Новоукраїнська міська територіальна громада: історія трансформації

04.12.20, 10:00

Кажуть, найкращі наречені живуть у провінції. Стосовно Новоукраїнської міської територіальної громади цей вислів можна перефразувати так: «Найкращі практики місцевого самоврядування живуть у провінції». Хоча з приводу останнього слова можна посперечатися. Бо іноді багатотисячний мегаполіс виглядає як провінція і навпаки: невеличкий районний центр складає враження сучасного європейського міста.

Досвід самостійного господарювання громади не такий вже й великий: у березні 2016 року Новоукраїнка стала центром новоутвореної ОТГ, яку очолив Олександр Корінний. Це була одна з перших ластівок децентралізації на Кіровоградщині та в Україні загалом. Тож і сумнівів, і перепон існувало багато.

Олександр Корінний

– Є різниця між умовами, в яких працює, скажімо, міський голова Одеси, мер портового міста Южне чи очільник невеличкого містечка в Кіровоградській області, де промисловості як такої немає, - розмірковує Олександр Корінний. – Наприклад, уже на початку 2000-х в Новоукраїнці не працювали ні цукровий, ні цегляний заводи, не лишилося й сліду від меблевої фабрики та маслозаводу. Робочі місця пропали, податки зникли, з’явились величезні проблеми. Місцевій владі вибили з-під ніг фіскальну основу і посилили пряму залежність від держави. Але, щоб отримати гроші, треба йти на політичні поступки або ще на якісь компроміси…

Дитячий майданчик м Новоукраїнка

Тож іншого вибору не було, ніж ставати громадою і розвиватися самотужки. Керувати власними ресурсами, стимулювати розвиток економіки, залучати до суспільних процесів місцевих мешканців. Результати не забарилися. А свідчення про малі й великі перемоги успішної громади зосереджені і в Новоукраїнці, і на території Мар’янопільської сільради, і в Сотницькій Балці, і в інших селах. А ще – в кабінеті міського голови: з одного боку зібрання найрізноманітніших спортивних кубків, з іншого – пантеон нагород і відзнак від міжнародних партнерів та державних інституцій.

МАМ-центр

Серед них – за перемогу в конкурсі «Найкращі з кращих» серед команд-випускників школи місцевого самоврядування DESPRO (2017), «Взірцева громада DOBRE» за найвищі бали індексу Спроможності місцевого самоврядування (2019), відзнака конкурсу «Громада участі» у громадах-партнерах Програми DOBRE на Кіровоградщині (2020), диплом за ІІ місце в конкурсі кращі практики місцевого самоврядування – 2020 (за підтримки Міністерства громад і територій України та Генерального Секретаріату Ради Європи) та інші.

Мініпроекти за участі влади і громади

Щодо євроінтеграційних процесів, то Новоукраїнська громада має гарні результати партнерства в рамках ініціативи «Рівний рівному». У березні 2018 року, коли Європейський комітет регіонів започаткував нові проекти з партнерства між ЄС та українськими містами та регіонами, їздив до Брюселю й Олександр Корінний. Як очільник новоствореної ОТГ та Асоціації об’єднаних територіальних громад він взяв участь у четвертій зустрічі робочої групи «Комітет регіонів ЄС – Україна», щоб налагодити партнерські стосунки з колегами – мерами європейських міст. Під час зустрічі із представниками Асоціації Європейських муніципалітетів та регіонів наш земляк спілкувався з генеральним секретарем Фредеріком Валлієром стосовно перспективи вступу Асоціації ОТГ до CEMR, співпрацю в різних проектах і програмах. Чимало з них реалізували в очолюваній ним громаді, а також запозичили ідеї та досвід європейських міст і сіл.

Включити в життя всіх

Одним із знакових проектів року, що минає, стало відкриття інклюзивно-ресурсного центру,реалізованого спільно з Програмою Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» (DOBRE). Завдяки йому діти з інвалідністю (у тому числі троє на інвалідних візках) отримали рівний доступ до навчання, розвитку та спілкування з однолітками.

Річка Чорний Ташлик

– Багато років діти нашої громади, що мають інвалідність, були ізольовані від суспільства, - розповідає Олександр Корінний. – Від цього страждали усі: і діти, і їхні родини, і однокласники, які не мали навичок спілкування з «інакшими» однолітками. Тож ми вирішили, що ці діти мають ходити до школи. Спілкуватися, соціалізуватися, розвиватися. Відвідувати їдальню, вбиральню, спортивний зал, виступати на концертах.

