До дня охорони пам’яток: Голованівськ!

18.04.14, 9:00

Сьогодні, 18 квітня відзначається міжнародний день пам’яток та визначних місць. В цей день люди згадують про те, що кожна країна це своя історія та культура. В кожній країні є безліч міст і містечок, які є самі пам’ятками та визначними місцями. Зокрема, одним з таких містечок є Голованівськ, що на Кіровоградщині.

В Голованівському районі - два селища міського типу. Голованівськ селище міського типу вперше згадується в архівах Кам'янець - Подільської єпархії в 1764 році, де зазначено, що Голованівськ було заселено ще в 111 тисячолітті до нашої ери. Є різні припущення щодо його назви. В народі прижилася легенда, що козак Головань прибився в цей край з сотнею козаків. Місцевість була покрита непрохідними лісами і густими травами, де можна було заховатись від переслідування. Із заходу на схід протікала річка з чистою джерельною водою. Пізніше її було названо Кайнара (в перекладі з тюркського - джерело). Козакам ця місцевість сподобалась, тут вони оселились і почали будувати житло. Дійсно і тепер багато жителів Голованівська носять прізвище Головань.
Крім Голованівська, в цьому чудовому подільському краї є і інші містечка та села.

Селище міського типу Побузьке засноване 1959 році, побудоване для жител працівників Побузького феронікелевого заводу. Його назва походить від слова назви річки біля якої воно розмістилося , а саме Південний Буг. Село Вербове виникло у 17 ст. Перша згадка в архівах появилася у 18 ст. Назва походить від назви дерева верба, яка густо росла на берегах водоймищ та річок.
Село Семидуби назване від слів сім дубів. Про цю назву написав віршований твір В.Бабій - житель цього села.
Тут Максим мій пра-пра-прадід
Теж тоді женився і.
І де нині Семидуби
Взяв тай поселився.
З шістьма дужими братами-
Як дуби всі були!
Ось від цього в села й назва,
Яку ви почули.

Село Свірневе виникло 1793 році. З початку воно мало назву Сворнево. Друга його назва Свірневате. Про його назву існує легенда, коли Катерина ІІ розселяла козаків, частина їх була поселена між річками Чистовод і Безіменна. Плаваючи на човнах цими річками в одного з козаків поламалося весло. З пересерддя він забив його, як сворінь на березі однієї з річок. Від слова сворінь і пішла назва - Сворнево, Свірневате, Свірневе.

Кленове село - розкинулося у вибалку на протязі трьох верств при струмку Кайнари. У цьому вибалку росло безліч кленів, тож так і назвали село Кленове. Згодом не зрозуміло з яких причин воно стало називатися Клинове.

Красногірка - гарна гірка
Чи радість неждана заходить в мій дім, Чи серце стискається гірко, В думках, мов на крилах, до тебе лечу Моя дорога Красногірко!

Такі щемні рядки про своє село пише поет і журналіст І.Кулик, тож зрозуміло з відкіля взята назва села. Липовеньке. Про найменування цього село існує легенда, яка розповідає, що село раніше називалось «Гординкою» (можливо від назви дерева «гординки», яке в достатку росло в навколишніх лісах і хуторах). Назва Липовеньке дана місцевим власником графом Потоцьким, кий посадив тут гай лип, який досі існує. Про всі села Голованівського району В.Бабій написав віршований твір
Сторона рідненька.
Якось йдучи, я подумав мабуть не всі знають,
Які гарні в моїм краї села назви мають.
Взяв папір та олівчину і почав писати:
Я люблю їх, то й вам хочу про них розказати
Це Розкішне, Краснопіля, Свірневе, Клинове,
Семидуби, Красногірка, Грузьке і Вербове.
Люшнювате, Капітанка, Розділ, Липовеньке,
Наливайка, Березівка, Молдовка й Крутеньке,
Полонисте, Давидівка, тиха Полюхівка,
Межиріїка, Новосілка, Манжурка, Вербівка.
Шепилове, Ємилівка, славна Журавлинка,
Перегонівка, Троянка й ніжна Лебединка.
Табанове, Маринопіль, Пушкове, Одая -
Ось вона, моя рідненька сторона безкрая.

В Голованівському районі є багато курганів, але лише один з них має назву «Завивана могила» - с. Свірневе. В районі є одинадцять заповідних державних лісових урочищ: Берестове», «Висайки», «Голованівський лісгоспзаг», «Голоче», «Дубове», «Ємилівка», «Круча», «Москалемо», «Семидубський ліс», «Пушкове», «Лещівка». Ланами Голованівського району протікають наступні річки: Підуний Буг, Ятрань, Деренюха, Кайнара, Нетека, Свинарка, Циганка, Чумата. Отже, самі наші населені пункти є пам’ятниками історії та культури нашого народу.

За матеріалами В.К.Холоднюк. Підготував М.Правда, завідувач науково-методичного сектору Кіровоградського обласного краєзнавчого музею