Мости. Міста. Маршрути. Візії. Діалоги. Натхнення: Візит у Чернівці за проектом «Мости до міста»
ПРЕАМБУЛА. Чому Чернівці?
Чернівці довго не відпускали. І цей підсумковий пост-звіт не хотів писатися, бо це означало б такий собі закритий гештальт. І це в певній мірі так, бо повернутися в Чернівці після нашого першого побачення у 2013 році і кохання з першого погляду було мрією ініціатора проекту Ірини Ткаченко.
Бо з того часу вже було розпочато креативне будівництво мостів між містами - Чернівцями та Кіровоградом/Кропивницьким. Ми регулярно почали організовувати творчі вечори пам'яті Володимира Івасюка, експериментуючи з форматами, шукаючи нові коди його творчості, привертаючи увагу творчої молоді Кропивницького до постаті Івасюка. І це вже є традиція, мистецький імператив нашого міста, який об'єднує творчу молодь Кропивницького.
Проект "Мости до міста" відбувався в рамках Програми національних обмінів, яку адмініструє ЛМГО “Центр культурного менеджменту” за фінансової підтримки Європейського Союзу та Національного фонду підтримки демократії (США) у партнерстві з Прес-клубом реформ.
ЛОКАЦІЇ ТА ЛЮДИ МІСТА
5 годин у Львові. Транзитне місто для цього вояжу, але стратегічне: тут локалізується Центр культурного менеджменту, команда якого створила проект Містки громадської активності. Це живий проект, динамічний, мережевий і місткий на можливості. В рамках Програми національних обмінів, яка є однією з складових проекту, відбувся мережевий візит Мости до міста: Кропивницький-Чернівці.
Учасники візиту мали нагоду познайомитися з командою проекту, більше дізналися про Програму національних обмінів, її цінності та пріоритети, критерії відбору проектів. Що цікавило всіх - як менеджери визначають успішні проекти. Одним із показників успіху проекту є його резонанс в громаді та ефект колаборації: коли відбувається позапроектне життя і продовжуються творчі зв'язки між містами.
У Львові ми зустрілися з друзями Мережа освітніх кемпів "Чистий простір" та відвідали пам'ятник Володимиру Івасюку, який був встановлений за ініціативи та фінансової підтримки Святослава Вакарчука, фронтмена гурту "Океан Ельзи".
"Архітектурно місто привабливе, але воно не таке творче і прогресивне, як вам може здаватися" - ЧИ НЕ В КОЖНІЙ ЛОКАЦІЇ МИ ЧУЛИ ПОДІБНІ ВИСЛОВЛЮВАННЯ. Дійсно, Чернівці беруть в полон з перших кроків. Воно має свій архітектурний шарм, тут все дивне в своїй інакшості як для людей з степового краю, але воно привабливе і відкрите.
Досліджуючи міста, ми зрозуміли, що у своє місто закохуєшся по-серйозному, коли побачиш інші. І, мабуть, є різні коефіцієнти провінційності міст, але Чернівці виграє за багатьма показниками. Навіть в такій деталі, як естетика зовнішньої реклами - вивісок. Вийнятки є, куди ж без них.
Нам пощастило відвідати захід за участю експертів Тепле Місто з Івано-Франківська, тема якого - "Вивіски. Як зробити місто затишнішим, а бізнес ефективнішим". У цьому урбаністичному дискурсі легше орієнтуватися у таких категоріях, як привабливість міста, його зміст і форма, туристична адаптивність, впізнаваність, бренд. До Кропивницького ми поверталися з чітким розумінням подальших кроків в обсервації нашого міста.
Пізнавальною частиною зустрічі було спілкування з Оксаною Ковальчук, яка підтримує учнівський молодіжний рух. З цього починається виховання активної молоді в Чернівцях. Відкриттям візиту стала новостворена на базі Дому Лабораторія культури, яка працює як платформа для творчої реалізації молоді. Дякуємо Ярославу Філяку та Дмитрові Міцевичу за гостинність, змістовний діалог та співпрацю!
