Спорт в Україні: чим пишатись і про що задуматись?

30.10.18, 12:00

На сьогоднішній день, розвиток спорту в Україні є неоднозначним процесом. Фактично, єдиним більш-менш стабільним видом спорту, де б українці могли похвастатись регулярними чемпіонами, є бокс. Після серії перемог братів Кличків у 2004 році та першого місця на головному пісенному конкурсі – Євробаченні того ж року, про українців жартували, що ми тільки й можемо, що товкти пики та пісні горлати. В інших же видах спорту Україна дивує, то несподіваними перемогами, то прикрими поразками. Яким на сьогодні є становище спорту в Україні, пропонуємо розглянути через призму найпопулярніших видів спорту у світі, які протягом років закріпили за собою такий статус.

Футбол. Сьогодні футбол безальтернативно вважається найпопулярнішим видом спорту у світі, або ж, грою мільйонів, як прийнято називати його . Безперечно, в Україні цей вид спорту також має найчисленнішу армію прихильників, та водночас є найвисвітлюванішим видом спорту з поміж інших.

Футбольні досягнення нашої держави логічно розглядати з точки зору виступів клубних команд та збірної – головної команди країни. Отож, на клубному рівні, в Європі Україна представлена трьома клубами – донецьким «Шахтарем» , київським «Динамо» та полтавською «Ворсклою». Ці команди відстоюють честь нашої країни у найпрестижніших європейських клубних турнірах. «Шахтар» грає у Лізі Чемпіонів, де виступає практично кожного року, а «Динамо» та «Ворскла» боряться у Лізі Європи, яка вважається другим за престижністю клубним турніром Старого світу. Найвдаліший результат українських команд у європейських турнірах датується 2009 роком, коли донецький «Шахтар» виграв Кубок УЄФА (так тоді називалась Ліга Європи), також в тому сезоні, київське «Динамо» дійшло до півфіналу, де і поступилось за підсумком двоматчевої дуелі «гірникам». Серед нещодавніх здобутків, варто відзначити виступ «Дніпра» у Лізі Європи у 2015 році. Тоді, українська команда зуміла дійти до фіналу турніру, де зазнала прикрої поразки від іспанської «Севільї».

У внутрішній першості, боротьба за чемпіонство вже традиційно точиться між «Шахтарем» та «Динамо» - які є найсильнішими клубами України. Головна проблема українського чемпіонату полягає в тому, що через фінансову нестабільність, багато команд зникають з футбольної карти України. Прикрим та, навіть, в дечому ганебним, можна назвати те, що кілька років тому, такі команди як «Дніпро» та «Металіст» вимушені були припинити своє існування. Однак, все ж ці команди зуміли відновити свій професіональний статус, тож вже в найближчому майбутньому можна очікувати повернення цих команд до найвищої ліги України.

Збірна України після провального Чемпіонату Європи 2016-го року, пройшла так званий процес перезавантаження. Головним тренером збірної став Андрій Шевченко, який зумів прищепити збірній новий стиль гри. І хоч, на Чемпіонат Світу 2018 року Україна потрапити все ж не зуміла, однак у новоствореному турнірі, Лізі Націй, навіть за тур до завершення забезпечила перше місце та перемогу у групі. Новим викликом для українців стане відбірковий турнір на Чемпіонат Європи 2020-го року, вдалим результатом якого закономірно буде вважати лише потрапляння до основного етапу турніру.

Бокс. Протягом майже всього початку 21 століття, боксерську славу та імідж України на міжнародній арені творили виключно брати Клички. Їх перемоги прославляли нашу державу на весь світ, а славетна кар`єра напевно дозволяє причисляти обох братів до списку найвидатніших боксерів в історії.

Однак, як кажуть, святе місце порожнім не буває і на сьогоднішній день, багато хто пов`язує спортивні здобутки України з Василем Ломаченко та Олександром Усиком, які вочевидь є найбільш упізнаваними українськими спортсменами за кордоном. Нещодавно, відомий американський тренер Тедді Атлас, навіть назвав Василя Ломаченка найкращим боксером світу, не залежно від вагової категорії. А от Олександр Усик цілком заслужено і так би мовити офіційно вважається абсолютним чемпіоном світу у першій важкій вазі, виборовши цей титул в рамках Всесвітньої боксерської суперсерії WBSS.

Можна впевнено говорити, що школа боксу в Україні функціонує на найвищому рівні, оскільки, окрім Ломаченко і Усика, нашій країні є ким пишатись. Серед досвідчених боксерів, не можна не виділити Віктора Постола, який є екс-чемпіоном світу у першій на півсередній вазі за версією WBC, а також перспективних боксерів – Олександра Гвоздика та В`ячеслава Глазкова, головні перемоги яких ще попереду.

