Історії з життя або Як я намагався підзаробити

20.04.20, 16:00

Ця історія - від вчителя з багаторічним досвідом, Олега Талашкевича. Пан Олег пише свої історії у фейсбуці, а також має свійт Телеграм-канал "Жменя життєвих історій", а сайт "Тусовка" вирішив поділитися ними з вами!

Ні для кого не секрет, що зарплата вчителя у нашій країні завжди була на досить низькому рівні. Особливо, якщо мова про молодих вчителів. Тому, щоб жити і підтримувати родину, я після інституту робив у школі вчителем і мав дві ставки - я читав фізику, трудове навчання, фізкультуру, а ще два гуртки – фотогурток і ракетно-моделювальний. Додатково я ще й працював у вечірній школі.

Це була жесть – працювати шість днів на тиждень з 8.00 до 19.00 і мати зарплату близько 200 рублів. На той час це була нормальна сума для родини, де працюють обоє. Втім, моя дружина була якраз у декретній відпустці по догляду за дитиною і отримувала якихось 35 рублів.

Тож, моїх заробітків ледь вистачало, щоб звести кінці з кінцями.

Не повірите, але стало ще гірше, коли мене призначили... директором школи. Моя зарплата була 176 рублів, я мав чимало відповідальності практично цілодобово та ще більше обмежень. У мене фактично не було відпустки і вихідних, і я не міг суміщати, тобто працювати в вечірній школі не можна, а на основній роботі - тільки півставки.

От тоді мені довелося подумати про додаткові заробітки, які не регламентуються обмеженями. І перше, що мені попалось, це... взяти теля на вигодовування. Молодняк великої рогатої худоби користувався попитом на селі, тож я написав заяву на правління колгоспу і мені виділили маленьке теля. Як виявилось теличку. І я взявся її вигодовувати. Принцип був такий – береш теля, його зважують, годуєш кілька місяців, і потім здаєш назад. Тварину зважують і платять тобі за різницю ваги.

Для людини, яка нічим подібним ніколи не займалась, було з одної сторони цікаво, а з другої –складно, бо я завжди до всіх справ ставився відповідально і це забирало чимало часу. Проблеми почалися, коли теличка досягла зрілості і почала зриватись з цепка та бігати на ферму… до бичка. Ніякі прив`язи утримати її не могли.

Після чергової погоні за нею через все село під дощем, коли вона на зворотному шляху протягнула мене кількадесят метрів городами через багнюку обличчям вниз, я змушений був здати теличку раніше терміну і отримав аж 113 рублів. Всі гроші, як зараз пам’ятаю, витратив на сірий імпортний костюм-троєчку, який на мою думку повинен був відповідати моєму статусу директора школи.

Потім були кролі, шовкопряди, сапка буряка, торгівля з колес, участь в організації і проведені виборів і так далі. Про все докладніше в наступних історіях!

автор - Олег Талашкевич