Днями у Кіровоградському обласному художньому музеї в рамках роботи «Музичної вітальні» відбувся різножанровий концерт «Осінній бал» за участю ГО «Театр авторської пісні».
Цей захід став логічним продовженням системної роботи художнього музею у напрямку співпраці з мистецькою елітою краю, що постійно знаходить свій прояв у проведенні відповідних концертних програм, творчих зустрічей тощо, кожного разу підтверджуючи статус музею як мистецької перлини краю та «музею широкого профілю». А ще одним і дуже важливим досягненням такої цікавої і необхідної співпраці стала невимушена дружня атмосфера творчої зустрічі старих друзів, що завжди панує на подібних заходах в стінах художнього музею.
Не став виключенням і концерт «Осінній бал», який в черговий раз зібрав щирих шанувальників чудової музики і пісні. Знаковим можна вважати той факт, що захід відбувався в залі, де були представлені картини кращих художників Кіровоградщини. Чудова концертна програма на фоні чудових картин – це яскрава ілюстрація того, наскільки багата Кіровоградська земля талантами, що є зайвим приводом для гордості справжнім патріотам Степової Еллади.
Необхідно зазначити, що назва заходу «Осінній бал» аж ніяк не відповідала тому піднесеному весняному настрою, що панував у залі. Адже зустріч старих друзів, об’єднаних спільними інтересами, звиклих надавати перевагу не комп’ютеру, а живому спілкуванню - завжди породжує фонтан щирих і радісних емоцій. І який це приклад для багатьох представників молодого покоління, схильних до апатії та депресії!
Тому, що всупереч осінній тематиці, до залу часто уривалася весна слід подякувати, зокрема, ведучим концерту – Олександру Ломовському та Світлані Щербині. Люди-антидепресанти, здатні зарядити інших своєї позитивною енергетикою та невичерпним оптимізмом. Яка вже там осінь в серці? Коли такі люди ведуть концертну програму – вона вже приречена на успіх і весняний настрій Вам гарантовано.
Доречи, програма концерту вразила своєю насиченістю, будучи як кажуть «на всі смаки» і складаючись фактично із трьох самодостатніх напрямків – пісенного, танцювального та літературного.
Виступи бардів змінювались танцями, потім - лунали вірші. Це створювало своєрідний мистецький калейдоскоп (як кажуть художники – мистецьке різнобарв’я), тримаючи аудиторію у відповідному тонусі. Причому аудиторія була не в ролі пасивного спостерігача, а самого активного учасника заходу, виражаючи свої емоції схвальними вигуками, бурхливими оплесками та підспівуючи знайомі пісні.
А останніх було немало, деякі з них встигли стали «хітами» ще з радянських часів. Чого тільки варта легендарна «Червона рута» - пісенний символ України, або, скажімо, «Жовте листя», яке стало символом золотої осені ще з часів так званого «застою».
Особливістю запропонованої концертної програми стала велика кількість музичних номерів, що стали яскравим прикладом неповторного національного колориту та автентичності. Так, скажімо, величезний успіх мав виступ автентичної фольклорної групи «Ексампейя», виконавців якої захоплена аудиторія нагородила шаленими оплесками і наполегливо викликала на біс. Не менш бурхливо зустріла публіка і виконання циганських пісень, які завжди знаходили відгук в нашій романтичній слов’янській душі. Не останню роль в успіху цих номерів зіграли яскраві національні костюми, що додатково підкреслювало національний колорит (як український, так і циганський). Можливо під впливом саме цих пісень, знаходячись у стані високого емоційного піднесення, с таким ентузіазмом співали потім присутні пісню «Мохнатий джміль» із відомої радянської кінострічки «Жорстокий роман».
Справжньою мистецькою родзинкою концерту став і виступ дитячого танцювального колективу «Ореол», юні представниці якого виконали для присутніх «Польку» та танок під відому музику вальсу із знову ж таки радянської кінострічки «Мій ласкавий та ніжний звір». Можливо, найбільш осінньою в емоційному плані стала літературна частина концерту, що складалася з чудових ліричних віршів, виконаних як молодими поетами, так і відомою кіровоградською поетесою Тетяною Березняк.
Позитивним моментом концерту стала також його патріотична складова, ініціатором якої виступив знову ж таки невгамовний Олександр Ломовський, виконавши декілька пісень та вірш, які характеризують його не тільки як митця, а і як людину з активною громадянською позицією, справжнього патріота своєї країни і свого міста.
Наостанок ведучі концерту від імені усіх учасників заходу подякували колективу обласного художнього музею за сприяння у проведенні концерту та теплий прийом, а також висловили переконання, що це не остання зустріч з «Театром авторської пісні» у стінах музею, що мимоволі змусило згадати крилатий вислів – «Місце зустрічі змінити не можна!».
Олег Юрченко – старший науковий співробітник
Кіровоградського обласного художнього музею
Комментарии
Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!Что мне даст регистрация?