Новоукраїнська міська територіальна громада: історія трансформації
Кажуть, найкращі наречені
живуть у провінції. Стосовно Новоукраїнської міської територіальної громади цей
вислів можна перефразувати так: «Найкращі практики місцевого самоврядування
живуть у провінції». Хоча з приводу останнього слова можна посперечатися. Бо
іноді багатотисячний мегаполіс виглядає як провінція і навпаки: невеличкий
районний центр складає враження сучасного європейського міста.
Досвід самостійного господарювання громади не такий вже й великий: у березні 2016 року Новоукраїнка стала центром новоутвореної ОТГ, яку очолив Олександр Корінний. Це була одна з перших ластівок децентралізації на Кіровоградщині та в Україні загалом. Тож і сумнівів, і перепон існувало багато.
Включити в життя всіх
Одним із знакових проектів року, що минає, стало відкриття інклюзивно-ресурсного центру,реалізованого спільно з Програмою Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» (DOBRE). Завдяки йому діти з інвалідністю (у тому числі троє на інвалідних візках) отримали рівний доступ до навчання, розвитку та спілкування з однолітками.
– Школа, за планами колишніх власників, мала стати восьмирічкою з першого січня 2017 року, - пояснює Олександр Корінний. – Але на той час уже утворилася громада, і ми встигли не дати цю школу «реформувати». В окремому крилі будівлі,яке практично не використовувалося, створили комунальну установу, призначили директора. Нині там працюють логопеди, дефектологи, психологи, реабілітологи. У рамках проекту зробили «повний фарш»: відремонтували приміщення, закупили меблі й обладнання. Особлива гордість – ліфт похилий та обладнаний кабінет для занять з лікувальної фізкультури.
Присутній на відкритті Центру керівник програми DOBRE Беррі Рід був вражений побаченим. Він заявив, що цей приклад вартий наслідування іншими громадами. Не могли стримати сліз радості й батьки.
– До мене підійшла матуся й каже: «Ви не уявляєте, що зробили для нас! Моя дитина почала спілкуватися з ровесниками, стала більш відкритою. Так само й однокласники почали краще розуміти її», - розповідає міський голова.
Рушійна сила змін
Взагалі ставлення до дітей у громаді особливе. Тут розуміють, що це – головна рушійна сила суспільних змін. Саме тому члени Парламенту дітей та молоді, молодіжної ради, громадських об’єднань входять до складу громадської ради при міському голові, а третину посад у міській раді обіймають 30-річні фахівці.
&f11 Місцева кузня кадрів – центр дитячо-юнацької творчості «ЗОРІТ». Тут діють не лише гуртки за інтересами та творчі колективи, а й Центр розвитку ініціатив молоді, «Інститут розвитку громади», (створені у рамках співпраці з Корпусом Миру США в Україні), простір для мобільних матусь «МАМ центр» (переможець у Програмі малих грантів для випускниць Академії Жіночого Лідерства в рамках програми «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність (DOBRE)» і отримав грантові кошти від Міжнародного благодійного фонду «Український жіночий фонд») та інші локації для соціально активних громадян. У коридорі на чільному місці стенд, розділений навпіл. Перший називається «Що мені подобається в Новоукраїнській громаді?», другий - «Що не подобається?». Кожен охочий може сфотографувати й розмістити на стенді приклади, які ілюструють його оцінку місцевих реалій. Педагоги зазначають: це й цікаво, і корисно. Причому не лише для дітей, а й для керівництва громади. Не треба винаходити велосипед – усі ідеї під рукою!
Кілька років тому започаткували навчання молодіжного проектного менеджменту. Проект «Центр розвитку ініціатив молоді Новоукраїнської громади» є складником програми СПА-грантів Корпусу Миру США в Україні. Проводив заняття і міський голова, який на той час і сам активно опановував науку самоврядування. А потім очікувано-несподівано навчання «вистрелило» шістьма проектами різного спрямування – від спорту до екології! Перший молодіжний проект «BASKET» вартістю понад мільйон гривень профінансували з бюджету громади. Потім були ініціатива з підвищення еко-культури дітей та молоді «Смарт-сортування», парк «Краще життя», «SKATE-парк», та інші, яких навіть у великому місті ще треба пошукати.
Влада і громада – разом
Кілька років поспіль у Новоукраїнці проводять конкурс міні-проектів розвитку «Влада і громада – разом» для громадських організацій та ініціативних груп. Про це розповіла заступниця міського голови з питань регіонального розвитку та інвестицій Людмила Білокоз.
– За чотири роки, протягом яких тривав конкурс, у Новоукраїнській громаді спільним зусиллями активістів та влади створили 34 локації різних призначень, - каже вона. – Але, безперечно, необхідних для жителів того чи іншого мікрорайону міста або села. Адже потребу в них визначали самі громадяни. Також, як показує практика, і ставлення до цих об’єктів у мешканців інше – більш бережне, зокрема і ремонт та удосконалення цих локацій намагаються проводити самостійно. І від посягань недоброзичливців ці об’єкти охороняють жителі, що проживають поруч.
