Дитина, батьки, репетитор: спільна праця на результат

31.07.26, 16:25

У тому, що правильно обраний наставник - це половина успіху на шляху до обраної мети, я переконалася на власному досвіді. Відколи себе пам’ятаю дитиною, мріяла стати лікаркою, із захопленням вивчала хімію, мала чудові оцінки з цього зовсім не гуманітарного предмету. А потім перейшла в інший клас, змінилася вчителька...

Почався моральний тиск, посипалися трійки. Ця літня жінка тероризувала весь клас, але на мені наче її заклинило. Хімію я вмить розлюбила, у підсумку – «4» з цього предмету і срібна медаль, замість бажаної і заслуженої золотої. Це зараз розумію, що ті шкільні медалі по суті на подальше життя ніяк не впливають, а тоді були розчарування й сльози.

Англійська завжди була серед моїх фаворитів. Величезну роль у цьому зіграла вчителька від Бога – Галина Федорівна Громова. Вона стала для мене справжньою наставницею, мудро й професійно вела непростими мовними стежками. Галина Федорівна не мала звань, на кшталт «Заслужений вчитель» та подібних. Вона просто працювала і вміла це робити. Певна річ, що не завжди наявність професійних регалій є ознакою професіоналізму. Але то таке, кожен сам для себе розставляє пріоритети. Галина Федорівна не лише дала мені міцну базу знань у межах шкільної програми, а й готувала до вступу в університет. Без неї я на державну форму не вступила б – це 100 відсотків!

Коштів у мами, яка виховувала мене одна, на оплату навчання просто не було. Розуміючи це, я вчилася, як скажена. На літні канікули брала з собою в село до дідуся й бабусі підручники й зошити, до першого вересня списувала конспектами й вправами цілі стоси паперу. Врешті вдалося вступити до омріяного інмову. Я одразу зрозуміла, що навчатися там треба не менш наполегливо. Вимоги до студентів були серйозні, але я завжди любила вчитися. Ночами сиділа за конспектами, аналізувала, а за необхідності й зубрила матеріал.

Після отримання диплома доля трішки повипробовувала мою любов до англійської. Працювала навіть в енергетичній сфері. Але бажання викладати не полишало. Паралельно з основною роботою допомагала дорослим і дітям освоювати ази мови, займалася з донькою, інколи брала переклади. А потім зі мною стався Гончаренко центр! Мої чудові учні та учениці спонукали прийняти остаточне рішення - працюватиму лише за фахом. У мене буквально з'явилися крила!

Я бачила, що мою роботу цінують і щодня намагалася ставати кращою для своїх дорослих, але таких милих учнів. Нині я допомагаю з англійською дорослим і дітям.

Ілюстрація створена за допомогою ШІ

Що б я порадила батькам при виборі педагога-репетитора? Перш за все, не «спихувати» весь процес навчання на репетитора, щоб не вийшло так, як з моєю племінницею. Пам’ятаю, якось ще школяркою, вона приїхала в гості і розповіла, що вже рік ходить до репетиторки. Я вирішила проконтролювати рівень знань і зрозуміла, що вони майже нульові. Під час «допиту» з'ясувалося таке. Вона зі ще однією дівчинкою в години, коли за логікою мали штурмувати інгліш, мили добрій бабусі-викладачці посуд, ще якось допомагали з хатніми справами. А батьки в цей час справно платили за знання. Отже, дізнавайтеся докладно, кому довірятимите свою дитину. Зараз це не складно. Можна банально погуглити, пошукати відгуки. Якщо це не починаючий репетитор чи школа, яка щойно відкрилася, то щось обов'язково знайдеться. Але не варто зациклюватися лише на відомих в цих колах іменах. Дівчина чи хлопець, вчорашні студенти, можуть давати не гірші, або й кращі знання. Серед цих, ще не вигорівших юних талантів, часто трапляються справжні скарби. І фінансові запити у них будуть адекватнішими, ніж у захмарних метрів.

Після кількох уроків поцікавтеся в дитини, що вони робили на заняттях, за якими підручниками чи програмами займалися. Тривожним дзвіночком буде підручник, виданий десь в 80-х роках. Час іде, мова розвивається, а деякі викладачі, в тому числі не зовсім літні, до цих пір користуються древніми талмудами з минулої епохи. Разом із тим, не факт, що якась супер нова програма буде ефективною. Якщо дитина геть на початковому етапі вивчення мови, віддавайте перевагу поміркованому підходу до матеріалу, котрим користується репетитор.

Головна помилка, яку допускають батьки - перекладати всю відповідальність за процес навчання на репетитора. Без помірного й делікатного батьківського контролю нічого путнього не вийде. Особливо тоді, коли дитина не надто хоче додатково навчатися. Репетитор не примусить її до цього. Звісно, гарний репетитор спробує зацікавити, але якщо присутній явний супротив, то лише батьки можуть переконати своє чадо вчитися. Варто пам'ятати: в більшості випадків діти хочуть гратися, а не навчитися. Тому досить часто відмовляються репетитори з іменем брати дітей. Їм простіше працювати з сумлінними дорослими, які платять свої гроші і працюють на результат. Як і скрізь, є винятки і їх вистачає. У моїй практиці були школярі, працелюбності й цілеспрямованості котрих я щиро дивувалася і захоплювалася. Такі діти - скарб для педагога, вони окриляють і надихають.

Ще один важливий момент. Батьки разом із дитиною мають самі розуміти, що вони хочуть від занять. Одна справа, коли мова йде лише про покращення оцінок у школі, зовсім інша - підготовка до НМТ чи бажання знати більше, ніж дає школа. Підсумовуючи сказане, спілкуйтеся зі своїми дітьми, обговорюйте разом як важливі й значущі спільні кроки в житті, так і дрібниці. Прийняті спільно рішення легше потім реалізовувати й досягати успіху.

авторка - Ірина Богомільчук, репетиторка з англійської мови, волонтерка, блогерка