ефективному функціонуванню ринкової економіки, а також створенню умов конкуренції, перерозпо­ділу валового національного продукту (ВНП) і національного багат­ства; коригування розподілу ресурсів з метою вдосконалення суспільного виробництва; стабілізація економіки через широкий контроль за фінансовою, кредитно-грошовою діяльністю фізичних та юридич­них осіб; аналіз економічної кон'юнктури; стимулювання виробничої активності тощо.

Держава втручається у підприємницьку діяльність навіть за всіх сприятливих умов. Ідеться про застосування фіксованих цін, про цінову дискримінацію (заборона виробникам запроваджувати свою ціну на продукцію подібної якості, якщо це завдає шкоди кон­куренції). Такі обмеження визначає держава, а також дія законів про недобросовісну конкуренцію, використання цінової реклами тощо.

У США з метою підвищення ефективності роботи органів держав­ної влади, поліпшення іміджу державної служби 1939 р. було створе­но американське товариство державного управління. Сьогодні воно налічує понад 12 тис. службовців, керівників, учених і студентів, які впроваджують наукові ідеї і розробки в державний сектор. Найактив­ніше в організації професійних адміністраторів США діють такі сек­ції: політичного аналізу й управління; наукових досліджень у держав­ному управлінні; управління в кризових ситуаціях; бюджету і фінан­сового управління; адміністрування в охороні здоров'я; державного законодавства та ін.

В умовах формування ринкових відносин, економічної свободи потрібна розробка дійових механізмів територіальних систем адміністративного регулювання, які б забезпечували збалансованість інтересів суб'єктів регіону та відповідне регулювання процесів економічно­го і соціального розвитку. Відповідальність за це покладена на пред­ставників Президента та державні адміністрації усіх рівнів – області, адміністративного району. Йдеться, насамперед, про суміщення галузевого і територіального індикативного (рекомендаційного) плану­вання, поєднання регіональних інтересів з інтересами підприємств (об'єднань) загальнодержавного підпорядкування, що розміщені на території регіону. За всіляких умов важливу роль у реалізації завдань регіонального адміністративного регулювання відіграє держава. Вона повинна забезпечити виконання програми реструктуризації економі­ки; будівництво підприємств, які завершують технологічні цикли, випускають кінцеву продукцію. Реалізувати таку програму можна як за кошти загальнодержавного фонду регіонального розвитку, так і через отримання державних замовлень.

Механізм адміністративного регулювання зовнішньоекономічної політики – це втілення у життя адміністративними державними орга­нами заходів з формування зовнішньоекономічних зв'язків.

Сучасне адміністративне регулювання в Україні є розімкненою Системою (системою спостережень) без елементів зворотного зв'язку та належного виконавчого механізму. Нема чіткого розмежування прав і відповідальності, з одного боку, між державним центром і міс­цевими органами влади, з іншого – між апаратом президента, урядом і законодавчими органами. Це зумовлює дублювання, підміну функ­цій, неможливість ефективно використовувати владні повноваження. Державні структури самоусуваються від вирішення питань, які в ринковій економіці знаходяться у сфері їхньої компетенції. У великих масшта­бах виникають недержавні структури спекулятивно-посередницького типу, організація і діяльність яких далекі від принципів реформи. Піс­ля розпаду радянської імперії і втрати старих основ управління нато­мість нічого нового не було запропоновано, а без конкуренції це призвело до некерованості економікою. Виник своєрідний вакуум, який породив організаційну анархію і падіння виконавської дисципліни, де за цих умов громадяни часто позбавлені таких основоположних су­спільних благ, як законність і правопорядок.

У період економічного спаду можна було б зменшити тривалість періоду кризи запровадивши сильну виконавчу владу, передусім в областях. В Україні, однак, головні важелі виконавчої влади – управ­ління, планування господарства – у чинному законодавстві, по суті, проігноровані.

У цивілізованих країнах регулюють стихію ринку насамперед через планування та прогнозування економічного і соціального розвитку держави. Саме у високорозвинутих країнах з ринковою економікою держава є примусовою політичною організацією, без якої ні ринок сам по собі, ні конкуренція не зможуть реалізувати економічні реформи. Що ж до нинішньої ситуації в Україні, то політика держави по­винна бути спрямована на цілісну систему державного регулювання економіки з використанням як ринкових, так і адміністративних ме­тодів. Для цього треба відновити управління державним сектором через прогнозування і планування, оволодіти ситуацією в країні, зро­бити її керованою. А цього можна досягти, лише спираючись на жор­стку виконавчу вертикаль, використовуючи адміністративні методи державного регулювання економіки.

Використана література:

1. Яковенко Р. В. Національна економіка : навч. посіб. / Роман Яковенко. – [2-ге вид., випр.]. – Кіровоград : „КОД”, 2010. – 548 с. : іл.

2. Яковенко Р. В. Державне регулювання економіки : конспект лекцій / Роман Яковенко. – Кіровоград : КНТУ, 2012. – 40 с. : іл.

Р. В. ЯКОВЕНКО, к.е.н., доцент



Комментарии

Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!
Напишите ваш комментарий
Комментарий:

ПОСЛЕДНИЕ КОММЕНТАРИИ

Нинэлька .Новая детская театральная студия в Кировограде
Доброго вечора. Студія іще працює?
Михаил .Кировоградский главпочтамт
Красивые фото, но лучше бы номер телефона 19 отделения связи был правильно указан.
Вікторія .Кав’ярня-піцерія "Scorini"
Згодна, і ще й зручно замовляти, бо у центрі