Війна і пропаганда

29.05.22, 10:00

Нещодавно у бібліотеці імені Дмитра Чижевського в рамках просвітницького проєкту «Україна у роки Другої світової війни: маловідомі сторінки», відбулася чергова лекціякандидата історичних наук, доцента ЦДПУ імені Володимира Винниченка Олександра Чорного, темою якої стала «Війна і пропаганда».

Олександр Васильович розпочав свою лекцію з пояснення терміну пропаганда, яка є формою комунікації, що спрямована на поширення в суспільстві поглядів, фактів, аргументів, чуток, викривленої інформації або наклепницького контенту з метою формування потрібної суспільної думки та маніпуляції свідомістю громадян.

Лектор наголосив: «Якщо в основі пропаганди лежить суцільна брехня та дезінформація, це може призвести до непередбачуваних наслідків. Прикладом може слугувати сучасна росія, у якій проплачені пропагандисти типу соловйова та скабєєвої перетворили цілий народ на бездумне стадо, яке готове воювати до самознищення».

Свого часу саме пропаганда сприяла перетворенню Радянського Союзу в тоталітарну державу, мілітаризації суспільства та появі культу особи Сталіна.

Людство дуже швидко забуло історію нацистської Німеччини, у якій брехлива та злочинна пропаганда призвела до розв’язання Другої світової війни, до геноциду єврейського народу та в кінцевому результаті до катастрофи самої країни. А керівництвом до дії стали тези: «Чим жахливіша брехня, тим охоче в неї повірять» (Гітлер); «Дайте мені засоби масової інформації і я будь-який народ перетворю на стадо свиней»; «Брехня, яку повторили сто разів, стає правдою» (Геббельс).

Науковець звернув увагу на такі засоби пропаганди і агітації як політичний плакат, газетна карикатура та агітаційні листівки, розповів про їх використання під час німецько-радянської війни.

У зв’язку з необхідністю мобілізувати збройні сили і населення для ведення війни, а також впливати на ворожу армію і населення зайнятих ворожих територій, активно використовувалися пропагандистські технології, які стали невід'ємною частиною самої війни.

Розповідь Олександра Васильовича супроводжувалася показом добірки як радянських, так і німецьких агітаційних плакатів та карикатур часів війни, досить різноманітної тематики.

У перші місяці війни, коли Червона Армія терпіла поразку на фронтах і в полон потрапляли десятки тисяч військових, з’явився славнозвісний наказ Сталіна № 270, згідно з яким солдати і офіцери, які потрапили в полон, вважалися зрадниками. В цей же час з’являються плакати з написами: «Боєць, що опинився в оточенні, борись до останньої краплі крові!»

В СРСР у період війни в пропагандистських цілях використовувалася історична спадщина добільшовицької Росії. Були введені нові нагороди на честь історичних російських полководців і флотоводців Олександра Невського, Олександра Суворова, Михайла Кутузова, Федора Ушакова, Павла Нахімова, українського гетьмана Богдана Хмельницького. У той же час в пропаганді зверталися і до часів громадянської війни, підкреслювалися подвиги червоноармійців і проводилися паралелі між громадянською війною і війною проти загарбників.

Вороги на плакатах, карикатурах та листівках поставали жалюгідними, безпорадними монстрами. Потворами виглядали і політичні лідери Німеччини, такі як Гітлер та Геббельс.

Була величезна кількість плакатів, присвячених відомим битвам часів війни, партійним керманичам країни Леніну і Сталіну, визволенню території Радянського Союзу, переможній ході Червоної Армії країнами Європи.

Лектор також розповів про серію плакатів, присвячених Україні та українцям.

Нацисти були досвідченими пропагандистами, що використовували витончені рекламні прийоми і найсучасніші технології свого часу для поширення своєї ідеології.

Німецька пропаганда мала на меті знизити бойовий дух радянської армії, деморалізувати противника, змусити відмовитися від продовження збройної боротьби і схилити до здачі в полон. У розташування радянських військових частин закидалися агітаційні листівки, які служили і «перепусткою» в полон. До агітаційної листівки чи газети був прикріплений спеціальний купон з текстом двома мовами (німецькою та російською). Цей купон треба було пред’явити військовим ворожої армії.

Німці активно використовували факти захоплення в полон або загибелі радянських воєначальників, значущих фігур противника, в тому числі з елементами фальсифікації матеріалів (фотознімків, висловлювань та ін.).

На окупованих територіях нацисти розповсюджували плакати із зображення німецького солдата-визволителя з дитиною на руках та з текстом «Вояки Гітлера – це приятелі народу».

Плакати з подібними сюжетами і текстом «Радянський воїн – визволитель Європи від фашизму» були і в СРСР.

Більш детальну інформацію про лекцію Олександра Чорного «Війна і пропаганда» ви можете дізнатися з відео лекції на сторінках у Facebook https://www.facebook.com/ounb.kirovohrad/videos/1002113903766099 та YouTube https://www.youtube.com/watch?v=ugBgO0olYSI&t=1351s

текст - Катерина Лісняк, відділ мистецтв