Кіровоградські гирьові жонглери-віртуози

29.07.15, 12:30

У часи важких потрясінь, які переживає наша країна, все важче знаходити новини, які не стосуються війни, якісь опорні точки, що відновлюють духовні сили, дозволяючи хоч на мить перемкнутись на щось, чим ми вже можемо пишатись, що є нашою беззаперечною перевагою перед світом, а головне - перед ворогом, що додає віри в перемогу. Таким джерелом сили й позитиву для сайту " Перевесло" та й для всіх кіровоградців є команда гирьовиків “Дай Бог здоров'я!”.

Далі читайте інтерв'ю, яке дав сайту тренер-викладач КВ КДЮСШ №1 міськвиконкому Сергій Шевченко, багатократний чемпіон України, Європи, світу, керівник і головний натхненник команди, а також Олексій Журба, студент КДПУ, факультет фізичного виховання, триразовий чемпіон України з жонглювання гирями, кандидат у олімпійську збірну України з гирьового спорту.

До речі,гирьовий спорт – силовий вид спорту, який ґрунтується на підніманнях гир (гирі) максимальну кількість разів за визначений проміжок часу згідно з правилами змагань у двох змагальних вправах (поштовх, ривок).

- Доброго дня! Хочу, в першу чергу, ще раз висловити своє захоплення і запитати, як так може бути , що про Вас так мало відомо в Кіровограді, адже ви просто нереально круті.
Сергій Шевченко (посміхається): Як Вам сказати, ми широко відомі у вузьких колах. Ми виступаємо і в Києві. і в Донецьку, і в Харкові, і Хмельницьку. Ми вже три рази виступали на історично-патріотичному фестивалі в Кам'янець — Подільському, в Києві неодноразово виступали. В нас навіть у Києві був виступ в музеї авіації, прямо в бомбардувальнику ІЛ-86.

Олексій Журба: Зараз ми готуємось 13-го вересня виступати на НСК “Олімпійський” в рамках Всеукраїнського Марафону “Ривок до миру”, через два тижні в Черкасах байкерський фестиваль, нас уже запросили. (ред. - інтерв'ю було написано восени 2014-го року)

Сергій Шевченко: В Кіровограді ж те, що ми робимо мало кому цікаво, на жаль. Тим не менш, ми й по школах тут виступали, коли нас запрошували, проводили в Кіровограді два кубки мера і два чемпіонати України. Головна мета нашої роботи - це привабити молодь, відволікти від якихось дворових шкідливих впливів. Тому що ми розуміємо, що просто прийти в навчальний заклад той же, щось розповідати — немає практично сенсу, вони тут же обернуться, підуть на вулицю і закурять. А якщо ми показали, то ще три дні говорять. Є випадки, коли нам через кілька років після того, як ми виступили, десь зустрічають згадують, дякують. Тобто, наочне воно завжди краще.

- Те, чим Ви займаєтесь, це як правильно називається?

Сергій Шевченко: Це жонглювання гирями, один з різновидів гирьового спорту. Це моє захоплення, я почав жонглювати з 1993 року, вперше в Кіровограді я виступив в 94-му році. Це захоплення переросло в щось більше, я залучив учнів до цього і зараз ми вже формуємо таку собі шоу-програму. Ми робимо програму таку, щоб люди дивились заінтриговані, що ж буде далі, щоб кожен номер по висхідній захоплював їх.

Бо, скажімо, спортивну програму вже не кожному буде цікаво дивитись. А наші виступи, вони саме орієнтовані на широкий загал, тут певно більше навіть не спорт, а циркове мистецтво. Головне, що одним виступом ми можемо привернути увагу дійсно багатьох і сказати цим більше, ніж словами. Люди підходять дивляться. Ми звертаємо увагу на реакцію людей і в залежності від неї ми змінюємо, ускладнюємо наші номери В майбутньому в нас є ціль влаштувати театр жонглювання. Щоб це було театралізовано, ясна річ, є питання фінансування цієї затії. Але ціль така в нас є.

- Як вас знаходять?

Сергій Шевченко: Ми є і в інтернеті, зараз сайт готується до запуску, і в ютюбі, і сторінки в соцмережах є наші. Ми називаємося група “Дай Бог здоров'я.”
Олексій Журба: Це і заклик і прохання.

Сергій Шевченко: Назва ця з'явилась зовсім спонтанно. Ми колись виступали на площі і дівчинка ведуча питає, як вас представити? Я кажу, назвіть “Кіровоградські рахіти”. Вона здивувалась: чому, як . Всі ж там орли, соколи. А я відповідаю, що якщо рахіти щось показали, це вже добре, а якщо показали щось краще, ніж орли, то це взагалі чудово. Вона сміється і тоді я й кажу їй: ”Дай Бог здоров'я”.

- З гумором у вас все чудово, я так розумію...

Сергій Шевченко: Знаєте, є такий стереотип, що сила є значить IQ нуль цілих нуль десятих. Але ж я переконаний, що нормальний хороший гирьовий жонглер - це тонка багатогранна лірико-драматична особистість.

- Скільки Вас у команді?

Сергій Шевченко: Ми виступаємо і вдвох, і втрьох, і вчотирьох, і п'ятеро, і шестеро. Все залежить від рівня і специфіки заходу. Взагалі в команді нас шість чоловік, але в мене учнів багато і всі вони поступово долучаються до виступів.

- У вашій програмі є номер з палаючими гирями - це ваше ноу-хау?

Сергій Шевченко: Так, до нас вже підходили, питали як це у вас виходить , щоб так вони горіли. А я кажу, поки не запатентуємо, нікому секрет не відкриємо. Ми стільки відпрацьовували цей трюк, експериментували з запалювальною сумішшю, обпікали руки навіть. Але тепер маємо у своїй програмі такий ексклюзив. Зараз вже йде робота над ще більш екстремальними номерами. Тому на місці ми не стоїмо розвиваємось, хочемо знову і знову вражати публіку.