​Коронавірус посилює проблему торгівлі людьми

24.11.20, 13:15

Через поширення пандемії COVID-19 зростає кількість наших співгромадян, які опиняються в ситуації торгівлі людьми та експлуатації. Як протистояти новим викликам і мінімізувати їхню небезпеку? Про це говоримо з президенткою Громадської організації «Ла Страда-Україна» Катериною ЧЕРЕПАХОЮ.

– Як COVID-19 вплинув на ситуацію торгівлі людьми в Україні?

– На жаль, ми бачимо, що збільшуються ризики і підвищується вразливість наших громадян щодо потрапляння до ситуації торгівлі людьми і експлуатації. Часто вони залишаються без роботи і втрачають джерела доходів. За даними Державної служби статистики, у другому кварталі 2020 р., коли вже активно діяли карантинні обмеження, рівень безробіття в Україні сягнув 9,9%. У першому кварталі він дорівнював 8,6%, тож спостерігаємо тривожну динаміку, котра зберігається і дотепер.

Є й інші дані. Понад 3 млн. українців на піку карантину перебували в стані прихованого безробіття. Їхня зайнятість була зменшена або вони були відправлені в неоплачувану відпустку.

Навантаження на ринок праці через COVID-19 суттєво зросло і через закриття кордонів та повернення додому наших трудових мігрантів. На початку карантину таких виявилося близько 2 млн.

За такої ситуації люди змушені погоджуватися на досить сумнівні пропозиції щодо працевлаштування. До того ж складними обставинами користуються недобросовісні роботодавці, які значно погіршують умови праці та зменшують її вартість.

– Як на проблемі торгівлі людьми позначилося закриття кордонів в умовах карантину?

– Ця проблема однозначно не зменшилася. Велика кількість наших заробітчан, які повернулися, не змогла працевлаштуватися в Україні. Тож і надалі вони готові були вирушати за кордон. Це підтверджує інформація Національної гарячої лінії з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації – 0 800 500-335 (з мобільного та стаціонарного) або 116-123 (з мобільного), роботу якої забезпечує ГО «Ла Страда-Україна». Сюди надходило багато звернень від громадян, які хотіли дізнатися, як і коли можна буде виїхати. До цього їх підштовхували економічні фактори.

Водночас багато наших співвітчизників і досі перебувають за кордоном на заробітках. Серед них є й ті, хто вже перебуває в ситуації торгівлі людьми та експлуатації. Можливості звернутися по допомогу для них значно обмежилися через карантин. Тому що всі відповідні служби перейшли на дистанційний режим роботи або сильно обмежили свою сервісну діяльність. Наприклад, у багатьох країнах у цей час відмінялися планові рейди на підприємствах, які раніше здійснювали або інспектори праці, або представники дотичних організацій з метою перевірки умов праці та виявлення потенційно постраждалих від торгівлі людьми та експлуатації. Те саме стосувалося й правоохоронців, яких активно залучали до карантинних заходів.

Траплялися непоодинокі випадки, коли недоброчесні закордонні роботодавці через ковідні умови фактично викидали найманих українських працівників з роботи. Бувало, що підвозили їх ближче до кордону, залишали там і часто не платили за виконану роботу. А останні змушені були вже самостійно добиратися додому. І це попри ті ускладнення, які виникали при перетині державного кордону.

– Чи багато потерпілих від торгівлі людьми після повернення із-за кордону зверталися по допомогу в Україні?

– Це справді дуже важливе питання. Пошлюся на результати моніторингу Всеукраїнської коаліції громадських організацій з протидії торгівлі людьми. За їхніми даними, впродовж березня-квітня 2020 р. було зафіксовано помітний приріст звернень потерпілих від торгівлі людьми по допомогу, причиною якого стало масове звільнення та повернення в Україну трудових мігрантів, що зазнали експлуатації за кордоном. Так було ідентифіковано142 особи, які постраждали від торгівлі людьми за кордоном та були звільнені у зв’язку з пандемією.

Але торгівля людьми з метою трудової експлуатації наразі є проблемним питанням. Річ у тому, що багато людей, які насправді постраждали від неї, не можуть самоідентифікувати себе такими потерпілими. Дехто вважає, що їх просто обдурили. Мовляв, я не подумав або не подумала, погодився або погодилася на все, що пропонували. Інші бояться осуду з боку оточуючих, соромляться розповідати про ситуацію, в якій перебували, про свій досвід. Насправді може бути багато причин. Тому говорячи про те, що дуже велика кількість наших громадян повернулася в Україну, важко визначити, скільки з них зазнали на собі трудової експлуатації.

– У попередні роки торгівлю людьми та експлуатацію переважно пов’язували з працевлаштуванням за кордоном. Чи можна говорити, що в умовах пандемії вони посилилися в Україні?

– На жаль, уже багато років ми спостерігаємо випадки торгівлі людьми та експлуатації, які відбуваються всередині нашої країни. Вони стосуються як наших співвітчизників, так і іноземних громадян. Досить відомими є факти, коли людей використовували на сільськогосподарських роботах чи на будівництві, і вони фактично працювали лише за їжу. Нещодавно українські ЗМІ багато писали про викриття злочинної групи, яка вербувала українців для перевезення нелегальних мігрантів до Європи. За кожного мігранта отримували винагороду в розмірі 3 тис. доларів.