Культурні простори Чернівців - це ініціативи проактивного мистецького кластеру. Paul Celan Literaturzentrum / Літературний целанівський центр у Чернівцях став платформою для презентацій, популяризації книг, культурного спілкування. Мікс книгарні-кав'ярні-центру спілкування - вдала комбінація форматів для розвитку культурного життя міста. Під час зустрічі з координаторами Центру дізналися про ідею та процес створення культурного простору, познайомилися з проектами та його івент-концепцією, обговорили запити міста та тенденції в розвитку Чернівців як поетичної столиці Буковини. Дякуємо Андрію Тужикову за приємне спілкування та можливість познайомитися з вашим досвідом.
Бібліотеки в місті - той сюжет, який потребує вивчення і і може бути приємним на відкриття. "Бібліотечний простір має бути проактивним", в цьому переконаний колектив Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Михайла Івасюка. Ми потрапили у цікавий бібліотечний світ, який активно відгукується на запити сучасної громади. Знаючи про нашу зацікавленість постаттю Володимира Івасюка, в музичному відділі було підготовлено цікавий екскурс в творчість Івасюка та презентовано всі меморіальні видання про композитора. Листівки, які ми привезли до Чернівців, стали сильним акордом у нашому діалозі з колективом бібліотеки. Як результат - з художницею Олею Макаревич було домовлено про передачу адміністрації оригіналів ілюстрацій для їх використання в бібліотечному просторі.
Звичайно, що для учасників очікуваним був візит до Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. Місце, де зупиняється час, вирує кіножиття, пульсують історії та легенди. Містерія університету наштовхувала на думку про цю ексклюзивність мультикультурної взаємодії, результати якої в розпорядженні Україні. І провокувала до роздумів про той невикористаний і загублений в багатьох випадках потенціал історичних пам'яток, які нині перебувають в напіврозваленому стані чи є безповоротно забутими-втраченими-проігнорованими, розкиданими по Україні.
Згадався панський маєток поляків у селі мала Помічна на Кіровоградщині, який непогано зберігся з присадибною ділянкою, запущеним садом та ставом, і міг би стати цікавою локацією для фестивалю...
***Але цю ідею стримуємо до літа. Вона точно спати не дасть:) Парадокс - згадати про село Мала Помічна у Чернівцях:) Це і є магію мережевих візитів - знайти ідеї, отримати візії, побачити в дії свої мрії, але на іншому матеріалі. Головне - рухатися з ними далі.
Щемний візит в музей В.Івасюка. Це була ціль, що рухала проект. Можливість побути в тому просторі, де жила родина композитора, творилися мелодії, відбувалися творчі розмови, чекання на сина після його зникнення... Вражає кількість речей родини, які повертають в той час. Тут час ніби зупинився. Але лунає живий голос Володі Івасюка в оригінальному записі, а на його робочому столі все чекає на свого господаря.
Ми здійснили свою маленьку творчу місію - подарували музею проект листівок за мотивами пісень В.Івасюка, які створила Olya Makarevich. Ми проклали той міцний арт-міст між Кропивницьким та Чернівцями, який буде об'єднувати поціновувачів творчості В.Івасюка.
Мабуть, експерти назвали б це проявом креативних індустрій, а ми б номінували це явище як культурне волонтерство. Ми відчували, наскільки важливим є цей мистецький жест з листівками за мотивами творчості В.Івасюка для працівників музею. Сюди теж були передані оригінали ілюстрацій, які продовжать своє життя поза листівками, значно розширять свій вплив.
ТУТ НЕМАЄ ЧОГО КРАСТИ
Будинок-музей Ольги Кобилянської, відомої буковинської письменниці, як артефакт виявився дуже цікавим і відкритим. В прямому розумінні цього слова. З вулиці ми зайшли на затишне подвір'я, тут, як і в музеї В.Івасюка, не було охорони, з веранди потрапили у вітальню, і вже тут з'явилася гід чи охоронець-гід і володарка всіх таємниць цього будинку, а їх насправді багато. І, може, не зовсім таємниць, а мало відомих фактів, які не цікавили дослідників творчості Ольги Кобилянської. на наше питання про охорону, працівниця відповіла, що тут немає чого красти. Простір будинку провокував до роздумів про невикористаний мистецький і туристичний потенціал архітектурних пам'яток, в яких жили українські митці.
