Важливість публічного діалогу в рівному охопленні всіх груп населення та роль українських ЗМІ у його побудові
Публічний діалог є невід'ємною частиною демократичного суспільства. Він забезпечує можливість кожному громадянину висловлювати свою думку, брати участь у прийнятті рішень та впливати на розвиток країни. У цьому переконані експертки Тетяна Дурнєва, голова правління Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” та Наталя Кертичак, членкиня правління Фонду “Освіта для демократії”.
Спілкуючись із журналістами та журналістками з усієї України у рамках вебінарів, котрі були організовані Вінницьким прес-клубом, експертки зауважили, що нині в Україні публічний діалог має особливе значення, оскільки він сприяє соціальній згуртованості, зменшенню конфліктів та просуванню прав людини. У цьому контексті важливу роль відіграють засоби масової інформації (ЗМІ), які слугують платформою для обговорення важливих суспільних питань та забезпечують рівне охоплення всіх груп населення.
“На мою думку, публічний діалог створює умови для того, щоб голос кожного громадянина і громадянки був почутий. Це особливо важливо для представників і представниць меншин та маргіналізованих груп, які часто стикаються з дискримінацією та обмеженими можливостями. Відкритий діалог сприяє інтеграції всіх верств населення у суспільне життя та забезпечує рівність можливостей”, - прокоментував під час розмови один зі слухачів вебінару, директор громадської організації “Турбота” Андрій Флоренко.
За його словами, коли люди мають можливість висловлювати свої думки та обговорювати важливі питання, вони відчувають, що їхній голос має значення. Це сприяє підвищенню рівня довіри до інституцій та влади, зменшенню соціальної напруги та конфліктів. Крім того, публічний діалог є важливим інструментом для просування прав людини та демократії. Він дозволяє обговорювати питання, пов'язані з правами людини, дискримінацією та соціальною справедливістю, та сприяє прийняттю рішень, які відповідають інтересам всього суспільства.
Пан Андрій працює також у тижневику “Україна-Центр”, і вважає, що нині існує великий запит на діалог з боку суспільства, місцевих та міжнародних партнерів, а отже ЗМІ можуть виступати як ініціатори та організатори діалогових процесів. Це дає медіа більшу довіру з боку читачів і читачок, а відповідно і більший авторитет.
“Українські ЗМІ відіграють ключову роль у побудові публічного діалогу та забезпеченні рівного охоплення всіх груп населення. На Кіровоградщині вони інформують громадськість про важливі події та питання, що стосуються суспільного життя. Вони також виконують освітню функцію, пояснюючи складні питання та сприяючи розумінню різних точок зору”, - прокоментувала під час розмови одна зі слухачок вебінару, директорка ТОВ “Прайм-Тайм” Ганна Горобцова.
На її думку, ЗМІ у Кропивницькому та у районних центра області багато років надають якісну платформу для обговорення важливих питань. Вони організовують дебати, ток-шоу, інтерв'ю та інші формати, де представники і представниці різних груп можуть висловлювати свої думки та обговорювати актуальні проблеми. Таким чином і друковані, і цифрові медіа сприяють плюралізму думок, навіть в умовах повномасштабного вторгнення, забезпечуючи висвітлення різних точок зору та позицій. Це важливо для формування збалансованого та об'єктивного погляду на події та питання. Особливо з точки зору виявлення та висвітлення випадків дискримінації та порушень прав людини, що завжди на часі, і тільки загострюється у часи війни. Газети, радіо і телебачення можуть та мусять привертати увагу громадськості до цих питань. Ба, навіть більше - сприяти їх вирішенню.
У процесі налагодження публічного діалогу, коментують Тетяна Дурнєва та Наталя Кертичак, дуже важливі такі принципи, як інклюзивність, співвідповідальність та співпричетність, навчання та людяність, довготермінова перспектива, повага та емпатія. Кожен, хто має відношення до тієї чи іншої проблеми у громаді, повинен бути залучений до процесу діалогу. А відчуття причетності. є ключем до кожної успішної зміни. Без цього зміни залишаються поверхневими. Саме тому діалог створює можливість для навчання через саморефлексію. Люди усвідомлюють, що кожен і кожна з них володіє лише невеликою частиною істини. А отже потрібен безпечний і довірливий простір, де можна побачити в кожному співбесіднику людину з її почуттями, емоціями, намірами і бажаннями.
Коли ж публічний діалог стає у нагоді? У процесах прийняття рішень на місцевому рівні. Наприклад, під час формування стратегії міста чи області. Для обговорення складних і суперечливих тем, пов’язаних зокрема із екологією, виділенням коштів на різні питання. У конфліктних ситуаціях, коли вже є проблема, котру потрібно вирішувати. Або для запобігання поляризації та ізоляції (виключення) певних груп населення.
“Така ізоляція і виключення часто базується на стереотипах як узагальненому і спрощеному уявленні або переконанні про певну групу людей або явище. Байдуже наділення конкретної групи людей спільними характеристиками, наче їм всім притаманні схожі якості відбувається через те, що так легше - різноманітний світ стає зрозумілим, стандартизованим та упорядкованим”, - прокоментувала під час розмови одна зі слухачок вебінару, координаторка “Прес-клубу реформ” у місті Кропивницький Вікторія Талашкевич. На її переконання, коли люди живуть "в полоні стереотипів", вони вірять, що всі члени та членкині певної групи однакові й нічим не відрізняються один від одного.
Дії на основі стереотипів можуть поглиблювати конфлікти між різними групами, оскільки часто створюють уявлення про інших як "чужих" або "ворогів". Цим, зокрема, користується російська федерації, роздуваючи та живлячи стереотипи в українському суспільстві у рамках гібридної війни проти України. Внаслідок цього стереотипи спотворюють сприйняття реальності та призводять до ігнорування або відкидання інформації, яка не підтверджує стереотип. Наступним кроком йде дискримінація та обмеження можливостей і прав певних груп. Саме тому журналістам і журналісткам варто бути уважними, щоб не допустити ризик виникнення та поширення стереотипів у своїй роботі, у своїх публікаціях і репортажах. І навіть постах у соціальних мережах, адже часто редактори і редакторки є авторитетними та впливовими людьми, котрі формують громадську думку.
З огляду на це, варто наголосити, що публічний діалог є важливим інструментом для забезпечення рівного охоплення всіх груп населення та просування демократичних цінностей на Кіровоградщині та в Україні. ЗМІ відіграють ключову роль у його побудові, інформуючи громадськість, надаючи платформу для обговорення та підтримуючи плюралізм думок. Завдяки їхній діяльності, суспільство може ефективніше вирішувати актуальні проблеми, зменшувати соціальні конфлікти та забезпечувати права людини для всіх.
Авторка - Олександра Шевченко
Ця публікація створена у рамках проекту «Розбудова толерантного інформаційного простору регіональними журналістами», що організований Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES) за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та британської допомоги від уряду Великої Британії. Будь-які думки, висловлені у цій статті, належать авторці, і не обов’язково відображають погляди USAID чи Уряду Сполучених Штатів та Уряду Великої Британії.
Комментарии
Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!Что мне даст регистрация?