Понад усе ці ризики стосуються людей, які перебувають у різних вразливих групах. Наприклад, безхатченків. Їх переважно використовують із метою трудової експлуатації. В той же час правоохоронці стверджують, що ідентифікують збільшення випадків торгівлі людьми з метою сексуальної експлуатації. Вони розповідають про відкриття великої кількості порностудій, квартир з метою надання таких послуг.

Торгівля людьми не була б таким прибутковим бізнесом, якби торговці не адаптовувалися до умов, що складаються. Ще до карантину спілкування і вербування нерідко відбувалися в онлайн-режимі. Це ускладнювало можливості відслідкувати цей процес, зібрати необхідну доказову базу. В умовах COVID ситуація ще більше загострилася.

Так, сексуальна експлуатація відбувається, зокрема з використанням веб-камер. Тому не обов’язково переміщувати людей в інші місця, а тим паче – в інші країни. Продукт, який пропонуватиметься до використання, може вироблятися в одному місці, а розповсюджуватися на широкій території.

За цих умов необхідно дбати про формування додаткових каналів інформування потенційних постраждалих від торгівлі людьми та контактування з тими, хто вже опинився в цій прикрій ситуації. Такі виклики, з якими ми стикнулися сьогодні, також мають бути відображені не лише в національних, але і в регіональних і місцевих програмах протидії торгівлі людьми.

– Ефективним запобіжником торгівлі людьми завжди були громадські організації. Як коронавірусні проблеми позначилися на їхній роботі?

– Громадські організації так само, як і всі суспільства, всі країни та окремі громадяни стикнулися з тими ж самими викликами, які принесла коронавірусна пандемія. Вона змусила переформатувати їхню діяльність, адаптувати до наявної ситуації послуги, які надають. Зокрема багато організацій не лише в Україні, але й за кордоном, які працюють у тематиці протидії торгівлі людьми та експлуатації, змушені були переходити на надання допомоги дистанційно. Іноді їхні команди розділялися, і робилося це навмисно: якщо хтось із соціальних працівників хворів на коронавірус, то тоді це не поширювалося на всю організацію, і вона продовжувала працювати.

Також коронавірусна пандемія негативно позначилася на роботі притулків для постраждалих від торгівлі людьми. Дуже часто громадські організації, які утримують такі притулки, змушені шукати можливості для забезпечення всіх санітарних норм для осіб, які перебувають у них. Йдеться про ті ж самі маски, рукавички, санітайзери, які на початках пандемії було досить важко дістати через їхню гостру нестачу.

У деяких країнах окремі притулки закривалися на карантин, якщо там виявлялися хворі на COVID. Вони продовжували свою роботу, але не могли приймати нових клієнтів. Це значно ускладнювало роботу громадських організацій, які утримували ці притулки.

Такі ж особливі умови стосуються технічного забезпечення – ноутбуків, зв’язку тощо. Все це вкрай необхідно для надання дистанційних послуг. Для їхнього придбання треба залучати додаткові кошти.

Оскільки проблема торгівлі людьми не втрачає своєї актуальності, тож громадські організації намагаються всіляко вистояти в цих непростих умовах, надалі функціонувати й надавати допомогу тим, хто її потребує.

– Як українська держава зможе захистити своїх громадян від торгівлі людьми і надати дієву допомогу постраждалим від неї за ситуації, коли значні ресурси спрямовуються на боротьбу з коронавірусом?

– Як показує наша практика, завжди знаходяться серйозні проблеми, котрі відволікають на себе значні ресурси. Зокрема в Україні вже 6 років триває війна, тож оборонний бюджет залишається чималим. Тепер виникла проблема з коронавірусом, вона також «з’їдає» багато коштів. І це – об’єктивні реальності. До них додаються економічний спад, безробіття.

Та маючи навіть усі ці проблеми, все одно не потрібно забувати про інші виклики. Зокрема і про протидію торгівлі людьми та експлуатації. Тому що часто всі ці проблеми можуть бути між собою пов’язані. Наприклад, карантинні обмеження провокують економічний спад.

Але за будь-яких обставин ми завжди говоримо про громадян нашої країни, які не просто можуть, але й хочуть працювати. Тому треба дбати про посилення захисту наших співвітчизників, реагувати на порушення їхніх прав. Якщо ми поліпшимо економічну ситуацію всередині країни, то можна буде очікувати, що менше українців виїжджатимуть за кордон у пошуках роботи. Відповідно тут вони сплачуватимуть податки, зміцнюватимуть нашу державу, і ми менше матимемо проявів торгівлі людьми. Саме в цьому напрямку й має діяти українська влада, докладати для досягнення цього результату всіх своїх зусиль.

Володимир ДОБРОТА, Національний прес-клуб «Українська перспектива»



Комментарии

Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!
Напишите ваш комментарий
Комментарий:

ПОСЛЕДНИЕ КОММЕНТАРИИ

Борис .Кіровоград: Диво Ейфеля на Інгулі
Випадково побачив цей міст по TV і збагнув, що за півстоліття я проїжджав по ньому багато разів, але ніколи не бачив…
Вікторія .Кировоградский главпочтамт
Однозначно треба звернутися до Укрпошти, а не на сайт "Тусовка" (де ви зараз знаходитесь), бо це інформаційно-розважальне…
Вікторія .Відпочинковий комплекс "Казанок"
Не знаю, але мені здається навряд чи - там немає ліжок