КИЇВ. МІСТО МОЖЛИВОСТЕЙ
Вже в Києві ми вголос подякували Укрзалізниці, що наша мандрівка, що добігала логічного завершення в столиці, а звідти для декого чекав кропивницький майже інтерсіті, відбулася без транспортних пригод. Ми успішно подолали маршрут Кропивницький-Знам'янка-Львів-Чернівці-Київ-Кропивницький. В цьому специфіка і привабливість таких мережевих візитів - за короткий час встигнути відвідати-побачити-провести-осмислити багато цікавих проявів міст та громадських активностей. Київ завершував наші урбаністичні студії - знайомство з Port creative hub, що є мультифункціональним простором на Подолі для сучасних культурних ініціатив: виставок, лекцій, майстер-класів, художніх студій, кіно-показів, публічних подій. Відкритий влітку 2015 року проект команди Art Management з ревіталізації промислового об'єкту шляхом залучення культурних та творчих ресурсів. З Валерією, однією із натхненниць і співзасновниць простору, ми познайомилися на Форумі креативних індустрій у Дніпрі.
Думка про можливість його побачити вживу не залишала в спокої. Що вразило тут? Білий простір, івент-концепція, візійність дівчат -Валерії та Марини, які демонстрували впевненість та сміливість в експериментальних форматах для творчої молоді. Нині Port є платформою для розвитку, репрезентації та взаємодії між творчими спільнотами Києва. Проект є прикладом того, як культура та креативність може інвестувати у розвиток району, громад та міста в цілому. відразу почали з'являтися думки про те, що можна так ревіталізувати у Кропивницькому.
Тим магнітом, який зблизив нашу делегацію з "Port creative hub", стали книги та артбуки. У Porti особливе місце займають видавничі проекти - тут можна познайомитися з рідкісними субкультурними журналами, побачити вживу зіни та долучитися до наповнення бібліотечних фондів. Представники Имекс-ЛТД запросили засновниць Port creative hub з спецкурсом по зіноробству на Книжковий фестиваль Весняний книговир. Отож очікуємо на продовження арт-діалогу!
МЕНТОРСЬКА ЗУСТРІЧ
У Києві координатори Мережі освітніх кемпів "Чистий простір" зустрілися з друзями Мережі - Oleksandra Tselishcheva та Антон Ємельянов (Anton Iemelianov). говорили про візії подальшого розвитку платформи для неформальної освіти, якою є Мережа, знайомилися з сучасними тенденціями розвитку громадської активності у Києві, проконсультувалися щодо проекту "Мости до міста", одним із здавань якого є з розробка брендбуку Кропивницького.
РЕФЛЕКСІЯ
Після таких візитів тебе переповнює натхнення та ідеї. Інші міста і люди надихають не зупинятися, створювати. Ефект відкриття своєї країни у контексті іншого міста - це ще та профілактика апатії! У пошуках кодів інших міст знаходиш ідентифікації свого міста. Це правда.
Проект «Мости до міста» має гнучку концепцію. Мережевий візит передбачає підвищення мобільності учасників, занурення в простір міста. У такому формулюванні і форматі проект може повторювати принаймні ту кількість разів, скільки в Україні міст і містечок, адже досвід кожного міста унікальний. Хочеться, щоб після візиту будувалися комунікації та спільні проекти. Що буде далі? Інші мости, маршрути, нові знайомства і постпроектна діяльність, яка хоч на трішечки підійматиме Кропивиницький - місто з новою назвою і таким сильним арт-потенціалом.
У нього треба повірити!
авторка - Ірина Ткаченко
Комментарии
Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!Что мне даст регистрация?