Кіровоград каже "Звільніть Надію Савченко!"

27.05.15, 16:32

Кіровоградці Микола Головко та Ілля Зеленкін, - обласна державна телерадіокомпанія, - зняли у місті ролик на підтримку Надії Савченко. Ідея підтримати українську льотчицю виникла у юнаків спонтанно, 11-го травня. І лише ввечері того ж дня, вже після того, як хлопці оформили ідею у проект - записати відео, на якому кіровоградці читають вірш Лесі Українки "Contra spem spero!", - обоє дізналися, що думка прийшла до них у день народження Надії.

Поезію "Contra Spem Spero", назва якої у перекладі з латинської означає "Без надії сподіваюсь", 19-річна Леся Українка написала у час, коли життя поставило перед дівчиною вибір: бути скореною важкою недугою (і не тільки фізично) чи перемогти. Поетеса не скорилася, вона стала на шлях боротьби за перемогу. У поєдинку з підступною хворобою, наперекір зловісним "осіннім хмарам" вона відчула жагучу потребу жити повноцінним життям.

Передати цю жагу до перемоги, пристрасть, підтримку нашій полоненій льотчиці кіровоградці і намагаються через відео, в якому вірш "Contra Spem Spero" читають кіровоградці різного віку, різних професій - діти і дорослі, студенти і журналісти, викладачі і працівники кав'ярень. Всі вони таким чином кажуть: "Звільніть Надію Савченко!". Ідея, відео та монтаж - "INwedding GROUP", музика - James Franko.

"Contra Spem Spero"

Гетьте, думи, ви хмари осінні!
То ж тепера весна золота!
Чи то так у жалю, в голосінні
Проминуть молодії літа?

Ні, я хочу крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Жити хочу! Геть, думи сумні!

Я на вбогім сумнім перелозі
Буду сіять барвисті квітки,
Буду сіять квітки на морозі,
Буду лить на них сльози гіркі.

І від сліз тих гарячих розтане
Та кора льодовая, міцна,
Може, квіти зійдуть - і настане
Ще й для мене весела весна.

Я на гору круту крем'яную
Буду камінь важкий підіймать
І, несучи вагу ту страшную,
Буду пісню веселу співать.

В довгу, темную нічку невидну
Не стулю ні на хвильку очей -
Все шукатиму зірку провідну,
Ясну владарку темних ночей.

Так! я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть, думи сумні!

Леся Українка, вперше надруковано у збірці «На крилах пісень», 1893