Майданчик проекту Баскет

Цей проект став інноваційним стратегічним напрямом та одним із заходів Плану дій Новоукраїнської громади у рамках всесвітньої ініціативи ЮНІСЕФ «Громада, дружня до дітей та молоді». На його реалізацію витратили більше мільйона гривень. Левову частку фінансування взяла на себе програма USAID DOBRE. До речі, проект не лише об’єднав громаду, а й був реалізований на базі школи, у якій вперше як практику застосовано порядок призначення на посаду керівника загальноосвітнього закладу за конкурсом, яка отримала перемогу у конкурсі Міністерства мінрегіону та Ради Європи «Кращі практики місцевого самоврядування» 2017.

– Школа, за планами колишніх власників, мала стати восьмирічкою з першого січня 2017 року, - пояснює Олександр Корінний. – Але на той час уже утворилася громада, і ми встигли не дати цю школу «реформувати». В окремому крилі будівлі,яке практично не використовувалося, створили комунальну установу, призначили директора. Нині там працюють логопеди, дефектологи, психологи, реабілітологи. У рамках проекту зробили «повний фарш»: відремонтували приміщення, закупили меблі й обладнання. Особлива гордість – ліфт похилий та обладнаний кабінет для занять з лікувальної фізкультури.

Сучасні лавочки оригінального дизайну прикрасили вулиці міста

У тому ж таки 2017 році громада застосувала практику з демократичного призначення керівника закладу. Таку методику ми побачили під час однієї з поїздок до Польщі і вирішили втілити в рідній громаді. Комісія, до якої входили представники від педколективу, батьків, влади та громадськості, на загальношкільних зборах таємним голосуванням обрала нового директора. Невдовзі після виборів до школи повернулося 27 учнів, які раніше перевелись до інших навчальних закладів. Нині дітей, які пересуваються на візках, привозить на заняття і відвозить назад після уроків автобус. З поверху на поверх вони переїздять спеціальним ліфтом. Раніше їх переносили на руках…

Присутній на відкритті Центру керівник програми DOBRE Беррі Рід був вражений побаченим. Він заявив, що цей приклад вартий наслідування іншими громадами. Не могли стримати сліз радості й батьки.

– До мене підійшла матуся й каже: «Ви не уявляєте, що зробили для нас! Моя дитина почала спілкуватися з ровесниками, стала більш відкритою. Так само й однокласники почали краще розуміти її», - розповідає міський голова.

Церква на вулиці Соборній, яка раніше називалась Леніна

Щойно закінчився один інклюзивний проект, як у міськраді побачили, що потрібно зробити доступними для людей на візках тротуари. Плитку поклали так, як у Європі: із плавним переходом між пішохідною та проїжджою частинами. А біля закладів освіти встановили дорожні знаки, які нагадують водіям про необхідність бути більш уважними. Тепер черга – за гендерно- орієнтованими вбиральнями, зручними і для дітей, і для жінок, і чоловіків.

Рушійна сила змін

Взагалі ставлення до дітей у громаді особливе. Тут розуміють, що це – головна рушійна сила суспільних змін. Саме тому члени Парламенту дітей та молоді, молодіжної ради, громадських об’єднань входять до складу громадської ради при міському голові, а третину посад у міській раді обіймають 30-річні фахівці.

&f11 Місцева кузня кадрів – центр дитячо-юнацької творчості «ЗОРІТ». Тут діють не лише гуртки за інтересами та творчі колективи, а й Центр розвитку ініціатив молоді, «Інститут розвитку громади», (створені у рамках співпраці з Корпусом Миру США в Україні), простір для мобільних матусь «МАМ центр» (переможець у Програмі малих грантів для випускниць Академії Жіночого Лідерства в рамках програми «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність (DOBRE)» і отримав грантові кошти від Міжнародного благодійного фонду «Український жіночий фонд») та інші локації для соціально активних громадян. У коридорі на чільному місці стенд, розділений навпіл. Перший називається «Що мені подобається в Новоукраїнській громаді?», другий - «Що не подобається?». Кожен охочий може сфотографувати й розмістити на стенді приклади, які ілюструють його оцінку місцевих реалій. Педагоги зазначають: це й цікаво, і корисно. Причому не лише для дітей, а й для керівництва громади. Не треба винаходити велосипед – усі ідеї під рукою!

