Завершилася онлайн-академія для журналісток у межах проєкту «Незламні голоси в часи війни»
В Україні завершилася онлайн-академія для журналісток, медійниць, блогерок і представниць громадського сектору, які працюють із темами прав людини, рівності та недискримінації. Серія з трьох вебінарів стала першим етапом проєкту «Незламні голоси в часи війни», що реалізується громадськими організаціями у партнерстві з українськими та німецькими партнерами в межах Програми Східного партнерства Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.
Участь в онлайн-академії взяли журналістки, редакторки, блогерки, комунікаційниці та представниці громадського сектору з різних регіонів України. До кожного вебінару долучалися близько 30–40 учасниць. Формат навчання поєднував лекційну частину з практичними вправами, аналізом реальних кейсів, розбором медійних формулювань та відкритими обговореннями зі спікерками та спікером.
Організатори зазначають, що головною метою академії було посилення спроможності медійниць висвітлювати теми прав людини, гендерної рівності та ЛГБТК+ спільноти професійно, етично та без відтворення стереотипів.
«Якість журналістики починається з розуміння контексту, відповідального ставлення до героїв матеріалів і точності у формулюваннях. Саме тому ми прагнули створити простір, де можна було не лише отримати нові знання, а й обговорити складні питання, які часто залишаються поза професійними дискусіями», — зазначає одна з організаторок проєкту, лідерка ГО "Прес-клуб реформ" Вікторія Талашкевич.
СОГІ без плутанини: як говорити про ЛГБТК+ теми коректно
Перший вебінар онлайн-академії був присвячений базовим поняттям СОГІ — сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності. Разом зі спікеркою Мариною Діденко учасниці розбирали ключові терміни, які використовуються під час висвітлення ЛГБТК+ тематики, а також аналізували найпоширеніші міфи та стереотипи щодо ЛГБТК+ людей.
Окрему увагу приділили типовим помилкам, які можуть з’являтися в журналістських матеріалах через нерозуміння базових понять або використання застарілої та некоректної термінології. Учасниці обговорювали, як уникати стигматизації та чому слова мають значення не лише для представників і представниць ЛГБТК+ спільноти, а й для якості журналістики загалом.
Під час вебінару йшлося про те, що точність у формулюваннях допомагає не відтворювати упередження, не посилювати суспільну стигму та не перетворювати людський досвід на сенсацію чи об’єкт спекуляцій.
«Коректна термінологія — це не питання політкоректності, а професійного стандарту журналістики. Вона дозволяє говорити про людей і суспільні явища точно, відповідально та без викривлень», — наголосила Марина Діденко під час зустрічі.
Другий вебінар був присвячений темі відповідальної мови та впливу журналістських формулювань на суспільне сприйняття різних груп населення. Спікерка Тетяна Касьян говорила з учасницями про те, як заголовки, підводки, цитати та рамки подачі матеріалів можуть або підтримувати людську гідність, або, навпаки, підсилювати дискримінаційні наративи.
Учасниці аналізували конкретні приклади некоректних висловлювань у медіа, розбирали типові помилки та обговорювали межу між інформуванням і стигматизацією. Значну частину вебінару присвятили пошуку практичних підходів до висвітлення ЛГБТК+ тем без зайвої драматизації, сенсаційності чи навішування ярликів.
Під час обговорення особливий акцент зробили на тому, що журналістика не існує у вакуумі. В умовах війни, постійних інформаційних атак та поширення дезінформації саме медіа значною мірою впливають на рівень безпеки людей, видимість окремих спільнот і суспільне розуміння прав людини.
«Кожне слово в журналістському матеріалі має значення. Формулювання можуть або допомагати людям бути почутими, або сприяти поширенню стереотипів. Саме тому відповідальна мова є невід’ємною частиною професійної етики журналіста», — зазначила Тетяна Касьян.
Третій і завершальний вебінар провів Юрій Йорський. Темою зустрічі стала інтерсекційність — підхід, який допомагає розглядати людину не лише через одну ознаку чи одну ідентичність, а враховувати ширший контекст її життя та досвіду.
Під час заняття учасниці говорили про те, що різні форми дискримінації рідко існують окремо одна від одної. Натомість вони часто перетинаються та взаємно підсилюються. Наприклад, на досвід ЛГБТК+ людини можуть одночасно впливати сексуальна орієнтація, гендерна ідентичність, вік, місце проживання, стан здоров’я, соціальний статус, сімейні обставини, досвід переміщення через війну, рівень безпеки, доступ до документів або працевлаштування.
Окремий блок вебінару був присвячений критиці суспільної норми та її відображенню в медіа. Учасниці аналізували, кого журналістика та суспільство часто сприймають як «людину за замовчуванням», чий досвід вважається універсальним і звичним, а чий залишається невидимим або подається як щось виняткове чи маргінальне.
Спікер запропонував учасницям подивитися на звичні журналістські практики крізь призму інтерсекційного підходу та замислитися над тим, як редакційні рішення можуть впливати на видимість різних груп населення.
Під час практичної частини вебінару учасниці переписували заголовки, аналізували потенційні ризики для героїв і героїнь матеріалів, оцінювали можливі наслідки публікацій та обговорювали способи висвітлення прав людини без перетворення цієї теми на предмет суспільного протистояння чи дискусії в категоріях «за» і «проти».
«Інтерсекційність допомагає бачити не окрему характеристику людини, а весь комплекс факторів, які формують її життєвий досвід. Для журналістики це означає більш точне, людяне та контекстне висвітлення історій», — зазначив Юрій Йорський.
Організатори підкреслюють, що онлайн-академія продемонструвала високий запит серед журналісток і медійниць на професійну розмову про ЛГБТК+ тематику без стереотипів, спрощень та страху поставити «незручне» запитання. Протягом усіх трьох вебінарів учасниці активно долучалися до дискусій, ділилися власними професійними спостереженнями, обговорювали виклики, з якими стикаються у своїй роботі, та спільно шукали шляхи більш якісного висвітлення тем прав людини.
Для організаторів академія стала не лише освітньою програмою, а й важливою платформою підтримки медіаспільноти в питаннях етичної та відповідальної журналістики. Особливо актуальною така робота є в умовах повномасштабної війни, коли російська пропаганда системно використовує теми гендеру, сексуальної орієнтації та прав людини для маніпуляцій, поляризації суспільства та поширення дезінформації.
«Сьогодні якісна журналістика є одним із ключових інструментів протидії маніпуляціям. Саме тому важливо підтримувати журналістів і журналісток у роботі з чутливими темами, допомагати їм знаходити коректні формулювання та створювати контент, який базується на фактах, повазі до людської гідності та професійних стандартах», — наголошують організатори. За їхніми словами, онлайн-академія стала лише першим етапом проєкту «Незламні голоси в часи війни», який надалі передбачає нові активності, спрямовані на посилення голосів тих спільнот, які часто залишаються недостатньо представленими у суспільному та медійному просторі.
Онлайн-академія є частиною проєкту «Незламні голоси в часи війни», який втілюють організації Deutsche Gesellschaft e.V. (Берлін), «Гендер Зед» (Запоріжжя) та «Прес-клуб реформ» (Кропивницький) за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини (Auswärtiges Amt) та фундації #WeAreAllUkrainians у рамках Програми Східного партнерства. Проєкт спрямований на підтримку громадянського суспільства, розвиток професійних компетенцій представників і представниць медіа та посилення уваги до тем прав людини, рівності та недискримінації в умовах війни.
Комментарии
Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!Что мне даст регистрация?