Юлія Лимборська: ЗАПИСКА ПРО "ЗАПИСКИ..."

15.07.14, 12:00
Юлія Лимборська
Юлія Лимборська

Взагалі-то щоденник — жанр особистих записів. А яке моє особисте життя, і чи буває воно в одружених? Записувати, як тебе жінка пиляє, як засмоктують будні? Це вже був би не щоденник, а буденник.

(Л.Костенко)

Нещодавно прочитала книгу, за яку вже так давно хотіла засісти. І, скажу чесно, якби прочитала її рік чи два тому, то напевно не змогла б гідно оцінити всю глибину її змісту та її історичну "спорідненість" з подіями останнього року.

Книга "Записки українського самашедшого" Ліни Костенко - це те, що важко описати словами. Це просто якийсь вибух у твоїй свідомості, який когось змусить задуматися, когось - зібрати валізи і втікти подалі з України, а в комусь пробутить національну свідомість, але байдужим ця книга нікого не залишить.

Погляди Ліни Костенко, які вона висловлює через рядки щоденника головного героя - 35-річного киянина, - є опозиційними до всього - до влади, до культури, до тогочасного суспільства.

Аби підігріти ваш інтерес - наведу деякі цитати з цього роману, які мене особливо вразили. Варто додати ще також, що кількість афористичних виразів на одиницю тексту у цьому романі є рекордною серед усіх мною прочитаних. Отож, короткий анонс.

*****

Великий народ обирає карликів, маріонеток, і що цікаво, — не він їх, а вони його сіпають за мотузочки у цьому політичному вертепі.

*****

У всіх країнах мови як мови, інструмент спілкування, у нас це фактор відчуження. Глуха ворожість оточує нашу мову, навіть тепер, у нашій власній державі. Ми вже як нацменшина, кожне мурло тебе може образити. Я ж не можу кроку ступити, скрізь привертаю увагу, іноді навіть позитивну, але від цього не легше. Бо в самій природі цієї уваги є щось протиприродне, принизливе. Людина розмовляє рідною мовою, а на неї озираються. Сина в дитячому садку задражнили, навіть Борька сказав: «Хохол». Україна — це резервація для українців. Жоден українець не почувається своїм у своїй державі. Він тут чужий самим фактом вживання своєї мови.

*****

Виїли Україну зсередини, як лисиця бік у спартанця, ще й дивуються — чого ж вона така скособочена? Чого кульгає в Європу, тримаючись за скривавлений бік? Всю обгризуть, як піраньї, і сипонуть врозтіч. Від України залишиться тільки скелет.

*****

Мова солов’їна, а тьохкають чортзна-що.

*****

Коли держава говорить кийками, сперечатися з нею важко.

*****

По-моєму, тут уже потрібні не політологи, а політпатологи.

*****

Часом ловлю себе на думці: а нащо мені вся ця інформація, у мене що, три життя? Те, що діється тепер у світі, — це кошмар, що приснився людству. Потім його назвуть Історією і приплюсують до попередніх кошмарів. Чи не краще дивитися свої власні сни?

*****

Найгірше в нашому народі те, що він до всього звикає. Оце звик, змирився, і нічого не хоче міняти. Фактично він навіть не любить змін, і ніколи до них не готовий.

*****

Партій тих розвелося, вискакують, як прищі, на незрілому обличчі демократії.

*****

Президент закликає до злагоди «в цей критичновирішальний період для України».

Періоди у нас всі критичні, але ніколи не вирішальні.

*****

Я перестаю бути сильною статтю в її очах, вона — слабкою в моїх. Я замикаюся в собі, вона виходить із себе.

*****

То ви ж як взялися боротись, то вже боріться, панове. Боріться або не беріться.

*****

Мужчини імперських націй мислять категорією сили.

Мужчини поневолених, але гордих, націй мислять категоріями свободи.

А такі, як оце ми, все надіються, що якось воно буде.

*****

Поверніть мені мій захват перед жінкою. Хоч трохи магії, загадки, недосяжності, а не щоб вона мені виверталася тим своїм «тілесним низом».

Купідон стріляв не в геніталії, а в серце.

*****

Мужчина формується не тоді, коли затуляється щитом, а тоді, коли піднімає меч.

*****

У нас на кожну проблему можна лягти й заснути. Прокинутись через сто років — а вона та сама.

Йдемо по колу, як сумирні конячки в топчаку історії, б’ючи у тій самій ступі ту ж саму олію.

Ми думаємо, що це у нас шляхетна толерантність, а це у нас воляче терпіння.

*****

Сартр колись казав: «Я те, що я роблю». Тепер критерії інші: «Я те, що я заробляю». То хто ж я в такому разі? Комплектне ніхто.

*****

Відсталий ми народ, українці, зі своїми поняттями про кохання. Нам би все, як у пісні: «Я ж тебе, милая, аж до хатиноньки сам на руках однесу». Тепер би він її тричі трахнув по дорозі.

*****

Починаю розуміти, чому Людовік XIV сказав: «Держава — це я». Так, держава — це я, а не те, що вони з нею зробили. І якби кожен усвідомив, що держава — це він, то досі у нас вже була б достойна держава.

*****

У них є філософія смерті. А у нас немає навіть філософії життя.

*****

Привид ходить по Україні, привид шовінізму. Часом він вилазить на трибуну і вимагає другої державної мови. Часом стрибає по снігу, як підбита ворона, підпираючись костокрилим костуром. Часом курсує в коридорах влади в костюмі від Версаче. Часом вищирюється з нахабної фізіономії заїжджого гостя, часом з простодушної пики тутешнього неандертальця. Часом прикидається президентом, часом народним депутатом. Часом б’ється з іншими привидами, і тоді зчиняється великий бедлам.

*****

А цей народ їде, як у товарняку, нужденний, задурений, принижений і забитий, щось жує, визирає з вікон, ремствує, а й не подумає зірвати стоп-кран, або хоч пробратися по вагонах, подивитися — що там за машиніст? Може, він дурний, може, п’яний, може, навмисно веде не туди, може, він взагалі не вміє водити поїзд, може, у нього до потилиці приставлений пістолет?

*****

Важко належати до народу, національна свідомість якого прокидається аж тепер. А надто, якщо у тебе вже давно безсоння.

Отож, приємного прочитання!

автор - Лимборська Юлія, спеціально для сайту "Тусовка"




Комментарии

Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!
Напишите ваш комментарий
Комментарий:

ПОСЛЕДНИЕ КОММЕНТАРИИ

Ольга .​НАТО й Україна: співдружність заради миру й безпеки: долаємо…
Пані Людмило, дуже цікава стаття, дякую! Окрема подяка, що написали про нашу доньку❤️
Оксана .​Варити борщ чи йти в депутатки? Як гендерні квоти урівноважили…
Дуже глибоке та цікаве дослідження. Моя особиста думка як журналіста з приводу теми є такою. Присутність та потенціал…
Вікторія .Гаряча лінія для консультацій з питань захисту прав дітей…
Доброго дня! Це ви пишете на інформаційний новинний сайт. Якщо вам потрібна вам допомога - телефонуйте Номер 116111…