Книги року-2014: верcія журналу "Ланруж"

07.02.15, 16:00

Традиційно на початку нового року журнал "Ланруж", а точніше ведучий рубрики "To read or not to read" Дмитро Шульга визначає найкращі книги року, що минає. Ми завершували минулий і починаємо новий рік з огляду книжок, які можуть вважатися кращими в 2014-му. Так сталося, що видання, котрі якраз готувалися до огляду, стали переможцями престижної премії «Книга року Бі-Бі-Сі».

Коли в анотації до сучасної книги зазначено, що в ній розповідається про тісно переплетені долі двох жінок, то очікування читачів від можливого характеру переплетення можуть варіюватися, і десь у глибині душі, боячись собі зізнатися, сподіватися, що вони трохи вийти за рамки пристойності. Але ні, жодних еротичних перверзій, у цьому плані в романі Софії Андрухович «Фелікс Австрія» все чинно. На відміну від душевних пристрастей, опис яких, поруч із відтворенням побутових особливостей – безперечна удача письменниці. Її майстерне проникнення в психологію головної героїні Стефанії Чорненько – жінки, яка все своє свідоме життя переконує себе в тому, що має залишатися поруч з Аделею, донькою доктора Ангера, котрий свого часу взяв немовля-сироту до себе й виростив як рідну. Софія Андрухович практично до останніх сторінок плутатиме читача в його намаганні зрозуміти, ким насправді є Стефанія – людиною, яка з удячності, без вигоди для себе служить родині своїх рятівників чи є в неї якісь інші приховані мотиви; чи є вона жертвою обставин а чи стане в неї фізичних та моральних сил приміряти на себе роль ката. Під час читання важко не відзначити, скільки багато в тексті зустрічається назв різних страв і смаколиків, причому доволі екзотичних як на наш час. Думаю, не помилюсь, якщо скажу, що в літературному меню української прози початку ХХІ століття з’явилася нова доволі вишукана страва з рельєфними пропрацьованими персонажами, почасти з несподіваними поворотами сюжету, з неспішно-медитативною манерою викладу.

Коли «Дитячою книгою року Бі-Бі-Сі-2014» було оголошено пригодницько-детективну казкову повість «Дракони, вперед!» Катерини Штанко, це, на перший погляд, могло б видатись дивним: перша письменницька спроба відомої художниці, графіка, ілюстраторки обійшла роботи більш досвідчених авторів. Але то тільки на перший погляд, адже книга підкорює буквально з перших сторінок. Взяти хоча б перший розділ, де Катерина Штанко знайомить читачів з головним героєм Михасем Вербицьким, обіграючи значення слова «Ботанік». Адже хлопець і рослинами цікавиться, і в школі вважається розумником. А наступні сцени, в яких Михась натрапляє в Нікітському ботанічному саду на таємничу ділянку №77 Експериментального інституту фольклорної флори та фауни, де ростуть, зокрема, червоненька квіточка та молодильні яблука, виписані дуже весело й дотепно. Веселі моменти, яких багатенько в книжці, гармонійно уживаються разом із серйозними, котрі дають поживу для роздумів як на теми міжособистісних стосунків, що дуже актуально для однолітків головного героя, так і на питання більш глобальні. Ці веселі та серйозні моменти нанизані на динамічний сюжет, окремі повороти якого навряд чи ви зможете передбачити. І нехай алюзії до відомих, навіть класичних творів наукового-фантастичного та пригодницького спрямування легко прочитувані, проте «Дракони, вперед» - це твір, написаний на українському матеріалі і з виразним національно-казковим колоритом, який на основі прадавнього витворює сучасний гостросюжетний текст для необмеженої вікової аудиторії.

Більше цікавого - у кожному номері журналу "Ланруж" та на сайті видання!



Комментарии

Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!
Напишите ваш комментарий
Комментарий:

ПОСЛЕДНИЕ КОММЕНТАРИИ

Ксюша .Кировоградский главпочтамт
Подскажите,к кому обратиться по поводу задержки посилки Joom.Месяц,уже как находится в Украине.
Вікторія .Відпочинковий комплекс "Казанок"
Не знаю, але мені здається навряд чи - там немає ліжок
Вікторія .Свадебные мелочи
Будь ласка!