Теніс. Найкращим тенісистом України за всю історію вочевидь можна назвати Андрія Медведєва, професійна кар`єра якого тривала з 1991 по 2001 рік. За цей час, йому вдалось виграти 11 титулів у одиночному розряді та побувати на четвертому місці світового рейтингу, що є найкращим результатом серед українських тенісистів. Найближче до такого результату зумів наблизитись лише Олександр Долгополов, який у 2012 році був шістнадцятою ракеткою світу. Однак, через травми в його кар`єрі почався спад і зараз екс-перша ракетка України займає лише 295 місце у світовому рейтингу.

В жіночому тенісі справи у українок йдуть куди краще. Після перемоги на Підсумковому турнірі WTА, Еліна Світоліна зуміла закріпитись на четвертому місці у світовому рейтингу. Ще одним приводом для гордості можна вважати нещодавню перемогу на турнірі WTA в Гонконзі, української 18-річної тенісистки Даяни Ястремської, яку в майбутньому, сподіваємось, чекатиме не менший успіх ніж першу ракетку України – Еліну Світоліну. Однак, при цьому всьому, якщо ввести в Гуглі запит з ім`ям тенісистки, ви в ,першу чергу, не побачите жодної згадки про перемогу на турнірі. Першим із результатів посилання є заголовок «Ястремская показала фото в оригинальном купальнике». Думаю, це все, що потрібно знати про рівень зацікавленості спортом в Україні.

Баскетбол. Особливими здобутками у цьому виді спорту, Україна похизуватись не може, однак, радує те, що ми, хоча б, маємо як чоловічий, так і жіночий чемпіонат. Однак, чоловічу Суперлігу не можна назвати стабільним турніром і, напевно, часи коли наш чемпіонат вважався перспективним, вже пройшли. Все це, не в останню чергу, є наслідком конфліктів всередині Федерації баскетболу України, коли одного часу, ми мали ледь не два окремих чемпіонати. Все це призвело до відсутності стабільності, що і позначається на результатах. Чоловіча збірна України не є регулярним учасником Євробаскету – головного європейського турніру серед збірних, а якшо ж і потрапляє туди, то особливими результатами не відзначається.

На клубному рівні, українські баскетбольні клуби також не можуть похвастатись видатними результатами на європейських турнірах. Традиційно, від України учасником є лише одна команда-чемпіон, та й те, не в найпрестижнішому клубному турнірі Європи – Кубку ФІБА. Для вдалого виступу на турнірах такого рівня потрібно проводити масштабну селекційну роботу, а для цього потрібне достатнє фінансування, з чим в Україні, на жаль, існують проблеми у будь-якому виді спорту.

Хокей. Команда Радянського Союзу з хокею вважалась однією з найсильніших у світі. Вболівальники зі стажем, напевно, ще й досі пам`ятають запеклі протистояння СРСР проти Канади. Що говорити, навіть моя бабуся до сих пір пам`ятає легендарний склад радянської команди зразка 1972 року. Після розпаду Союзу, спадкоємцями хокейних традицій стали наші північні сусіди – росіяни. Однак, на початку 2000-х років, Україна також була регулярним учасником Чемпіонату Світу, що, зважаючи на сьогоднішні результати, є вже неабияким досягненням. В 2001 та 2002 роках, наша збірна за підсумками Чемпіонату Світу навіть входила до десятки найсильніших команд. Однак, покинувши елітний дивізіон у 2007 році, на сьогоднішній день, наша команда продовжує безрезультатні спроби повернутись до когорти найсильніших команд.

Чемпіонат України з хокею не можна назвати престижним, у порівнянні з іншими європейськими лігами, однак сам факт його існування вже варто сприймати як позитивне явище. До того ж, до ситуації на Сході України, найсильніші вітчизняні команди, наприклад, «Сокіл» та «Донбас», не відчуваючи особливої конкуренції у внутрішній першості, виступали також і в російському чемпіонаті. На сьогоднішній день, Українська Хокейна Ліга є більш-менш рівним турніром, однак, це говорить скоріше про стагнацію, а не стабільність, адже цього замало для того, щоб показувати хороші результати на європейській арені.

Отож, як бачимо, спортивне становище України є доволі неоднозначним. З одногу боку, нам є чим пишатись, а з іншого – у багатьох видах спорту панує невизначеність. Ні для кого не секрет, що рівень підтримки спортсменів державою є мізерним, що ,звісно ж, негативно впливає і на результати. Однак, будемо вірити в українських спортсменів та вітчизняний спорт загалом, адже головні перемоги – ще попереду.

текст - Олександр Нікітін, фото - з сайтів fcshahtaк, Ukrrinform, Capital, Кореспондент, hcdonbass,