Український бізнес та підприємництво в системі становлення глобальної економіки
Глобалізація сприяє поглибленню спеціалізації й поділу праці. В таких умовах ефективніше розподіляються кошти та ресурси, що сприяє підвищенню середнього рівня життя населення світу. Важливою перевагою глобалізаційних процесів стає економія на масштабах виробництва, що потенційно може зумовити зниження цін, а отже і стійке економічне зростання.
Маючи теоретичне походження і підґрунтя за відсутності повного реального втілення, дефініція „глобальна економіка” залишається багато в чому абстрактним, подібно до мікро- і макроекономік, і найбільш дискусійним поняттям. Це стосується і похідних від неї визначень „глобальний ринок”, „глобальна конкуренція” тощо. Розкриття сутності глобальної економіки, її особливостей та специфіки функціонування несе у собі багато нового, невідомого економічній науці, і тому становить велику проблему, дослідження якої вимагає уся складна й суперечлива діюча практика світового розвитку і розв’язання міжнародних проблем. До того ж спонукає й те, що дослідження глобалізації викликали у значної частини дослідників застереження щодо того, що перед людством досить гостро постає проблема не тільки гідного існування, але й самого виживання в умовах зростання ймовірності насування глобальної цивілізаційної катастрофи.
Процес злиття промислового капіталу з банківським відбувся в тому числі й на міжнародній арені, ТНК і ТНБ є національними за походженням та міжнародними за сферою своєї діяльності. Існують сотні ТНК, діяльність яких пронизує всі кутки земної кулі і активи яких перевищують багатства навіть багатьох держав [1, с. 52].
Глобальна економіка стимулювала зрушення у співвідношенні сил, передання влади на глобальних ринках у руки покупців і надання переваг глобальним лідерам за рахунок обмеження можливостей традиційних претендентів на лідерство на ринках. Надзвичайна мобільність капіталу, людей та ідей сприяла тому, що більше продукції і новинок поставляється і буде поставлятися на глобальні ринки, скорочуючи розрив у технологічному рівні між країнами. Завдяки новим можливостям, які з’явилися у глобальних лідерів, стало легше долати кордони і використовувати нові технології. Нові лідери засвоїли тактику обходу монополістів, що раніше домінували на ринках, а тепер стали неухильно втрачати свої позиції.
У 70-х роках минулого століття розгортаються процеси, що призвели до ще більшого руйнування старих уявлень про кордони економічного аналізу. Світ стикається з явищами нового порядку – зв’язками проблем. Вони мають спільну економічну основу, але їх вже не можна пояснити з позиції якоїсь однієї науки. Йдеться, перш за все, про глобальні проблеми: екологічну, енергетичну, сировинну, продовольчу, демографічну. Це зв’язка, ланцюг проблем. Ви починаєте вивчати одну проблему, а за нею тягнеться друга, третя тощо [1, с. 53].
Один з підходів щодо сутності глобалізації стосується цивілізаційного руху сучасного суспільства. Окремі вчені вважають, що „глобалізація – це форма вираження становлення нового постіндустріального способу виробництва”. Якщо промислова революція, індустріальна стадія цивілізаційного прогресу зумовила швидкий розвиток інтернаціоналізації господарства, то постіндустріальна революція, поширення інформаційно-інтелектуальних технологій підняли інтернаціоналізацію на вищий ступінь, перетворили її на більш високу форму – глобалізацію економіки і суспільства в цілому [2, с. 583].
В таких умовах українським підприємствам слід звернути увагу на такі фундаментальні риси та тенденції:
- глобальний ринок є максимально лібералізованим, тому конкурентне підприємство має навчатись працювати без будь-якої державної підтримки та преференцій;
- інструментом досягнення конкурентних переваг для конкурентного підприємства є інформація та людський капітал, матеріальні та фінансові можливості відіграють при цьому другорядне значення – глобальний фінансовий ринок спрощує процеси отримання фінансування у разі наявності відповідних ідей;
- глобальний постіндустріальний ринок нівелює таке поняття як ефект масштабу виробництва через багатоманітність та багатоукладність задіяних технологій, розмір підприємства в багатьох випадках не має жодного значення;
- глобальне середовище, в тому числі й ринкове, має сприйматись як зона існуючого конфлікту (що відповідає одному з методологічних підходів глобалістики) та активного протистояння, а не комфортне місце спокійної зустрічі між конкурентами;
- глобальна конкуренція характеризується постійним удосконаленням та розвитком методів конкурентної боротьби та конкурентної політики, що не одразу знаходить свій вираз у сфері міжнародного права;
- справжнього успіху на глобальних ринках досягають лише ті компанії, що зберігають своє національне коріння, демонструють свою національну приналежність, вдало використовують власні національно-ментальні переваги;
- діяльність будь-якого українського бізнесу в сучасних умовах може буде мішенню, крім усього іншого, російської гібридної війни: в інформаційному, ідеологічному чи фінансово-економічному аспектах.
Список використаної літератури
1.Яковенко Р. В. Умови розвитку українського бізнесу в системі глобалізації та становлення глобальної економіки / Р. В. Яковенко, С. В. Ковальов // Економічні перспективи підприємництва в Україні : збірник матеріалів Всеукраїнської інтернет-конференції. 27-28 жовтня 2016 р., м. Ірпінь. – Т 2. – Ірпінь : УДФСУ, 2016. – С. 52–55.
Чухно А. А. Економічна теорія : [у 2-х т.] / А. А. Чухно. – К. : ДННУ АФУ, 2010. – Т. 2. – 628 с.
Р. В. ЯКОВЕНКО, к.е.н., доцент
Комментарии
Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!Что мне даст регистрация?