Важливо, аби кожен відчував себе причетним до всього, що відбувається. Бо у світі виникає багато непорозумінь від того, що людину хочуть ощасливити проти її волі, - вважає Людмила.
Маленька «хитрість» і великі результати
Керівництво громади використовує цю маленьку «хитрість» у повсякденній практиці, коли треба змінювати спосіб мислення громадян.
– У нас жодна вулиця традиційно не має договору на вивезення сміття. А для чого? Ми так звикли! «Дід у кручу кидав, баба кидала, батько кидав – і я буду кидати!» – розповів мені Олександр Корінний, коли ми заговорили про екологічні проекти Новоукраїнської громади.
Потім подібний міні-проект реалізувала і Мар’янопільська сільська рада. Там у селі через кожні 300 метрів стоять баки для роздільного збору сміття. Люди здають відходи і отримують за це гроші. Працює прекрасно! Минулого року на новорічні подарунки не витратили ані копійки з бюджету.
Дитячі майданчики та сонячні панелі на смітниках
Та іноді трапляються справжні дива навіть із дорослими. Олександр Корінний розповів мені історію про місцевого мешканця – з тих, хто завжди невдоволений владою.
Водночас сталося так, що в Новоукраїнці багато старих покинутих будинків лишилось у приватному секторі. Сусіди потихеньку виносять туди сміття, перетворюючи садиби на несанкціоноване звалище. І невідомо, скільки б це неподобство тривало, якби одного разу громадянин на ім’я Ігор Кидалов не прийшов до міського голови сваритися. Той пообіцяв організувати прибирання, але за однієї умови: «Ми надаємо техніку лише раз, а далі з порядком на території слідкуєте ви, мешканці навколишніх будинків! Якщо ж смітник з’явиться знов, будете вивозить його самі. Так у громаді з’явилася ефективна практика по створенню відпочинкових, дитячих, спортивних локацій як альтернатива занедбаним територіям та стихійним сміттєзвалищам. Влада профінансувала ідею громадян, а ті, у свою чергу, втілили її в життя.
А що стосується Ігоря Кидалова, то ця історія допомогла йому перетворитися з критикана на союзника місцевої влади. Сьогодні він – депутат міської ради та ідейний натхненник ініціативної групи «Добродій», який не лише сам «горить», а й запалює новими ідеями інших.
Екологічне мислення
Ще один предмет гордості Новоукраїнської громади – сонячні електростанції на її території.
– Цей проект виявився двічі екологічним, - каже Олександр Корінний. – По-перше, він береже довкілля. По-друге, розташували сонячні панелі на колишньому сміттєзвалищі, куди мешканці мікрорайону роками зносили сміття. Міська влада неодноразово наймала техніку, витрачала чималі кошти на рекультивацію. Але нічого не змінювалося, бо вже наступного дня з’являлося нове сміття. Ми довго не могли знайти рішення проблеми. А потім вирішили виставити цю ділянку на аукціон. Зараз за цей самий полігон громаді платять гроші інвестори.
Цю територію довго пропонували будь-кому, аж поки до міської ради не звернулися люди, які займаються сонячною енергетикою.
Коли великі інвестори побачили, що поруч лишилась ділянка у 25 га, одразу прилетіли сюди. Була дуже серйозна конкуренція, зійшлися вінницька та київська корпорації. В результаті ціна збільшилась від початкової вартості всемеро. Ми заробили дуже серйозні гроші.
– Розумієте, можливості іноді лежать у буквальному сенсі під ногами, - продовжує Корінний. – Просто треба навчитися їх бачить і використовувать. Чехія, наприклад, свого часу вирішила проблему засміченості своїх територій, запровадивши місцевий збір на вивезення сміття. Мені ця ідея дуже подобається. Дощ може піти, а може й не випасти, і це впливає на урожайність сільськогосподарських культур. А сміття є завжди. Це – гроші! І там фірми конкурують одні з одними за право їх заробляти. На жаль, у нас сьогодні ЖКГ в катастрофічному стані, бо немає приватних інвестицій. Конкуренції немає. Тож треба приймати закон і давати можливість громадам ставати на ноги.
Чого не вистачає нам зараз? Двох речей. Стабільності і можливості відійти від «ручняка» в керуванні громадою чи державою. Наприклад, бюджетне планування складається на три роки. Сьогодні перше грудня, а ми ще не знаємо: буде у нашому бюджеті акциз чи ні? Нам його залишать чи заберуть? Ми не знаємо, що буде через місяць. Але життя навчило нас знаходити вихід із будь-яких, навіть безнадійних ситуацій.
авторка - Людмила
Макей
Комментарии
Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!Что мне даст регистрация?