Чи дослухається влада до громадських рад у Німеччині краще, аніж в України?
Колись я була секретаркою першої Громадської ради, яка була створена при голові обласної державної адміністрації на Кіровоградщині. Очолювала раду Марія Лебідь, а склад цього дорадчого органу був невеликим і досить фаховим, щоб надавати консультації та піднімати важливі теми, на які ми б хотіли звернути увагу керівництва області. Відтоді, ситуація по суті не змінилась: чути або не чути голос ради, враховувати чи не враховувати її поради залежить виключно від доброї волі можновладців.
Схожа ситуація із деякими громадськими радами у Німеччині. Окремі з них створені відповідно до законів та підзаконних актів, і мають більше повноважень та менш залежні від примх і настроїв у профільних міністерствах та їхніх структурних підрозділах. Інші засновані відповідно до розпоряджень чи наказів, і їхня робота є настільки результативною, наскільки міністерство чи федеральний уряд готові враховувати експертні оцінки та висновки залучених фахівців.
Одна з таких інституцій - це Консультативна рада з питань споживачів (SVRV), яка є дорадчим органом Федерального міністерства юстиції та захисту прав споживачів (BMJV). Завданням Ради є використання результатів досліджень та практичного досвіду, що його має згадане міністерство, щоб формувати споживчу політику. Цим зайняті 9 фахівців із різних дисциплін, у тому числі два юристи, два представники виробників, а також представник роботодавців і споживачів та науковці.
- Я б прагнува залучити більше жінок, але мені сказали, що, відповідно до закону про гендерну рівність, має бути порівну, - жартує професор доктор Герт Г. Вагнер.
Розповідаючи про роботу ради, доктор Вагнер пояснив, що цей орган обирає теми для консультування міністерства самостійно і наразі займається феноменом цифрового суспільства, чий розвиток передбачає обов‘язковий захист споживачів. Рада скликається і фінансується міністерством, але окремого закону про роботу цього органу немає.
- Останній міністр не наважився подати закон про роботу Ради до Бундестагу і це помилка, бо якщо почнуться суперечки, це може мати загрозою розпуск органу, - коментує пан професор.
Однією із причин таких суперечок може стати прагнення ради у найближчій перспективі зайнятися вивчення теми безпечності харчових продуктів у розрізі захисту прав споживачів. Колізія у тому, що у Німеччині безпечність продуктів належить до компетенції міністерства сільського господарства, а рада працює при міністерстві юстиції та захисту прав споживачів.
Втім, експерти ради в особі професора Вагнера налаштовані позитивно та конструктивно, бо, по-перше, переконані у важливості дослідження цієї теми, а по-друге, мають право і можливість досліджувати кожну пріоритетну для них сферу відповідно до своїх переконань та системи цінностей.
Вікторія Талашкевич - для сайту "Тусовка" із Берліну
Комментарии
Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!Что мне даст регистрация?