Коли ми хочемо наголосити на важливості того чи іншого права людини, ми говоримо, що воно закріплене у Конституції. Тобто, це щось, про що держава пообіцяла дбати апріорі, а громадяни з цим погодились і обирають владу саме тому, що вона має дотримуватися своїх обіцянок. Щоб зрозуміти важливість круглого столу, яки відбувся днями в Економіко-технологічному інституті ім. Роберта Ельворті, варто сказати, що захист прав споживачів закріплений у Конституції України і ще додатково зазначений як важливий в Угоді про асоціацію Україна-ЄС.
Не зважаючи на те, що на Кіровоградщині зареєстровано дванадцять громадських організацій, які мали б працювати у царині захисту прав споживачів, жодну з них організаторкам круглого столу «Захист прав споживачів в Україні в контексті євроінтеграції» ідентифікувати та запросити на захід не вдалося. Більше того, представниця Держпродспоживслужби, яка опікується захистом споживачів в області, підтвердила, що жодної взаємодії із цими об’єднаннями немає, і це прикро.
Якщо на Кіровоградщині дієвих об’єднань громадян, які б захищали права споживачів, немає, то команда «Team Europe Кропивницький» вирішила запросити до міста експерток з цієї сфери з інших міст України. Тим більше, що минулого року в Україні відбулося масштабне навчання з теми захисту прав споживачів, яке організувала «Громадська школа дієвих практик ЄС» (CISEP). Так і познайомилися та вирішили тісно співпрацювати журналістка Вікторія Талашкевич, голова правління Всеукраїнського громадського об'єднання «Споживча довіра» Олена Куликова, координаторка Аналітичного центру Аграрного союзу України Лариса Старікова, голова Асоціації захисту прав споживачів+ із Луцьку Інна Стретович та голова правління Всеукраїнського Братства Бджолярів України Тетяна Васильківська.
Починаючи аналіз ситуації, а як же Україна виконує взяті на себе – перед Європейським Союзом та перед громадянами, - зобов’язання по захисту прав споживачів, організатори круглого столу запросили виступити з аналітикою Ольгу Гріднєву, членкиню команди «Team Europe Кропивницький», викладачку Економіко-технологічного інституту ім. Роберта Ельворті і тренерку школи CISEP. Пані Ольга розповіла, що на період з 2014 по 2018 роки держава зобов’язань взяла до виконання 21 завдання у сфері публічних закупівель, 15 зобов’язань у подоланні технічних бар’єрів у торгівлі, два зобов’язання з митних питань та сприянні торгівлі, 17 зобов’язань у сфері енергетики, і таке інше. У сфері захисту прав споживачів було 13 зобов’язань, і прогрес у виконанні цих завдань досить пристойний, якщо порівнювати з іншими сферами.
- Найбільш успішними секторами у частині наближення національного законодавства до положень європейського, за даними «Українського центру європейської політики», продовжують бути публічні закупівлі, подолання технічних бар’єрів у торгівлі, оподаткування, діяльність компаній та власне захист прав споживачів, - зазначила Ольга Гріднєва. Такий прогрес обумовлений у тому числі тим, що у сфері захисту прав споживачів було прийнято концепцію відповідної державної політики.
На підставі цього тільки у Кіровоградській області минулого року було проведено півтисячі перевірок та притягнуто до відповідальності 6 суб’єктів господарської діяльності, які мали проблеми із безпечністю та сплатили понад 100 тисяч грн штрафів.
- Наша мета – досягти сумісності між системами захисту прав споживачів України та Європейського Союзу, і якщо раніше державні органи у цій царині виконували суто контролюючу роль, то нині ми виходимо з ініціативою активної взаємодії, - говорить Віра Сухопарова, начальниця управління захисту споживачів Держпродспоживслужби області. За її словами держава змінила підхід до захисту прав споживачів у сторону превенції. Таким чином дотримується політика економічної лібералізації. Адже споживач має знати свої права, а громадські організації – представляти та відстоювати їх.
- Фальсифікація – це не просто обман споживача, це загроза життю кожній людині, яка купує таку продукцію, - переконана Олена Куликова, голова правління Всеукраїнського ГО «Споживча довіра». Ця громадська організація випускає журнал, в якому публікує результати тестів харчової продукції: борошна, молока, масла, алкоголю, пельменів, тощо. На думку пані Олени, споживач, заходячи у магазин, не повинен навіть задумуватися про те, чи безпечна ця продукція, чи придатна вона до споживання. Про це має дбати виробник, а слідувати за цим – держава за сприяння громадських організацій.
- Нині стандарти у нас в Україні є добровільними, але більшість виробників вважає їх необов’язковими, а це різні речі, - пояснює Лариса Старікова, координаторка Аналітичного центру Аграрного союзу України. Втім, ринок та споживач відразу повинен давати відсіч таким виробникам, не купуючи її. На думку пані Лариси, саме споживач, людина має стати активною точкою, яка приводить систему сертифікації до ладу.
- В центрі системи сертифікації лежить стандарт, а ними володіє держава. Підприємство, щоб виробляти продукцію відповідно до ДСТУ, має купувати ці стандарти у держави, знати їх і втілювати, тоді вони мають право писати, що продукція вироблена, відповідно до цих стандартів, - зазначає пані Лариса. Натомість бувають курйози. Наприклад, журнал «Споживча довіра» купує продукцію, відправляє її на аналіз до державної лабораторії і лабораторія встановлює, що у пельменях, замість пропорції 50 на 50 по тісту та м’ясу, як це має бути відповідно до ДСТУ, м’яса лише 30%. У відповідь виробник цих пельменів обурюється і питає, згідно до яких стандартів зроблено порівняння його продукції. Так до тих же, які у вас зазначені на упаковці – до ДСТУ!
- Йдучи до Європейського Союзу, ми йдемо до нормальної ділової практики ведення бізнесу, – переконана юристка Інна Стретович, голова громадської організації «Асоціація захисту прав споживачів+». Вона радить, купуючи товари в Інтернеті, звертати увагу на умови договорів публічної оферти, опубліковані на сайтах. Це означає, що виробник чи продавець розміщує на сайті документ із умовами купівлі, оплати, повернення коштів, компенсації, - і ви, купуючи товар чи послугу, за замовчуванням погоджуєтесь на ці умови. Тому знати свої права, захищати їх, відстоювати – за підтримки громадських організацій, - це гарна європейська практика, яка потребує втілення в Україні.
- Законодавство ставить певні вимоги до безпечності харчових продуктів, - наголошує Світлана Яніцька, заступниця начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Держпродспоживслужби області. Вона та пані Тетяна Васильківська детально торкнулися теми ХАССП - системи аналізу ризиків, небезпечних чинників і контролю критичних точок. Ця система є науково обґрунтованою, а отже дозволяє гарантувати виробництво, зберігання та реалізацію безпечної продукції шляхом ідентифікації й контролю небезпечних чинників
- Хоча у нас в Україні не працює європейська система обміну про неякісну та небезпечну продукцію RAPEX, всередині системи Держпродспоживслужби ми налагодили обмін інформацією між різними областями про таку продукцію на внутрішньому українському ринку, - розповідає Віра Сухопарова. Наразі і влада, і громадяни потребують підтримки потужного громадянського руху У травні Держпродспоживслужба області проводить в обласній філармонії великий семінар по впровадженню ХАССП на виробництві, і запрошує всіх бажаючих до співпраці.
Комментарии
Еще нет комментариев к этому материалу. Будьте первым!Что мне даст регистрация?