Кілька років тому започаткували навчання молодіжного проектного менеджменту. Проект «Центр розвитку ініціатив молоді Новоукраїнської громади» є складником програми СПА-грантів Корпусу Миру США в Україні. Проводив заняття і міський голова, який на той час і сам активно опановував науку самоврядування. А потім очікувано-несподівано навчання «вистрелило» шістьма проектами різного спрямування – від спорту до екології! Перший молодіжний проект «BASKET» вартістю понад мільйон гривень профінансували з бюджету громади. Потім були ініціатива з підвищення еко-культури дітей та молоді «Смарт-сортування», парк «Краще життя», «SKATE-парк», та інші, яких навіть у великому місті ще треба пошукати.

Гордість міського голови - спортивні здобутки

– Під час презентації своїх проектів діти надали такі серйозні економічні розрахунки, які не завжди бувають на сесії обласної ради! – з гордістю каже Олександр Корінний.

Влада і громада – разом

Кілька років поспіль у Новоукраїнці проводять конкурс міні-проектів розвитку «Влада і громада – разом» для громадських організацій та ініціативних груп. Про це розповіла заступниця міського голови з питань регіонального розвитку та інвестицій Людмила Білокоз.

– За чотири роки, протягом яких тривав конкурс, у Новоукраїнській громаді спільним зусиллями активістів та влади створили 34 локації різних призначень, - каже вона. – Але, безперечно, необхідних для жителів того чи іншого мікрорайону міста або села. Адже потребу в них визначали самі громадяни. Також, як показує практика, і ставлення до цих об’єктів у мешканців інше – більш бережне, зокрема і ремонт та удосконалення цих локацій намагаються проводити самостійно. І від посягань недоброзичливців ці об’єкти охороняють жителі, що проживають поруч.

Міська рада

Але головною метою конкурсу була і лишається ідея підтримки ініціативних громадян, залучення їх до прийняття рішень. Активізація тих, хто хоче позитивних змін, але не знає шляхів їх досягнень. У цій співпраці народились із ініціативних груп кілька громадських організацій, зокрема «В єднанні – сила!», на рахунку яких є вже самостійні проекти, реалізовані за межами зазначеного конкурсу, із залученням міжнародних фундацій.

Важливо, аби кожен відчував себе причетним до всього, що відбувається. Бо у світі виникає багато непорозумінь від того, що людину хочуть ощасливити проти її волі, - вважає Людмила.

Маленька «хитрість» і великі результати

Керівництво громади використовує цю маленьку «хитрість» у повсякденній практиці, коли треба змінювати спосіб мислення громадян.

– У нас жодна вулиця традиційно не має договору на вивезення сміття. А для чого? Ми так звикли! «Дід у кручу кидав, баба кидала, батько кидав – і я буду кидати!» – розповів мені Олександр Корінний, коли ми заговорили про екологічні проекти Новоукраїнської громади.

Цей знак свідчить, що Новоукраїнська громада дружня до дітей

– Водночас ми розуміли, що основи виховання треба закладати змалечку, - продовжує він. – Треба починати з освіти й просвіти. Учасники ініціативної групи «РІСТ» написали проект з реалізації системи сортування смiття в закладах освіти. Місцеві підприємці пошили різнокольорові мішечки для пластику, паперу, упаковок, що містять елементи металу, і школярі разом із педагогами сортували відходи. Далі за рахунок міської ради на подвір’ях закладів освіти облаштували майданчики для сортування.

Потім подібний міні-проект реалізувала і Мар’янопільська сільська рада. Там у селі через кожні 300 метрів стоять баки для роздільного збору сміття. Люди здають відходи і отримують за це гроші. Працює прекрасно! Минулого року на новорічні подарунки не витратили ані копійки з бюджету.

Новозбудовані майданчики доя ТПВ2

Коли ми побачили, як еко-система працює в селі, вирішили, що треба так само зробить і в місті. Відтак у рамках співпраці з Програмою DOBRE біля кожного з 77 багатоповерхових будинків встановили огороджений майданчик із баками для роздільного збору сміття. За кошти міської ради придбали євро-баки для сортування та побудовано майданчики, а Програма DOBRE придбала та передала громаді новий автомобіль для вивезення баків. Звісно, далеко не всі розуміють і виконують встановлені правила. Але мало-помалу люди привчаються до порядку. Є навіть такі, хто бажає налагодити випуск облицювальної плитки на основі використаного пластику. А починалося все з ідеї, яку запропонували діти.

Дитячі майданчики та сонячні панелі на смітниках

Та іноді трапляються справжні дива навіть із дорослими. Олександр Корінний розповів мені історію про місцевого мешканця – з тих, хто завжди невдоволений владою.

