Як жінки приходять у «чоловічі професії» та підкорюють їх: Історія третя

18.06.21, 10:00

У сучасному світі досі існує проблема розподілу професій на «жіночі» та «чоловічі». Жінки відчувають супротив суспільства, коли хочуть стати будівельницями чи пілотесами. Чоловіки отримують шквал негативних коментарів від свого оточення, коли вирішують стати нейл-майстерами чи нянями.

Ми розповімо вам історії трьох жінок, які закрили очі на стереотипи, почали працювати в «чоловічих професіях» та добились успіху в них.

«Робота на будівництві не була моєю мрією, але в такій професії можна стати емоційно сильнішою» (Дар’я Герман)

«Людям складно було сприймати те, що жінка, так само як і чоловік може керувати 80-тонною машиною» (Вікторія Арделян)

«Вісімдесят відсотків чоловіків моїх учениць проти того, аби вони сідали за кермо» (Анна Бічкалюк)

Історія третя: Анна Бічкалюк

В один момент свого життя я вирішила, що потрібно навчити жінок нашого міста водити автомобіль, щоб вони були повноцінними учасницями дорожнього руху. Я багато читала про те, як правильно викладати й зрозуміло пояснювати. По суті всю зиму над цим просиділа, відпрацювала все на дочці, й через деякий час до мене звернувся один чоловік з проханням навчити його жінку кермувати.

Я не беру на навчання чоловіків. Чому саме жінки? Жінки, з якими я працювала, обережні за кермом, уважні та сконцентровані на всьому, що їх оточує. З ними мені приємно працювати і навчати. У мене це найбільш старанні учениці.

Вісімдесят відсотків чоловіків моїх учениць проти того, аби вони сідали за кермо. Підвищують голос на них, коли ті за кермом, бо вони щось роблять не так, бо в них щось не отримується, а насправді вони їздять просто чудово. Вони контролюють дорожній рух, в них хороша реакція, вони знають знаки й всі маршрути. Чоловіки часто не можуть спокійно сісти поряд і пояснити, в них здають нерви, в результаті чого жінка просто втрачає віру у свої сили й зупиняється на початку свого шляху.

За свою практику я підвищувала голос два рази, але це були критичні ситуації, коли потрібно було таким чином вивести дівчат зі ступору. Зазвичай всі уроки проходять в режимі зустрічі двох подруг. Ми можемо посміятись, поговорити, вислухати одна одну. Це робиться для того, щоб розслабити ученицю і вона не боялась оцієї «темної кімнати» у вигляді дороги.

Як коуч у «Driver Lady» я працюю понад рік, на моєму досвіді чверть сотні дівчат, які на цей момент спокійно відчувають себе за кермом.

Чоловіки кажуть, що жінка-автокоуч не може нічому навчити, але коли з моєю допомогою за кермо сідають їхні дружини, сестри або знайомі, то ставлення кардинально змінюється. Деякі просто дивуються, бо «от як жінка може вчити іншу жінку керувати автомобілем»? Але в мене стаж понад 20 років, і я абсолютна впевнена в тому, що я таки можу цьому навчити.

Мій чоловік пишається мною, бо те, що я роблю, дуже важливо для нашого міста. Знайомий інструктор відмовляв мене від цього. Радив, щоб я ні в якому разі не йшла сюди працювати, бо це дуже небезпечно. Але негативу як такого, я не чула, бо я така собі швидка допомога для наших авто леді.

У наш час жінки можуть все, хоча окремі чоловіки вважають, що вони багато з чим не справляються. Я вважаю, що такі чоловіки морально пригнічують жінок для того, щоб бути вищими від них і крутішими. Я б хотіла порадити жінкам ніколи не здаватись. Якщо ти бачиш ціль, якщо в тебе горять очі і ти думаєш, що те, що ти хочеш зробити, буде крутим і класним, то не повинна звертати на когось увагу. Навіть, якщо тебе будуть відмовляти, казати, що ти не зможеш, або вказувати на те, що ти жінка.

Записала Віта Банташ