Водночас сталося так, що в Новоукраїнці багато старих покинутих будинків лишилось у приватному секторі. Сусіди потихеньку виносять туди сміття, перетворюючи садиби на несанкціоноване звалище. І невідомо, скільки б це неподобство тривало, якби одного разу громадянин на ім’я Ігор Кидалов не прийшов до міського голови сваритися. Той пообіцяв організувати прибирання, але за однієї умови: «Ми надаємо техніку лише раз, а далі з порядком на території слідкуєте ви, мешканці навколишніх будинків! Якщо ж смітник з’явиться знов, будете вивозить його самі. Так у громаді з’явилася ефективна практика по створенню відпочинкових, дитячих, спортивних локацій як альтернатива занедбаним територіям та стихійним сміттєзвалищам. Влада профінансувала ідею громадян, а ті, у свою чергу, втілили її в життя.

Будь-хто може поділитися думкою про життя в Новоукраїнці

– Ці люди вже не дадуть нікому смітити, бо вони вже відчули свою причетність, - пояснює Корінний. – Вони за майданчиками самі дивляться, там в безпеці граються їхні діти. А далі пішла ланцюгова реакція: активістам вдалося відновити ще й занедбану автобусну зупинку та посадити парк.

А що стосується Ігоря Кидалова, то ця історія допомогла йому перетворитися з критикана на союзника місцевої влади. Сьогодні він – депутат міської ради та ідейний натхненник ініціативної групи «Добродій», який не лише сам «горить», а й запалює новими ідеями інших.

Екологічне мислення

Ще один предмет гордості Новоукраїнської громади – сонячні електростанції на її території.

– Цей проект виявився двічі екологічним, - каже Олександр Корінний. – По-перше, він береже довкілля. По-друге, розташували сонячні панелі на колишньому сміттєзвалищі, куди мешканці мікрорайону роками зносили сміття. Міська влада неодноразово наймала техніку, витрачала чималі кошти на рекультивацію. Але нічого не змінювалося, бо вже наступного дня з’являлося нове сміття. Ми довго не могли знайти рішення проблеми. А потім вирішили виставити цю ділянку на аукціон. Зараз за цей самий полігон громаді платять гроші інвестори.

Цю територію довго пропонували будь-кому, аж поки до міської ради не звернулися люди, які займаються сонячною енергетикою.

Нагороди, дипломи, відзнаки

– Вони обрахували, що там дуже багато сонця і від колишнього цукрозаводу лишились мережі, куди можна енергію продавати, - згадує міський голова. – Місцевий підприємець коментує: «Десять років мріяв збудувати сонячні електростанції. Раніше в Україні не було умов для альтернативної енергетики. Зараз усе змінилося. Утворилась громада і я здивувався: не в мене щось вимагали, а брали за руку й тягнули, казали: «Ми тобі допоможемо, тільки роби!» Цей підприємець поставив панелі на п’яти гектарах, взявши землю в оренду через аукціон. Огородив, поставив охорону, вивіз сміття, окультурив територію. Він заробляє сам і платить гроші громаді.

Коли великі інвестори побачили, що поруч лишилась ділянка у 25 га, одразу прилетіли сюди. Була дуже серйозна конкуренція, зійшлися вінницька та київська корпорації. В результаті ціна збільшилась від початкової вартості всемеро. Ми заробили дуже серйозні гроші.

– Розумієте, можливості іноді лежать у буквальному сенсі під ногами, - продовжує Корінний. – Просто треба навчитися їх бачить і використовувать. Чехія, наприклад, свого часу вирішила проблему засміченості своїх територій, запровадивши місцевий збір на вивезення сміття. Мені ця ідея дуже подобається. Дощ може піти, а може й не випасти, і це впливає на урожайність сільськогосподарських культур. А сміття є завжди. Це – гроші! І там фірми конкурують одні з одними за право їх заробляти. На жаль, у нас сьогодні ЖКГ в катастрофічному стані, бо немає приватних інвестицій. Конкуренції немає. Тож треба приймати закон і давати можливість громадам ставати на ноги.

Чого не вистачає нам зараз? Двох речей. Стабільності і можливості відійти від «ручняка» в керуванні громадою чи державою. Наприклад, бюджетне планування складається на три роки. Сьогодні перше грудня, а ми ще не знаємо: буде у нашому бюджеті акциз чи ні? Нам його залишать чи заберуть? Ми не знаємо, що буде через місяць. Але життя навчило нас знаходити вихід із будь-яких, навіть безнадійних ситуацій.

авторка - Людмила Макей